WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → В гаю зеленькім (аналіз твору) - Реферат

В гаю зеленькім (аналіз твору) - Реферат


Aналіз на тему:
"В гаю зеленькім"
?
І.ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ТВІР ТА ЙОГО АВТОРІВ.
Хоровий твір "В гаю зелененькім" - це обробка української народної пісні Ф.Колесси для мішаного хору,
ХОРОВИЙ ЖАНР: хор а капелла.
ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА МУЗИКИ.
Філарет Михайлович Колеса - дійсний член Академії наук УРСР, є одним Із найвидатніших українських фольклористів, музикознавців та етнографів кінця XIX- першої половини XX ст.
Твори Ф.Колесси відіграш важливу роль у питаннях вивчення, публікації та популяризації безсмертних зразків народної творчості, в якій знайшли своє відображення віковічні мрії та сподівання українського народу про своє соціальне І національне визволення.
Понад 100 наукових праць, статей, рецензій з різних ділянок усної на-родної композиції на теми народних пісень та на слова класиків української літератури, створив за своє життя Ф.Колесса. Всі його наукові праці, написані на основі величезного фактичного матеріалу, є підсумком різно-манітних досліджень над українською народною піснею та прозою: ці роботи Ф.Колесси широко показують зв'язки української народної пісні з піснями інших слов'янських народів.
Ф.М.Колесса народився 1871 р. в селі Татарське /нині- Стрийський ра-йон Львівської області/, в сім'ї священика - вихідця із селян. Дід Колесси, Іван Андрійович Лаврівський /1822-1873/,був відомим західноукраїнським композитором, а двоюрідним братом Ф.Колесси - славетний оперний співак Модест Менцинський.
Вже з дитячих років Ф.М.Колесса виявляв велику любов до народної пісні, яку виховувала в серці юнака його мати - Марія Атанізіевна /Менцинська/.
Малим хлопчиком Колесса часто вилазив на дерево біля вулиці, куди сходились дівчата та парубки на вечірні співанки, і залюбки слухав на-родних пісень. Любов до народної пісні підтримував у нього і старший брат - Іван Михайлович.
І.М.Колесса /1964-1898/- військовий лікар за професією, у 1880 р. склав великий збірник українських народних пісень і мелодій в селі Ходовичах. Увесь цей пісенний матеріал Ф.Колесса видав пізніше в одинадцятому томі "Етнографічного збірника" /Львів,1902 p./.
Свої перші етнографічні записи Ф.Колесса зробив під час канікул, в середині 1880 років, будучи учнем нижчих класів Стрийської гімназії, го-ловним чином, під враженням записів народної словесності,зроблених І.Я.Франком, та під впливом свого брата І.М.Колесси,який тоді збирав українські народнопісенні мелодії по селах Ходовичі, Татарське та Стриганці Стрийського повіту.
Ф.Колесса ще в гімназії написав невеликий реферат про М.Лисенка, який він прочитав в гуртожитку. Незважаючи на учнівський характер допо-віді Ф.Колесси, ця робота, як і самі ці гурткові зібрання, була цікавим показником того великого впливу, який мала Лисенкова музика на україн-ську молодь.
Свої перші записи народної творчості Ф.Колесса частково друкує в журналі "Народ" /1890/ та "Етнографічному збірнику" /1896/. У 1878 p., коли він став диригентом - гімназійного хору в Стрию, то випробував тут свої гармонізації народних пісень, записані в Ходовичах.
У 1861 р. Ф.М.Колесса закінчив Стрийську гімназію І виїхав до Відня. У Віденському університеті він прослухав цикл лекцій з гармонії. У вільний час відвідував симфонічні концерти, оперні вистави, вивчав слов'янський хоровий репертуар у "Слов'янському співацькому товаристві".
В 1893 р. Ф.Колесса знову у Львові. Він переходить на філософський факультет /відділ української класичної філософії/ Львівського університету і стає членом співацького товариства "Львівський Боян", а з лютого 1893 р.- членом його правління. Це товариство ставило собі за завдання плекати І поширювати українську народну пісню.
Вже на першому конкурсі "Львівського Бояна" другою нагородою було відзначено щедрівки Ф.Колесси, які й видано 1893 р. під назвою "На щедрий вечір" /ХVПІ випуск "Музичної бібліотеки"/ .Одночасно з іншими збірниками народних пісень в обробці Топольницького, Сочинського, ін., у виданні "Львівського Бояна" з'являються і твори Ф.Колесси, серед яких-збірка "Лемківських співанок" та музично-етнографічні картини під назвою "Вулиця" /1896/.присвячені М.Лисенку "Обжинки" /1896/,"Гаївки" /І900/вЗбІрка народних пісень "Вулиця" була дуже популярною в західних областях України.
Поряд з композиторською діяльністю й збиранням фольклору, Ф.Колесса працює в ділянці літературної критики, зокрема, в галузі Шевченкознавства. У 1895 р. Ф.Колесса помістив у "Записках наукового товариства їм. Шевченка" обширну рецензію на статтю Я.П.Новицького "Малорусские песни". Дуже цінний матеріал для дослідників української народної пісні, композиторів та музикознавців має зібрання Ф.Колесси "Мелодії гаївок, списані з фонографу і безпосередньо від співців з розвідкою про форму -гаївок".
Наприкінці липня 1908 р. Ф.Колесса виїхав на Полтавщину, де під час літніх канікул списав на фонографічні вилочки мелодії українських народних дум від чотирьох народних співців Полтавщини.
Основну свою наукову діяльність Ф.М. Колееса в ці роки присвячує збиранню та дослідженню усної народної- словесності. Тому його композиторська творчість відходить на дальший план.
Ф.М.Колесса виголосив реферат "Народний напрямок у творчості М.Лисенка", який було надруковано у другому томі львівського "Літературного наукового вісника" за 1913 рік. У своєму рефераті він показує, яке величезне значення мала народна пісня в повсякденному зростанні композиторського таланту М.Лисенка. Ф.Колесса написав обширний некролог батькові української класичної музики з оглядом його композиторської діяльності і наукових праць про українську народну пісню та музику, опублікований у 1912 р. в XII томі "Записок наукового товариства ім. Шевченка".
Одночасно Ф. Колесса велику увагу звертав на дослідження народного епосу.
У 1923 р. з'являється великий збірник текстів та мелодій - "Народні пісні з Південного ПІдкарпаття", в якому було вміщено 160 народних пісень.
Згодом Ф.М.Колесса пише статтю "З царини української музичної етнографії". За визначні досягнення в галузі фольклористики, етнографії та музикознавства, Ф.Колессу в червні 1929 р. було обрано дійсним членом Академії наук УРСР.
У 1937 р. він видає велику кількість популярних праць, серед яких- "Огляд народної української поезії". А через рік - книгу "Українська усна словесність''.
1940 р. М.Колессу було затверджено директором Львівського державного музею. У цьому ж році він надрукував в журналі "Новий цикл" свою працю "Про український -фольклор".
В повному розквіті творчих сил Ф.М.Колесса несподівано захворів. В ніч на 4 березня 1947 р. йот-о життя
Loading...

 
 

Цікаве