WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → Розвиток пізнавальних інтересів молодший школярів у навчальному процесі на уроках музики - Курсова робота

Розвиток пізнавальних інтересів молодший школярів у навчальному процесі на уроках музики - Курсова робота

вона вже володіє. Звідси прагнення дитини до подальшого пізнання світу, до збагачення свого досвіду.
Опираючись на це, вчитель повинен пам'ятати, що хоч який матеріал ми б вивчали, завжди маємо використовувати попередній досвід учнів. Це робиться за допомогою запитань і забезпечує активне сприйняття матеріалу з навчання музичної грамоти.
Основні умови успішного сприйняття:
- активізація наявного досвіду;
- встановлення зв'язків між відомим і невідомим;
- збагачення знань учнів.
Учитель має знати, що в учнів може бути спотвореним сприйняття -ноту сі писати штилем вверх, а не вниз. Замість слова октава пишуть оттава і т.д.
Для запобігання таким випадкам необхідно:
- привертати увагу дітей до таких випадків;
- упереджувати помилки дітей;
- вчити розрізняти елементи.
Пізнавальна активність першокласника зумовлюється провідною закономірністю психічного розвитку людини - індивідуальністю. Відомо, що найважливішу роль у навчанні відіграє правильно організований пізнавальний процес. Якщо він відповідає особливостям психічного складу кожного учня, тоді створюються сприятливі умови для успішного сприймання і засвоєння матеріалу з навчання музичної грамоти. В іншому випадку виникає суперечність між навчанням і рівнем розвитку. Тож, чим точніше орієнтується педагог в індивідуальних особливостях дітей, тим краще визначить у кожній конкретній ситуації відповідний підхід до учня.
Зважаючи на це, найоптимальніший варіант навчального процесу полягає в органічному поєднанні на кожному занятті колективних форм роботи з індивідуальними.
Організовуючи пізнавальну роботу, потрібно користуватись принципом педагогічного передбачення. Перед вивченням нової теми слід визначити, які знання з яких предметів, який особистий досвід необхідно використати, щоб кожен школяр успішно виконав пізнавальні завдання. Потрібно виявити прогалини в набутих знаннях і навичках, причини відставання, способи подолання їх.
Будь-який метод навчання може бути пов'язаний з виникненням проблемних ситуацій у свідомості дитини. Об'єктивно все навчання є проблемним як для вчителя і учня, так і для суспільства. Але складність і суперечність пізнання учнем навколишнього світу дозволяють йому освоїти зміст навчального матеріалу, не вбачаючи в цьому заучуванні пізнавальних завдань і проблемних ситуацій, тому суб'єктивно в свідомості учня в процесі навчального матеріалу може й не виникнути проблемних ситуацій.
У свідомості першокласника можна створити таку навчальну ситуацію, яка б викликала в нього активний пізнавальний інтерес, прагнення до пошуку, пробуджувала б інтелектуальні почуття і переживання, пов'язані з ходом розв'язання задачі. Лише тоді учні 1 класу засвоюватимуть навчальний матеріал не тільки тому, що потрібно вчитися й виконувати вимоги вчителя, а й через особисті інтереси і прагнення до пошуку й вирішення поставлених проблем.
Здавна вчителі використовують загадки, завдання на кмітливість, шаради, які викликають інтерес, розвивають прагнення до творчості.
Слід пам'ятати, що створення лише проблемних ситуацій недостатньо для того, щоб першокласники засвоювали навчальний матеріал. Вони
здатні лише стимулювати пошук, а завдання вчителя - показати, що розв'язання проблем можливе через міцні і систематизовані знання.
Отже, створення проблемних ситуацій - один із шляхів організації навчальної діяльності учнів, який спільно з іншими методами навчання допомагає кращому засвоєнню навчального матеріалу.
Пізнавальний процес - провідний мотив навчання. Це вічне, безкінечне наближення мислення до об'єкта.
Інтерес порівнюють із ферментом, який допомагає асимілювати основи наук. Дослідження показали, що інтереси позитивно впливають на навчання. Відсутність інтересу знижує успішність роботи.
Вчителеві важливо викликати інтерес до змісту навчального матеріалу, пробуджувати цікавість до різних видів діяльності, забезпечувати зв'язок навчального матеріалу із життям, спиратись на життєвий досвід дитини, використовувати елементи гри, унаочнення, уважно ставитись до успіхів кожної дитини, бачити в ній неповторну особистість.
ВИСНОВКИ
Мудрість влади педагога - це творчість і праця над собою. Справа навчання та виховання - це мистецтво, тому завершеність і досконалість недосяжні, а розвиток і вдосконалення є нескінченні.
Більшість авторів, що досліджують творчість, виділяють чотири ознаки творчої обдарованості, оригінальність ідей, гнучкість словесного і образного мислення, здатність знаходити ідеї в складних і обмежених ситуаціях. Ці ознаки характеризують і дитячу творчість. Щоб привести в рух внутрішні сили дитини, потрібен не лише вчитель, як духовний опікун, а й відповідне середовище. Це таке середовище, яке дає їй змогу активізувати свою життєву енергію та духовне збагачення для реалізації самовизначення, самовдосконалення.
Навчання має будуватися на ідеях його розвивальної функції. Розвиток дитини, її пам'яті, мислення, волі та інших психічних процесів залежить від того, якою є дидактична мета уроку, які відібрано навчальні завдання, як методи навчання забезпечують активність, самостійність та творчість учня в діяльності навчання.
Сучасна дидактика рекомендує надавати перевагу тим методам, які передбачають залучення учнів до активного здобування знань. Дослід чи проблемне навчання не можна протиставляти інформаційним методам або репродуктивному засвоєнню знань. Тільки вміле поєднання дає можливість підвищити ефективність навчання. Формування досвіду пошукової діяльності учнів не лише має розвивальне значення, а й об'єднує процеси навчання і виховання, стимулює пізнавальні потреби. Тому важливо, щоб високий навчальний результат поєднувався з розвитком пізнавальних можливостей і потреб особистості дитини, щоб виконавська діяльність підпорядковувалася творчій.
Отже, навчання і виховання ґрунтується на активній позиції учнів, їхній пізнавальній самостійності. Актуальним сьогодні є впровадження у навчальний процес таких засобів активізації, як системи пізнавальних і творчих завдань, застосування різних прийомів співробітництва і навчального діалогу, групової та індивідуальної роботи, що сприяє зміцненню інтересів дітей.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Артемова Л. Щоб дитина хотіла і вміла вчитися //Дошкільне виховання. - 2000. - №5. - 6-7 с.
2. Бібік Н.М. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів. - К.: Віпол, 1987.-96 с
3. Киричук О.І. Навчальні інтереси молодших школярів. - К.: Рад. Школа, 1982.-128 с
4. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / За ред. Л.М. Проколієнко. - К.: Рад. Школа, 1989. - 608 с
5. Савченко О.Я.Розвиток пізнавальної активності молодших школярів. -К.: Рад. Школа, 1982. - 176 с
6. Скрипниченко О.В. Зміна динаміки розумового розвитку учнів 1-2 класів залежно від змісту навчання // Психологія: Респ. наук. мет. зб. - К.: Рад. шк., 1967. Вип.А -c.3-20.
Loading...

 
 

Цікаве