WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → Музика поштових сигналів - Реферат

Музика поштових сигналів - Реферат

форейтори [ 7 ] та варта для звернення на себе уваги під час руху поштової карети.
19 лютого 1669 року, до прийняття офіційного статуту Віленської пошти, поручик Єлизарій Жуков (з села Мигновичей) отримав від урядника Олександра Венславського (з Литовського містечка Кадина) шкіряну сумку з прикріпленими до неї поштовим ріжком та поясненням щодо його використання: "Ріг прив'язаний для того, щоб усі зустрічні знали - гінець везе пошту. Коли пошта повернеться з цим рогом, то всі її пізнаватимуть за цією ознакою. Тим часом користь від цього поштового ріжка потрійна: 1) коли поштарі трублять вночі перед воротами, їх скоріше впускають; 2) ріжком легше повідомляти місцевих жителів, від яких поштарі збирають листи під час своїх роз'їздів; 3) коли поштарі вночі зіб'ються зі шляху, то від жалібної їхньої гри на ріжку почнуть гавкати собаки найближчого села, тоді по собачому гавкотанню вони розшукають село і від його мешканців дізнаються, де справжня дорога" [ 8 ] .
Це пояснення з'ясовувало зручність і переваги. Однак поштарі в Росії не вміли використовувати ріжок за його призначенням і замінювали звичайним свистом. За непокору їх били батогами та штрафували. З Меммеля (Клайпеди) запрошували до Петербурга поштаря, який навчав грі ріжку поштарів, проте це вміння важко прищеплювалось у нецивілізованих умовах Росїї. Так, полковник Вебер, який перебував на військовій службі в Росії, розповідав, що деякі поштарі приймали отруту, коли їх змушували навчатись грі на ріжку [ 9 ] . Довгий час звуки поштового ріжка сприймались як "диявольський глас". А втім, в описанні "жартівливого походу" 1714 року на весіллі князя-отця М. Зотова зустрічаємо: "п'ять рогів великих та два поштових ріжки… [ 10 ] ", що свідчить про можливість виконання на поштовому ріжку певної мелодії… За часів імператриці Єлизавети навіть створювались ансамблі у складі: мисливського ріжка, труби, ріжка поштового [ 11 ] . У 1751 p. A . М ape ш вводить до складу рогового оркестру два поштові ріжки, які виконують певну тембрально-звукову функцію [ 12 ] .
У німецьких Саксонії та Пруссії (ХУІІІ ст.) поштовий ріжок створювався з трьох обертів у строї "До", "Ля" та "Фа". Поштові ріжки різної конструкції (прямі, зігнуті, подвійні та ін.) виготовляла й фірма Куртуа у Франції. Хоча деякі моделі конструювали за прикладом подовженої труби, ширшого застосування набула форма зігнутого оберту (кола). Вже 1820 року поштовий ріжок зовні нагадував натуральну валторну, яка виконувала досить складні мелодичні фігурації під час руху екіпажної четвірки поштового диліжанса.
З 1825 року у Франції та Німеччині виготовляються ріжки з бічними отворами, що полегшують можливість виконання поштової сигнальної музики.
З середини XIX ст. поштарі Франції та Німеччини використовують двопомпову модель ріжка строю "Фа" з більш удосконаленою механікою, що полегшує виконання сигналів.
Подібний різновид поштового ріжка поступово переходив до ряду корнетів з двома, а пізніше трьома помповими механізмами у різних строях. Саме цю модель було запозичено композитором Густавом Малером для 3-ої симфонії. Музику поштових сигналів та її інструменти з успіхом використовували Г. Ф. Гендель в ораторії "Балтасар", В.-А. Моцарт - "Серенада" ре-мажор (1779 р., К 320), "Німецький танок" (К. 605), І.-С. Бах - "Каприччіо на від'їзд улюбленого брата" (1704 р. BWM 992), Ф. Шуберт - "3имовий шлях" (1827 р.), А. Адан - комічна опера "Поштар з Ланжюмо" (1836 p.).
В Англії у XIX ст. корнетні ріжки застосовуються у королівських поштових екіпажах, запряжених четвіркою відповідних коней. Стрій ріжка - "Сі-бемоль" своїм виглядом майже незмінно нагадує сучасний ріжок.
Музика поштових сигналів досі є маловідомою сторінкою музичної спадщини. В архівних матеріалах немає відомостей стосовно існування такої музики. Тим часом тривалі пошуки і копітка робота в галузі фанфарно-сигнальної музики привели авторів до цікавої знахідки, котра дає можливість вперше ознайомитись з поштовими сигналами Польщі XIX століття. Ці нотні приклади сигналів вигравійовані на поштовому ріжку та призначені для певних видів поштового сполучення.
Поштові сигнали. Польща, XIX ст.
Так, перший сигнал позначав просування звичайної пошти. Його нотовано у скрипковому ключі в тональності "До-мажор", розміром 12/8. Перший та другий такти подібні, однаково замикаються ферматами. У третьому, останньому, такті першого сигналу 5 долей, закінчується він на тоніці. Мелодика побудована за тонічним тризвуком, у якому міститься нота "мі" першої октави, що не відповідає звукоряду натурального ріжка. Це наводить нас на думку про те, що у XIX ст. у Польщі поштою використовувались удосконалені ріжки з певною механікою, здатною відтворювати не тільки натуральні звуки.
Сигнал № 2 - "Для кур'єрів" - складається з двох тактів, побудованих на "До-мажорному" тризвукові. Перший такт налічує 3 долі у розмірі 12/8, другий - має закінчене логічне тональне завершення. Сигнал № 3 - "Для екстреної пошти" - значно відрізняється від попередніх ритмічним побудуванням.Так, перші 2 такти мають розмір 6/8 , третій - 7/8, четвертий - 6/8, п'ятий - 7/8, шостий - 6/8 , сьомий - 7/8 , восьмий - 6/8 , причому третій та четвертий такти подібні до п'ятого та шостого. Таке чергування розмірів та нотних тривалостей надає мелодиці сигналу більш ускладнену форму, що має більш розгорнутий вигляд та логічно завершується тонічним звуком.
Музиці сигналів акомпанували дзвіночки поштового екіпажа. Упродовж багатьох століть ріжок бувневід'ємним атрибутом поштаря. Завдяки своїй музиці він став всесвітнім поштовим символом. Доречно нагадати, що саме в Україні у селі Тур'я Ремета, Перечинського району Закарпатської області у XIX столітті встановлено єдиний в світі пам'ятник поштарю. На чавунній плиті зображено крокуючу людину з поштовою сумкою. Надпис на пам'ятнику свідчить про те, що його викарбувано на честь Федора Фекети, який відрізнявся "приємністю, тверезістю, чесністю, слухняністю".
Музика поштових сигналів зробила певний внесок не тільки у розвиток поштової справи, а й перетворилася на суттєвий елемент, завдяки якому підвищився рівень виконавства на духових музичних інструментах та збагатилась загальна музична культура.
1 .До Європи сургуч потрапив у ХУІ ст. Його було винайдено у Китаї, а згодом застосовано в Індії. Охороняючи таємницю, сургуч водночас пояснював що за звістка міститься у листі. Поштове сполучення Франції минулого століття дотримувалось таких правил: листування з сургучевою печаткою - біла сургучева печатка скріплювала звістку про весілля, чорна - звістку про смерть, червоний сургуч застосовувався у службовому листуванні, рубіновий - зберігав таємниці нареченого та нареченої, сірий - використовувався у дружньому листуванні, шоколадний - для запрошень на бенкети та звані обіди.; 2. Ріжок, як емблема поштової служби, прийнятий з ХУІ ст. у всіх європейських державах, коли граф Турн-і-Таксіс заснував першу регулярну міжнародну лінію пошти в Європі між Віднем та Брюсселем 1516 року. До середини XIX ст. ріжок був постійним атрибутом поштарів, які користувались ним під час руху диліжансів та наближення до населених пунктів. Як емблема пошти, ріжок використовується й сьогодні у більшості держав на поштових скриньках, марках, листах, конвертах, штемпелях. У державній геральдиці практично не застосовується. Єдиний випадок - ріжок на гербі Ліхтенштейна, який за формою відрізняється від стилізованого, міжнародно прийнятого поштового ріжка та має натуральний вигляд, що дозволяє розглядати його як мисливський ріжок або ріжок альпійського пастуха, символізуючи відлюдне альпійське положення цього князівства.; 3. Олеарий А. Описание путешествия в Московию. - СПб, 1906. - С. 79.; 4 . ЦГАДА, ф.277, оп. 2, д.1730, л.1-21.; 5. "Навчання грі на ріжку для королівських поштарів з музикою, яка має поштові сигнали"; 6. Диліжанс - великий екіпаж, запряжений кіньми для регулярного перевезення пошти. В Англії з'явився у ХУІ ст. і мав першочергове право проїзду. В Росії його введено 1820 року.; 7. Форейтор-верховий, який міститься на передніх конях, запряжених цугом.; 8. Козловский И.П. Первые почты и первые почтмейстеры в Московском государстве. - Варшава, 1913. - Т. 1. - С. 131-132.; 9. Почтово-телеграфный журнал. - 1899. - Июль.- С. 803; 10. Гошков. Дьярія П.В. - VІ. - С.280; 11. Вертков К.А. Русская роговая музыка. - М., 1948. - С.23; 12. Бэлза И. Очерки развития чешской музыкальной классики. - М., 1951. - С.81.
Loading...

 
 

Цікаве