WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → Творець Українського гімну – Михайло Вербицький - Реферат

Творець Українського гімну – Михайло Вербицький - Реферат

точнішетворчості, Михайло Вербицький зробив один дуже важливий чин - він створив патріотичну пісню на текст Павла Чубинського "Ще не вмерла Україна", що згодом стала гімном України.
Дискусійною поки що залишається дата створення гімну. Тривалий час вважалося, що гімн створено 1862-1863 року, але без відповідних наукових аргументів і покликів на джерела. В останні роки на це звернув увагу Олександр Зелінський, який вважає, що гімн створений у 1863 році, коли він був вперше опублікований в Галичині. Але зовсім недавно п. Володимир Пилипович з Перемишля слушно звернув увагу на те, що текст П. Чубинського у Галичині вперше був опублікований у грудневому числі часопису "Мета", який фактично вийшов близько 15 січня наступного 1864 року. І тому, ймовірно, це власне і наштовхнуло о. Михайла, або ж йому було замовлено перемишльською "Громадою" написати патріотичну пісню. Хоча, можливо, що Вербицький скористався наддніпрянською публікацією тексту.
Цікаво, що з початку поширення вірша вважали, що текст написав Тарас Шевченко. Можливо, це сталось за рахунок помилки редакторів часопису "Мета". Адже текст вірша "Ще не вмерла Україна" був надрукований у так званому "шевченківському" номері, разом з поезією Тараса Шевченка. Можливо, П. Чубинський не хотів, щоб його прізвище з'явилося у "Меті" з політичних міркувань.
Безсумнівним залишається той факт, що пісня "Ще не вмерла Україна" відразу набула великої популярності серед свідомої молоді Галичини. І тому не дивно, що з проголошенням незалежності України, саме цей твір Михайла Вербицького став гімном нашої держави Композитор М.Вербицький жив і творив у часи піднесення національно -визвольного руху в Галичині. На той час (друга половина ХІХ ст.) в українців ще не було національного гімну. В Центральній і Східній Україні значення гімну мав "Заповіт" Т.Шевченка, в Західній Україні при всяких національних маніфестаціях співали дві пісні що користувалися популярністю. Це були складена Ю.Добриловським (1760-1825рр) пісня "Дай Боже, в добрий час" і вірш І.Гушалевича (1825-1903) "Мир вам брання, всім приносим", пізніше - "Не пора" І.Франка.
1863р. у Львівському часописі "Мета" з'явився вірш Й.Чубинського (1839-1884рр.) "Ще не вмерла Україна". Того самого року до нього скомпонував музику композитор М.Вербицький. Музику "Ще не вмерла Україна".
Вперше було надруковано у Львівському нотному збірнику "Кобзар" у 1885р.
Ця пісня, завдяки своїй легко прийнятній мелодії і патріотичному текстові швидко популяризувалася і поширилась серед широких кіл галицького громадянства, згодом перейшла за кордон, а в 1917р. була офіційно визнана гімном Української Держави.
Указом Президії Верховної Ради України від 15 січня 1992 р. цей гімн знову був затверджений як Державний гімн уже незалежної України та був визнаний таким ,що втратив чинність діючий до того Державний гімн УРСР.
Створення українського гімну
Створення українсько гімну бере початок з осені 1862 року. Український етнограф, фольклорист, поет Павло Платонович Чубинський пише вірш "Ще не вмерла Україна", якому у майбутньому судилося стати національним, а згодом і державним гімном українського народу. Поширення цього вірша серед українофільських гуртків, щойно об'єднаних у Громаду сталося миттєво. Проте, вже 20 жовтня того ж року шеф жандармів князь Долгоруков дає розпорядження вислати Чубинського "за вредное влияние на умы простолюдинов" на проживання в Архангельську губернію під нагляд поліції. Перша публікація вірша П.Чубинського у львівському журналі "Мета", 1863, № 4
Отримавши поширення на Західній Україні патріотичний вірш не пройшов повз увагу й релігійних діячів того часу. Один з них, отець Михайло (Вербицький), ще й знаний композитор свого часу, захоплений віршем Павла Чубинського пише музику до нього. Вперше надрукований у 1863, а з нотами - 1865 вперше почав використовуватись як державний гімн у 1917 році.
У 1917-1920 "Ще не вмерла Україна" як єдиний державний гімн законодавче не був затверджений, використовувалися й інші гімни.
15 січня 1992 музична редакція Державного гімну була затверджена Верховною Радою України, що знайшло своє відображання у Конституції України. Проте, тільки 6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила Закон "Про Державний гімн України", запропонований президентом Леонідом Кучмою. Законопроектом пропонувалося затвердити як Державний гімн Національний гімн на музику Михайла Вербицького зі словами тільки першого куплета і приспіву пісні Павла Чубинського "Ще не вмерла Україна". У той же час перша строфа гімну, згідно з пропозицією президента, звучатиме "Ще не вмерла України і слава, і воля".
Цей закон підтримали 334 народних депутати, проти висловилися 46 з 433, що зареєструвалися для голосування. Не брали участі в голосуванні фракції Соцпартії і Компартії.
З прийняттям цього закону Стаття 20 Конституції України набула завершеного вигляду. Національний гімн на музику М.Вербицького отримав слова, віднині затверджені законом.
Національний Гімн України (повна версія):
Ще не вмерла Україна, і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Приспів:
Душу, тіло ми положим за нашу свободу.
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
Станем, браття, в бій кровавий від Сяну до Дону
В ріднім краю панувати не дамо нікому;
Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,
Ще у нашій Україні доленька наспіє.
Приспів.
А завзяття, праця щира свого ще докаже,
Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже,
За Карпати відоб'ється, згомонить степами,
України слава стане поміж народами.
Приспів.
-----
* Державний Гімн України (офіційна версія):
"Ще не вмерла України** і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Приспів:
Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду".
Список використаної літератури
1. Антонович Д. "Українська культура" К.,1993, с.433.
2. Вербицький А. "Творець державного гімну" - Галицька брама, №9,1995р. с.15.
3. Волосевич О. Даниленко О. "Таємниці міста Лева", Львів,2004р. с.317.
4. Гениш С. "150 великих українців" І.Франкевич, 2001, с.28.
5. Громов С. "Імена видатних людей у вулицях Львова", Львів,2001р. с.23-24.
6. Крип'якевич І. "Історичні проходи по Львову" Львів. 1991, с.90
7. Надрага О. "Серед львівських парків" Львів,2004, с.250.
8. Саркіз Я. "Історичне краєзнавство", Львів,1995, с.35.
9. Енциклопедія українознавства к.1994 т.1 с.381.
10. Українська Радянська енциклопедія к.1978,т.2,с.184, т.3., с.38.
11. Універсальний словник-енциклопедія к.,1999,с.229
20. Журнал народна творчість 1995р. 2 - 3 видання.
21. Урядовий портал - гімн України.
22. Українські пісні (www.pisni.org.ua )
Loading...

 
 

Цікаве