WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → В гаю зеленькім (аналіз твору) - Реферат

В гаю зеленькім (аналіз твору) - Реферат

хоровому творові "В гаю зелененькім" Ф.Колесси властива спі-вучість і це зобов'язує виконавців до компактного звучання. Одним із за-собів для його досягнення і буде "ланцюгове" дихання, суть якого полягає в тому, що передих дається частинам голосів партії поперемінно /через од-ного/. Це забезпечує безперервне звучання всієї партії.
ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИЙОМІВ ЗВУКОВЕДЕННЯ.
В даному творі прийом звуковедення. який найкраще сприяє інтерпрета-ції твору, буде "легато". Диригентський жест легато- зв'язно.
ВИЗНАЧЕННЯ СКЛАДУ ХОРУ ТА ЙОГО КВАЛІФІКАЦІЯ.
Твір може виконуватися як середнім, так і великим складом хору. Кваліфікація хору - професійний, навчальний, добре розвинутийсамодіяльний"
ДИРИГЕНТСЬКО-ВИКОНАВСЬКИЙ АНАЛІЗ.
У творі "В гаю зелененькім" диригент користується основною чотиридольною схемою:
В процесі диригування хором диригент зустрічається з такими техніч-ними труднощами, як впевнений показ вступу, який ділиться на три моменти:
- увага /перевірив чи - потові співаки/;
- дихання /сигнал для набирання дихання/;
- вступ /вольовий рух рук, стремління до точки опори, яка служить моментом початку подачі хором звучання/.
Так як твір починається з першої долі, замахом для вступу буде служити четверта доля:
Показ зняття не менш важливий від показу вступу. Слід пам'ятати, що чим довша тривалість ноти, яку знімають, тим краще треба підготувати її зняття. Підготовляють її завжди жестом попередньої долі, який роблять трохи довшим, більш виразним, а жест тієї долі, на яку припадає зняття, поступово пришвидшують і в кінці його роблять криву або петлю.
В кінці кожного куплету диригент знімає звучання хору на четверту долю:
Дуже важливим є зняття в кінці даного твору. Це зняття повинно бути чітким і виразним та відповідати характеру твору і динаміці. Зняття в кінці твору припадає на четверту долю такту:
Всі диригентські жести із зовнішнього боку повинні бути, в межах мож-ливого, витончені, красиві, а для хору виразні та зрозумілі.
Таксування довгих тривалостей зустрічається у 2, 4, 5, 6, 8, 10, 12, 13-14, 16 тактах твору. Це половинні ноти, які припадають на третю та четверту долі такту:
Жестами ця затримка відтворюється так: зазначають лише початок да-ної довгої ритмічної вартості, а потім її кінець. Проміжні долі, які заповнюють цю довгу ритмічну вартість, зазначають дуже малими, майже непомітними жестами, якими лише ніби реєструють ці долі. Наприклад, у другому такті другої варіації / на словах "... без сокири" /:
У четвертому такті треба зробити чіткий показ синкопи на третій долі в партії сопрано з подальшим переходом на наступну долю в інших - полосах.
ДИНАМІКА.
Динаміка та II зміни належать до найбільш дійових засобів виразності, якими композитор збагачує музичний твір. Тому диригент повинен вміти правильно відобразити жестами найрізноманітніші динамічні відтінки.
У тих випадках,коли хор має розвинути силу звучання,жести рук по-винні бути широкими, енергійними; зменшення сили звучності вимагає від-повідного пом'якшення жесту.
У підході до кульмінації твору, у проведенні фрази, дуже доречним бу-де використання міміки обличчя, руху голови.
Динаміка твору "В гаю зелененькім" дуже багата й різноманітна. Розвиток і зміна почуттів закоханого парубка передаються різкими динамічними контрастами: від "піано" до "форте", які відповідають змістові словесного тексту. В кінці твору, на. словах "буду колисать помалючки", композитор використовує відповідний динамічний нюанс "піано".
Кульмінація твору припадає на 13-14 такти:
ДИКЦІЯ І ОРФОЕПІЯ.
Дикція в хорі є одним із дуже важливих показників його технічної зрілості і художньої досконалості. Суть дикції полягає в ясній І виразній вимові тексту.
Українська орфоепія не дуже відрізняється від орфографії. Український текст здебільшого вимовляється так, як пишеться. Кінці слів повинні бути чіткими, а початий - рельєфними. Так як. даний твір відрізняється різноманітною динамікою, то треба пам'ятати, що при динамічному нюансі "форте", а тим більше на динаміці "піано", дикція повинна бути одинаково, виразною.
Особливу увагу слід звернути на правильну артикуляцію голосних "а","о","є","I", тобто при співі домагатися так - званого "закритого" звуку. Щоб краще співаки зрозуміли різницю між "білим" і "прикритим" звуком, треба практично проілюструвати, а саме: спочатку подати звук /першу мить/ затуленим ротом, а тоді швидко його розтуливши, артикулювати потрібний голосний звук.
Для диригента важливо домогтися дотримання вокального правопису словесного тексту. Наприклад, вимовляємо: "що ж ме-ні дів-чат-ко" або "візь-му дів-ча ей,на руч-ки"; співаємо: "що-жме-ні ді-вча-тко" або "ві-зьму ді-вча ей на ру-чки".
При співі складів треба вимагати чіткої, твердої, з підкресленням, вимови приголосних "м","щ","б","д","т" тощо.
ТЕМП.
Відомо, що правильно взятий темп є запорукою доброго виконання музичного твору. Тому пій стороні мистецтва диригент повинен приділяти багато уваги. Крім вказівок автора щодо темпу, динамічних знаків і ха-рактеру виконання, сюди слід віднести слідуюче: моменти поступового на-ростання викликають необхідність надати цьому технічному прийомові дея-кої стрімкості, ледь помітного прискорення; моменти поступового ослаб-лення звучання вимагають розширення, легкого уповільнення. Отже, виконання повинно бути овіяне свободою використання метро-ритчічних схем, тобто не смутою ритмічністю "під метроном", а живою музичною мовою, де в залежності від динаміки і смислу музики, можуть бути невеликі, ледь помітні розширення темпу, або ж його загострення, легке прискорення, інакше кажучи, повинні бути використані моменти агагічного порядку. Як і в якому обсязі можуть бути зроблені невеликі відступи від темпу, підкаже природний музичний смак диригента.
ЗНАЧЕННЯ ТВОРУ.
Хоровий твір "В гаю зелененькім" може виконуватись як професійними хоровими колективами, так і самодіяльними, з доброю вокальною підготов-кою "Це високохудожній твір, який має я" виховне, так і навчальне значення .Диригуючи його, диригент повинен досконало володіти технікою диригу-вання. Співаки, виконуючи твір, набувають відповідних вокально-хорових навичок: ланцюгового та по фразового дихання, чистоти інтонування, пра-вильного академічного звукоутворення, чіткої дикції, ансамблевого співу.
Краса музичних образів, щирість і безпосередність ліричного вислов-лювання в творі Ф.Колесси "В таю зелененькім", справляють великий емо-ційний вплив на слухача.
Loading...

 
 

Цікаве