WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → Гармонізація мелодії головними тризвукими - Реферат

Гармонізація мелодії головними тризвукими - Реферат


РЕФЕРАТ
НА ТЕМУ:
Гармонізація мелодії головними тризвукими
1. Гармонізація
Гармонізацією даного голосу (мелодії або баса) називається приєднання до нього зв'язної і логічної послідовності акордів. Гармонізація ґрунтується на тлумаченні функціонального значення звуків цього голосу в їх взаємному зв'язку і розвитку.
2. Практичні вказівки
1) Кожний звук мелодії повинен бути функціонально визначений як основний, терція або квінта тризвуку Т, S або D.
При нагоді двоякого тлумачення того або іншого звуку мелодії необхідно враховувати подальший гармонічний рух. Таке "заглядання вперед" допомагає уникнути неправильних з'єднань, а також небажаної послідовності D-S.
2) Першим і останнім акордом всієї побудови звичайно буває стійка функція - тоніка. Втім, іноді побудова починається з домінанти, переважно - із затакту. Початок з субдомінанти - рідко.
3) Повторення акорду із слабої долі на наступну за ним сильною небажано. В складних тактах або при дробленні часток в простих тактах це торкається і щодо сильних часток.
Примітка. Це обмеження пояснюється тим, що звичайно виклад має свою "гармонічну пульсацію", яка перш за все характеризується зміною гармоній на грані між слабим моментом і найближчим сильним (або навіть відносно сильним), тобто диференціює "розмах до удару" і "удар" (слабій і сильній долі).
Виключення - якщо акорд вступив на сильній долі, то він може бути продовжений і за межі даного такту (див. приклади: 31, 89, 90, 98).
4) Необхідно стежити за правильністю з'єднання кожної пари акордів: першого з другим, другого з третім і т.д. до кінця.
5) Бас повинен бути хвилеподібною лінією обмеженого діапазону, в межах 1-1/2, в крайньому випадку двох октав. Це досягається чергуванням висхідного руху з низхідним. Зокрема, не слід допускати двох кроків підряд на квінту (а по можливості і на кварту) в одному напрямі, зважаючи на явну немелодичність такого ходу, особливо, якщо він починається і кінчається на сильній долі. Окрім стрибків баса на кварту і квінту, можливий хід і на октаву при повторенні акорду.
Приклад гармонізації мелодії
Приступимо до практичної гармонізації наступної мелодії:
Програвши мелодію на фортепіано, визначаємо її тональність (по функціональній будові, заключному звуку і ключовому позначенню) - в даному випадку тональність До - мажор.
Початковий звук соль в даній тональності є або основним звуком домінантового тризвуку (соль-си-ре) або ж - квінтою тоніки (до-ми-соль). Як відомо, початковим акордом частіше всього буває тоніка. Окрім, того, далі в мелодії слідує звук ля - це безумовно терція субдомінанти (в інші акорди ля не входить). Якщо першому акорду надати значення D, то занею, таким чином, послідує субдомінанта, що небажано. Тому перше тлумачення звуку соль відпадає, і ми вважатимемо його квінтою тонічного тризвуку.
Оскільки мелодія дана у відносно низькому регістрі, більш доцільно тісне розташування; воно зберігається до кінця задачі:
Другий звук мелодії - ля - терція субдомінанти. З'єднання початкової тоніки з субдомінантою робимо гармонічно, бо тільки в цьому випадку виходить плавне голосоведення:
Далі, в другому такті, в мелодії знову звук соль, тобто квінта тоніки або основний звук домінанти. Якщо тут узяти Т, то повторення в мелодії звуку соль із слабої долі на сильну вимагає зміни гармонії. Тоді на сильній долі третього такту виявиться домінанта; далі ж в мелодії слідує звук фа, який може бути тільки S.
Таким чином виходить наступний гармонічний план даного відрізка мелодії:
Це тлумачення відпадає не тільки тому що утворюється небажаний хід D S. Як відомо, при з'єднанні акордів секундового співвідношення бас повинен йти протилежно трьом верхнім голосам. В даному випадку бас від D в третьому такті переходить до S низхідним секундовим ходом. Отже, верхні голоси повинні б йти у висхідному напрямі, тим часом мелодія має не висхідний, а низхідний хід на ту ж секунду. Зрозуміло, що за даних умов правильне мелодичне з'єднання D-S неможливе (до того ж воно і небажано в принципі).
Виходячи з такого аналізу, вибираємо інший, правильний гармонічний варіант даного ходу:
З'єднання S і D в другому такті мелодичне - бас підіймається на ступінь, три верхні голоси йдуть вниз:
Діючи далі по наміченому плану, ми одержуємо гармонічне з'єднання D-Т (загальний звук - соль - залишається в сопрано):
І потім мелодичне з'єднання акордів Т-S в третьому такті прикладу:
Звук ре четвертого такту - квінта домінанти (інше тлумачення тут неможливе). З'єднання з попередньою субдомінантою - мелодичне, з типовим для секундового співвідношення трезвуків протилежним рухом баса і трьох верхніх голосів:
Аналізуючи так само другу половину мелодії, оформляємо її гармонічно так:
Звернемо увагу на другий варіант кінця: в ньому тонічний тризвук даний неповним, без квінти, з потрійним основним звуком. Основне ж значення в застосуванні неповного тонічного тризвуку - розв'язання ввідного звуку сі в середньому голосі по тяжінню в пріму тоніки - до. Для заключного обороту D-Т така неповна Т, при низхідному русі домінантової квінти, є нормою.
Наводимо приклад гармонізації тієї ж мелодії в широкому розташуванні. Для уникнення багатьох додаткових лінійок і дуже низького регістра переносимо мелодію на октаву вгору:
Loading...

 
 

Цікаве