WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → Розвиток пізнавальних інтересів молодший школярів у навчальному процесі на уроках музики - Курсова робота

Розвиток пізнавальних інтересів молодший школярів у навчальному процесі на уроках музики - Курсова робота

обсягом знань, умінь і навичок, яких набула дитина, а мірою участі самої дитини у процесі здобуття цих знань.
У системі традиційних занять урок, побудований на особистісно орієнтованій взаємодії, є найсучаснішим і оптимальним у навчально-виховному процесі, тому що він передбачає врахування індивідуально визначеного підходу до кожного учасника, стимулює пізнавальну активність, визначає шлях до здобуття ґрунтовних знань, умінь і навичок.
РОЗДІЛ ІІ.
1. Пізнавальні завдання для розвитку творчих здібностей особистості.
Творчі завдання, які допоможуть учителю розвинути в учнів пізнавальні процеси - пам'ять, уява, логічне мислення. Всі завдання розраховані на пошукову діяльність учнів, творче застосування набутих знань. Зміст завдань сприяє розвиткові гнучкості і широти мислення, які так необхідні для успішного розв'язання як навчальних, так і життєвих задач.
Ця серія завдань допоможе вчителеві, з одного боку, краще пізнати своїх вихованців, виявити індивідуальні особливості кожного з них, а з іншого замінити перспективи подальшого розвитку творчого потенціалу кожної дитини, і, окрім того, що вкрай необхідно, - зробити навчання більш захоплюючим, доступним і цікавим.
2. Завдання на перевірку кмітливості, швидкості реакції.
Вчитель читає завдання один раз. Учні мають якнайшвидше дати правильні відповіді. (Кожній дитині видається картка, на якій написані номери завдань. Учень, прослухавши завдання, має вписати відповідь навпроти відповідного номера. На кожне завдання дається по 30 секунд.
1. Як називається друга нота?
2. На якій лінії знаходиться нота сі?
3. Що таке інтервал?
4. Що таке акорд?
5. Хто написав "Гімн України"?
6. Що таке дует?
7. З кількох звуків складається акорд?
8. Що таке пауза?
РОЗДІЛ ІІІ. ПРОЦЕС ПІЗНАННЯ ТА АКТИВІЗАЦІЯ МИСЛЕННЯ ПЕРШОКЛАСНИКІВ ЧЕРЕЗ НАВЧАННЯ МУЗИЧНОЇ ГРАМОТИ
Головним у процесі навчання музичної грамоти школярів є процес пізнання, під час якого учні здобувають нові знання, оволодівають вміннями та навичками, набувають досвіду практичної роботи.
Тому вчитель повинен правильно організувати, чітко продумати, систематизувати роботу.
Процес пізнання багатогранний. Це чітко відпрацьована система, яка складається з багатьох ланок, де діє багато психологічних факторів, взаємопов'язаних між собою. Від живого споглядання до абстрактного мислення, далі - до втілення набутих знань у практику - такий реальний шлях пізнання.
Відомо, що дитина приходить до школи з великим бажанням навчатися. Перші дні перебування в школі викликають великий інтерес у дітей: їм дуже цікаво слухати розповіді вчителя, виконувати та розв'язувати різні завдання. Проте з часом у деяких з них прагнення до навчання поступово згасають або й зовсім зникають.
Як пробудити в учнів допитливість і цікавість - це питання турбує кожного вчителя.
Працюючи над цією проблемою, необхідно звертати увагу на умови і шукати шляхи формування і розвитку пізнавальної активності молодших школярів.
Істотну роль у формуванні розвитку у школярів інтересу до навчання відіграють їхні потреби (у пізнанні, діяльності, спілкуванні, самоствердженні).
З того моменту, коли в дитини виникає орієнтувальний рефлекс на явище і події навколишньої дійсності, вона починає пізнавати світ. Поступово, в міру ознайомлення дитини з багатьма предметами і явищами, орієнтувальний рефлекс трансформується в орієнтувально-дослідницький.
Пізнавальна потреба - прагнення до набуття знань, потреба в навчанні як діяльності, у процесі якої і задовольняється пізнавальна активність.
Потреби в пізнанні, діяльності формуються через потребу в спілкуванні, що сприяє встановленню різноманітних зв'язків першокласника з оточуючими людьми, зокрема з ровесниками, стимулює обмін знаннями і досвідом, почуттями і думками. Ця потреба спонукає дитину рахуватися з іншими людьми, зважати на їхні думки й оцінки, очікувати схвалення своїх дій і вчинків. Так поступово виникає і формується досить складна і життєво важлива потреба в самоствердженні.
З приходом дитини до школи потреба в самоствердженні виявляється в бажанні посісти належне місце в класному колективі, відігравати помітну роль серед однокласників, товаришів. Якщо згадана потреба задовольняється, учень відчуває втіху, що посилює інтерес до навчальної діяльності. У тих випадках, коли потреба у самоствердженні не реалізується, це викликає у дітей негативні афективні переживання і відповідні їм форми поведінки: підвищену вразливість, упертість, замкнутість, емоційну нестійкість тощо.
З перших днів навчання потрібно організувати в класі творче, духовне колективне життя, в якому діяльність кожного учня дарує йому радість активного пізнання, сповнює щастям спілкування з ровесниками.
Організація такого колективного життя передбачає, щоб кожен учень сприймав колектив як сферу вираження самого себе, як поле, де найповніше можна самостверджуватися, а це, у свою чергу, є вагомим фактором формування пізнавальної активності першокласника, його інтересу до навчальної діяльності.
Отже, інтерес до навчальної діяльності істотною мірою залежить від особистісних якостей учня, його основних життєвих потреб і прагнень.
Належність людини до певного суспільства, класу певним чином позначається на її особистості і діяльності. Особистість першокласника формується під впливом зовнішніх умов життя. На формування цієї особистості, крім соціальних факторів, мають вагомий вплив і біологічні. Ці фактори не можна протиставляти, вважаючи їх незалежними один від одного. Те, що набуває особистість першокласника у результаті впливів навколишнього середовища, й те, що є в індивіди від природи, тісно пов'язані між собою. Дитина формується під впливом зовнішніх умов життя й діяльності через внутрішні умови, тобто природні та набуті за життя якості, які вона має.
Духовне багатство учня першого класу як особистості, його погляди, потреби та інтереси, спрямованість та різні здібності багато в чому залежать від того, в яких умовах формується він у дошкільні роки. Майбутньому вчителеві слід добре знати ці умови та враховувати їх у своїй навчально-виховній діяльності.
Дитина, народившись, поступово стає особистістю під впливом ряду факторів. Досить давно педагогіка дійшла висновку, що основними факторами формування особистості є спадковість, середовище і виховання. У різні періоди розвитку суспільства педагогіка по-різному трактувала роль та співвідношення їх у формуванні людини. Найвиразніше у цьому трактуванні видно тенденції протиставлення в різних варіантах біологічного та соціального фактора.
Вчені вважають, що в процесі життя індивіда відбувається взаємодія його з навколишнім середовищем, яке впливає на нього, але зовнішні обставини впливаютьна дитину через внутрішні умови (через ті якості, що в неї сформувалися раніше). При цьому в організмі, що розвивається, можуть виникнути суперечності між вимогами, які ставлять життя та суспільство до особистості, і тим, чим
Loading...

 
 

Цікаве