WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → 100-річчя з дня народження Д.Шостаковича - Реферат

100-річчя з дня народження Д.Шостаковича - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
"100-річчя з дня народження Д.Шостаковича"
Дмитро Дмитрович Шостакович (рос. Дми?трий Дми?триевич Шостако?вич) (1906-1975) - російський радянський композитор, піаніст, педагог і громадський діяч, один з найзначніших композиторів XX століття.
Дмитро Шостакович народився в Санкт-Петербурзі 12 (25) вересня 1906 р. Батько - інженер-хімік, любитель музики, мати - обдарована піаністка.
Після занять в приватній музичній школі в 1919 р. Шостакович був прийнятий в Петроградську консерваторію по класу фортепіано, пізніше став займатися композицією. Ще студентом почав працювати тапером в кінотеатрах.
У 1923 р. Шостакович закінчив консерваторію по класу фортепіано (у Л. У. Ніколаєва), а в 1925 р. - по класу композиції (у М. О. Штейнберга). Його дипломною роботою була "Перша симфонія", що дала авторові світову популярність.
Після її прем'єри в Ленінграді в 1926 році критика заговорила про Шостаковича як про художника, який здатний заповнити порожнечу, що утворилася в російській музиці внаслідок еміграції С.В. Рахманінова, І.Ф.Стравінського, С.С. Прокоф'єва.
У ці ж роки Д. Шостакович концертує як піаніст. У 1927 році він взяв участь у 1-м Міжнародному конкурсі піаністів ім. Шопена у Варшаві, де був визнаний гідним почесного диплома.
Після "Першої симфонії" почалася коротка смуга експериментів, пошуку нових музичних засобів. У цей час з'явилися: "Перша соната для фортепіано" (1926), п'єса "Афоризми" (1927), "Друга симфонія "Жовтень" (1927), "Третя Симфонія "Першотравнева" (1929).
Дмитро Шостакович займався не тільки творчістю; у 1928 році він працював завідувачем музичною частиною Театру ім. Мейерхольда (Москва), а в 1930-33 роках - завідувачем музичною частиною Ленінградського Театру робочої молоді.
Перший балет Шостаковича, "Золотий вік" ("Золотой век"), користувався великим успіхом.
У 1932 році Д. Шостакович завершив роботу над партитурою опери "Леді Макбет Мценського повіту", яка у 1934 році була поставлена в Ленінграді і Москві і йшла за назвою "Катерина Ізмайлова". Опера була поставлена в театрах Північної Америки і Європи. Спочатку радянська критика майже одностайно оцінила нову оперу Шостаковича як чудову перемогу радянського музичного театру. Але в січні 1936 року спектакль "Катерина Ізмайлова" відвідав Сталін і його реакція знайшла своє вираження в редакційній статті "Сумбур замість музики", опублікованої в "Правді", через декілька днів газета надрукувала ще одну редакційну статтю на музичну тему "Балетна фальш"; цього разу нищівній критиці був підданий балет Д. Шостаковича "Світлий струмок" (1935).
Після цих публікацій більшість творів Шостаковича, написаних до 1936 року, практично зникла з репертуарів театрів.
Опера "Катерина Ізмайлова" , яку увесь цей час ставили втеатрах Стокгольма, Праги, Лондона, Цюріха і Копенгагена була "реабілітована" на батьківщині лише в 1962 році.
Твори 1920-х років (за винятком симфонії №1 і деяких мініатюр) не виконувалися в СРСР аж до середини 1960-х років, а "Ніс" був відновлений тільки в 1974 році.
З 1937 р. Шостакович вів клас композиції в Ленінградській консерваторії.
У 1939 р. він стає професором.
Під час Великої Вітчизняної війни Д. Шостакович до жовтня 1941 року працював у блокадному Ленінграді і створив "Сьому" (Ленінградську) симфонію, що стала музичним пам'ятником Великій Вітчизняній війні.
У 1942 році, виконана в блокадному місті, ця музика вселяла мужність у співвітчизників. У 1942 році Дмитро Шостакович одержав Сталінську премію за цей твір, у якому, як випливає з більш пізнього висловлення композитора, він утілив мужність своїх співвітчизників перед обличчям як війни, так і сталінського терору.
У 1948 році композитор знову впав у немилість; у лютому 1948 року було опубліковано Постанову ЦК ВКП(б) про оперу В.І. Мурадели "Велика дружба", у якій музика найбільших радянських композиторів у тому числі Прокоф'єва, Шостаковича, Хачатуряна з'являлася "формалістичною" і "далекою радянському народові".
Нова хвиля нападок на Шостаковича в пресі значно перевершила ту, що піднялася в 1936 році, композитор покірно прийняв адресовані йому обвинувачення, і це врятувало його від більш тяжких наслідків партійної критики.
У тому ж 1948 році він одержав офіційне заохочення за "реалістичну" і "демократичну" музику до кінофільму "Молода гвардія" (реж. С. Герасимов). Тринадцята симфонія Шостаковича зветься "Бабин Яр" і являє собою вокально-симфонічний цикл на вірші Е.А.Євтушенко.
У 1957 р. Шостакович стає секретарем Спілки композиторів СРСР, Спілки композиторів РРФСР (з 1960, в 1960-1968 перший секретар).
Шостакович помер в Москві 9 серпня 1975 р. Похований на столичному Новодєвіч'єму кладовище.
Д.Д. Шостакович - автор 15 симфоній, опер "Ніс", "Гравці", балету "Золоте століття", музичної комедії "Москва - Черемушки", він написав музику до 35 кінофільмів: "Новий Вавилон", "Златиє гори", "Трилогія про Максима", "Гамлет" і ін., спектаклям "Клоп", "Гамлет".
Він був визнаний гідним звання Народного артиста СРСР (1954), Героя Соціалістичної Праці (1966), Державної премії СРСР (1941, 1942, 1946, 1950, 1952, 1968), Державної премії РСФСР (1974), премії ім. Сібеліуса, Міжнародної премії світу (1954).
У 1965 йому був присуджений учений ступінь доктора мистецтвознав-ства. Він був Почесним членом академій і університетів багатьох країн світу.
Список використаної літератури
1. 100 великих композиторів світу. - М., 2002.
2. Музична енциклопедія. - М., 1996.
Loading...

 
 

Цікаве