WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → Українська словесно-музична творчість (науковий реферат) - Реферат

Українська словесно-музична творчість (науковий реферат) - Реферат

ними поширювалися російські, польські і французькі революційні пісні. Передові ідеї революційних демократів, які кликали до збройної боротьби з експлуататорами, знаходили своє втілення в художній літературі, образотворчому й музичному мистецтві й, зокрема, в пісенній творчості. В 70-ті роки музикант-любитель з Полтави Гордій Гладкий поклав на музику "Заповіт" Т. Шевченка. Могутня за характером хорова пісня Гладкого швидко стала популярною, її співали революціонери на своїх сходках, під час демонстрацій (наприклад, 1914 року в Харкові). Любив цю пісню і Володимир Ілліч Ленін. Відомо, що він співав "Заповіт" під час заслання в селі Шушенському (46).
Щоб лани широкополі, І вражою злою кров'ю
І Дніпро, і кручі Волю окропіте.
Було видно, було чути, І мене в сім'ї великій,
Як реве ревучий. В сім'ї вольній, новій,
Поховайте та вставайте, Не забудьте пом'янути
Кайдани порвіте Незлим тихим словом.
Велична, піднесена музика "Заповіту" близька до українських народних багатоголосних пісень. Він увійшов у золотий фонд народної музичної культури як справді революційний твір.
На межі 70-80-х років минулого століття створено пісню "Слушай", її першоосновою стала балада для мішаного хору, тенора соло та фортепіано українського композитора Петра Сокальського, написана у 1864 році на слова поета-різночинця І. Гольц-Мюллера. В цьому творі розповідається про політичного в'язня, який прагне йолі; його невдала втеча з тюрми завершується трагічно, він гине. Пісня запозичила з балади речитативність (тріольний ритмічний рисунок чергується з чвертками та вісімками) та деяку ілюстративність (сцена загибелі в'язня) (47).
На Україні були поширені й революційні пісні інших народів: французька "Марсельєза", перекладена на українську мову в 70-х роках, російські "Сміло, други" та "В неволі скатований люто" (співались у той час мовою оригіналу).
Кінець XIX і передреволюційні роки XX ст.- новий етап боротьби пролетарів проти експлуататорів. Це організований період битв робітничого класу, керованого партією Леніна, період боротьби за владу Рад.
Зміни в суспільному житті, загострення класових суперечностей помітно вплинули на музично-пісенну культуру, оновили її. "Наша зброя - це наші пісні",- писав у 1917 році В. Маяковський у вірші "Наш марш". Революційні пісні нового часу стали могутнішими, величнішими. В них втілено образи безстрашних борців за щастя трудового народу, втілено віру в перемогу, в щасливе майбутнє.
В цей час здобули популярність і кілька українських революційних пісень, які органічно влилися в загальнопролетарський пісенний фольклор. Так, у 90-ті роки минулого століття було створено пісню "Шалійте, шалійте, скажені кати", їй судилося вийти далеко за межі України. Пісня виникла в студентському гуртку у Львові. Автором її поетичного тексту був О. Колесса, а мелодію використано з музики українського композитора Анатолія Вахнянина до драми К. Устияновича "Ярополк". Мабуть, і сам композитор не підозрював, що його хор "По морю, морю", сповнений динаміки, сили й бойового запалу (див. пр. 486), стане першоосновою революційної пісні "Шалійте, шалійте, скажені кати" (див. пр. 48а).
Невдовзі пісня стала популярною, часто виконуваною й улюбленою. Цьому сприяв і російський переклад твору, що його зробив революціонер Г. Кржижановський. Наводимо одну строфу перекладу:
Беснуйтесь, тираны, глумитесь над нами,
Грозите свирепо тюрьмой, кандалами;
Мы сильные духом, хоть телом попраны,
Позор, позор и смерть вам, тираны!
На початку XX століття на Україні стають популярними нові пролетарські пісні: російські - "Сміло у ногу рушайте", "Ви жертвою в бою", "Сонце сходить і заходить"; польські - "Червоний прапор", "Варшав'янка". У 1902 році вперше перекладено "Інтернаціонал" (сл. Е. Потьє), гімн французьких революціонерів - героїв Паризької комуни. Цей твір став міжнародним пролетарським гімном, партійним гімном КПРС. До 1944 року він був і державним гімном СРСР. Український переклад належить М. Вороному.
Напередодні Великої Жовтневої соціалістичної революції з'явився ряд українських революційних пісень: "Відпустили селян на Свободу", "Ну-бо, хлопці, повстаньмо", "Засвистали арештанти"(переробка відомої народної пісні "За світ встали козаченьки"), "Сльозами злита Україна", "Вічний революцьонер".
Автор поетичного тексту "Вічного революцьонера" - видатний український письменник, громадський діяч, революційний демократ Іван Франко. Музику створив український композитор-класик Микола Лисенко під враженням революційних подій 1905 року в Києві. Активний, динамічний, сповнений мужності, сили та драматизму, "Вічний революцьонер" має гімнічно-маршовий характер (49):
Він не вмер, він ще живе!
Хоч від тисяч літ родився,
Та аж вчора розповився
І о власній силі йде.
І простується, міцніє,
І спішить туди, де дніє;
Словом сильним, мов трубою,
Міліони зве з собою,-
Міліони радо йдуть,
Бо се голос духа чуть.
Голос духа чути скрізь:
По курних хатах мужицьких,
По верстатах ремісницьких,
По місцях недолі й сліз.
І де тільки він роздасться,
Щезнуть сльози, сум, нещастя.
Сила родиться й завзяття
Не ридать, а добувати,
Хоч синам, як не собі,
Кращу долю в боротьбі.
Вічний революцьонер -
Дух, наука, думка, воля -
Не уступить пітьмі поля,
Не дасть спутатись тепер.
Розвалилась зла руїна,
Покотилася лавина,
І де в світі тая сила,
Щоб в бігу її спинила,
Щоб згасила, мов огень,
Розвидняющийся день?
Отже, революційна пісня виникла разом із зародженням і розвитком організованого робітничого руху. Вона стала важливою часткою пролетарської культури, її поетичні й музичні джерела - народна пісня, творчість робітничих поетів і композиторів. Для появи революційної пісні потрібен передусім суспільний поштовх, а створення її є безпосереднім відгуком на події. Характерними для неї є бойова, маршова манера вислову, втілення цілеспрямованості в боротьбі за щасливе майбутнє трудящих.
Революційні пісні різних народів мають ряд спільних рис. По-перше, це їхній інтернаціональний зміст, загальне ідейно-сюжетне спрямування. По-друге, їх об'єднують суто музичні риси: вольова за характером мелодія, маршовий ритм, акордовий тип викладу музичного матеріалу. Все це сприяло швидкому поширенню пісень з країни в країну, зробило їх загальнодоступними.
Революційні пісні вплинули на весь наступний розвиток музичного мистецтва, зокрема радянського. Композитори використовували їх у своїх музичних полотнах - кантатах, операх, симфоніях. Під безпосереднім впливом революційної пісні виросла й радянська пісня.
Список використаної літератури
1. С. Лісецький. Українська музична література для 4-5 класів ДМШ. К.: "Музична Україна", - 1991.
2. Фільц Б. Джерела музичної культури [України] // Дзвін. - 1990.
3. Рудницький А. Українська музика. Історико-критичний огляд. - Мюнхен: Дніпрова хвиля, 1963. - 406 с.
4. Ольховський А. Нарис історії української музики / Ред. Л.Корній. - К.: Муз.Україна, 2003. - 512 с. ІІ нот. Музика Західної України (Галичина та Закарпатська Україна). - С.355-364.
5. А. Захаров "Вокально-хорове виховання".
6. М. Гордійчук "Співи та музика".
7. О. Г. Раввіонов "Методика хорового співу в школі".
Loading...

 
 

Цікаве