WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → Українська словесно-музична творчість (науковий реферат) - Реферат

Українська словесно-музична творчість (науковий реферат) - Реферат

випадок: Степан повертається в рідну домівку незрячим кобзарем і у створеній ним думі розповідає людям про свою гірку долю, виливає своє горе.
У пожовтневі часи в радянських учбових закладах було відкрито класи бандури, де готують музикантів-професіоналів, хоч давня форма навчання подекуди залишилась і до наших днів.
Історія думи нараховує понад п'ять століть. За цей час з'явилася величезна кількість творів, які умовно можна поділити на кілька груп за темами.
1. У найдавніших думах (XVI - початок XVII ст.) мовиться про турецьку неволю ("Плач невольника", "Маруся Богуславка", "Утеча трьох братів із Азова"), про героїчну смерть козака ("Хведір Безродний", "Іван Коновченко"), про щасливе повернення "козаків з неволі ("Самійло Кішка", "Олексій Попович"). Місцем подій у цих творах є степ, море, турецьке місто, галера 1. їх герої - часто безіменні або легендарні постаті, тобто узагальнені художні типи (образи). Ці думи мають переважно лірико-драматичний характер і пройняті сумним настроєм (25).
2. Думи XVII ст. відбивають боротьбу козацтва й селян проти польської шляхти, передусім події козацько-селянської війни 1648- 1654 років під проводом Богдана Хмельницького. Народні музиканти, славні кобзарі оспівали незабутні переможні битви, їх героїв, відважних ватажків ("Хмельницький і Барабаш", "Корсунська битва" та ін.). До цієї групи дум належать і такі, в яких розповідається про класову нерівність. Це думи "Про Ганжу-Андибера", "Про козака Голоту".
Загальний характер дум XVII ст. також є лірико-драматичним, але тут переважають піднесено-героїчні настрої, звучить віра в можливу перемогу (26).
3. Окрему групу складають побутові думи, присвячені родинному життю, взаєминам між людьми. В них висміюється скупість, неповага до рідних, цурання бідних батьків, утверджуються поняття чесності, добропорядності. Яскравим прикладом є дума "Про бідну вдову і трьох синів" або дума "Про сестру і брата". В першій засуджується зневага дітей до старенької матері-вдови. Характер мелодії тут зворушливо-ліричний, навіть жалібний (27).
В радянський час жанр думи продовжував розвиватися. В ньому зазвучали інші теми, оспівувалися нові герої ("Була зима з відлигою", "Батько Ленін", "Дума про трьох синів-партизанів"). Цікавою є дума "Була зима з відлигою", в якій йдеться про важкі роки Великої Вітчизняної війни. За своїми художніми якостями ці думи не поступаються зразкам давніх часів (28).
Як уже зазначалося, дума-досить розгорнутий твір, який складається з кількох (п'ять-сім) уступів 1-періодів. Тут є досить широко розспіваний вступ (на склад "гей" чи "ой") і спокійне співуче заключения.
Хоч дума має багатовікову історію, її запис і вивчення розпочалися з XIX ст. Першу публікацію текстів дум здійснив відомий фольклорист Микола Цертелєв у 1819 році. У 70-х роках минулого століття композитор Микола Лисенко записав думи з репертуару кобзарів Остапа Вересая і Павла Братиці ("Про Хведора Безродного", "Про бідну вдову"). Але чи не найбільшу кількість дум записав фонографом 2 фольклорист Філарет Колесса. На той час (1910-1913 pp.) це були найдостовірніші, найточніші записи.
ЛІРИЧНІ ПІСНІ
Якщо в думах та історичних піснях оспівано історію народу, то в ліричних піснях розкривається особисте та родинне життя людей.
Формування й розквіт української фольклорної лірики припадають на XVI-XVII ст. Записи народнопісенної творчості, що дійшли до нас, свідчать про її високий мистецький рівень. У наступні віки ліричні пісні розвивались і змінювались. В них з'являлися нові риси.
Чим є лірична пісня в житті народу, який її зміст і особливості мелодики?
Пісенна лірика покликана збагачувати духовний світ людини, прикрашати її побут, повсякденне життя. Якщо простежити весь життєвий шлях людини, починаючи від її народження, то виявиться, що він тісно пов'язаний з піснею.
Ніжна любов матері до своєї дитини, побажання їй щасливої долі висловлені у колискових піснях:
Ой ну, люлі, люлі,
Налетіли гулі, а-а-а! а-а-а!
Стали думать і гадать,
Чим дитинку дарувать, а-а-а! а-а-а-а!
Дали йому три квіточки:
Одну квітку - сонливую, а-а-а! а-а-а-а!
А другую - дрімливую,
А третюю - щасливую, а-а-а! а-а-а-а!
Знайомство молодих людей, вибір пари, закоханість оспівані в багатьох піснях (29).
Сонце низенько, вечір близенько,
Вийди до мене, моє серденько! (2)
Ой не світи, місяченьку,
Не світи нікому,
Тільки світи миленькому,
Як іде додому! (2)
Доля молодих людей не завжди складається щасливо. Нерідко їхні зустрічі перериваються від'їздом юнака в далекі краї; молоді тужать один за одним:
Козак од'їжджає,
Дівчинонька плаче:
"Куди їдеш, козаче?
Козаче-соболю,
Візьми мене із собою
На Вкраїну далеку!"
Де ти, милий, чорнобривий?
Де ти? Озовися!
Як я, бідна, тут горюю,
Прийди, подивися.
Іноді на шляху до щастя стоять інші перешкоди, наприклад, класова нерівність (30).
"Порадь, дівчино,
Що мені казати,
Що не велить батько
Тебе, бідну, брати".
"Як не велить батько
Мене, бідну, брати,
То їдьна Вкраїну
Багатшу шукати".
У ліричних піснях оспівані страждання закоханих: хлопець у далекому краї помирає, дівчина гірко плаче; або юнак зраджує, забуває кохану. Далеко не завжди вибір нареченого є вдалим, бо нерідко вибирає не сама дівчина, а батьки.
Тече вода із города
Край кореня дуба,
Нема ж мені одрадоньки
Од мого нелюба.
Ой зацвіла червона калина
Над криницею...
Горе ж мені, моя ненько,
Жити за п'яницею.
Безрадісним є життя молодої невістки з недоброю свекрухою і свекором, як у пісні "Пряля" (31).
Аж свекруха йде,
Як змія, гуде: "Сонливая-дрімливая,
До роботи лінивая,
Невістка моя!"
Через поетичне слово, музичну інтонацію і характер мелодії .створюються художні образи людей, передаються їхні настрої, почуття, стосунки. Образ ніжної і доброї невістки, втомленої надмірною працею, відтворено лагідною мелодією, вдало підібраними пестливими словами ("спатоньки", "постілоньку"). Іншими словами охарактеризовано свекруху - грубу, сварливу й черству людину ("як змія, гуде", "сонливая, лінивая...").
Ліричні пісні розповідають не лише про особисте й родинне життя, а й про гірку долю кріпака, наймита, чумака й бурлаки, їхню непосильну працю, нелюдське ставлення до них поміщика чи економа (32).
Та нема в світі гірш нікому,
Як бурлаці молодому.
У неділю пораненьку
Усі дзвони дзвонять,
Осаули з нагаями
На панщину гонять...
У народних ліричних піснях радянського часу з'явилися нові теми, як, наприклад, у такій пісні:
Гей, ще сонце не зійшло,
В поле рушило село,
Розливаючись піснями,
Молодими голосами...
Ліричні пісні широкоспівучі, багаті мелодично й ритмічно. Саме в цьому жанрі сформувалося багатоголосся (33).
ЖАРТІВЛИВІ ПІСНІ
Жартівливі й сатиричні пісні об'єднуються в одну групу близькістю характеру, загальним настроєм: вони жваві, веселі, іноді ущипливі, а то й сатиричні. Люди весело кепкують з надмірно боязких хлопців, які навіть не насмілюються розмовляти з дівчиною {"Да куди їдеш, Явтуше?", "Дівка в сінях стояла") (34):
Коли ти мишей боїшся,
На воротях повісся,
Ізгинь, пропади,
А до мене не ходи.
Цур тобі, пек!
Цур тобі, пек!
з розсіяних, неуважних, скупих, дивакуватих та
Loading...

 
 

Цікаве