WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → С. Гулак-Артемовський (1813—1873). «Запорожець за Дунаєм» - Реферат

С. Гулак-Артемовський (1813—1873). «Запорожець за Дунаєм» - Реферат

ніяковіє перед настирливою атакою своєї жінки, яка вкрай збуджена й сердита. Він не знає, що відповісти, і наспіх придумує причину своєї відсутності. Якщо музичні фрази Одарки активні, вимогливі, запитливі й суворі (стрибок мелодії на кварту, чіткість ритмічного рисунка), то відповіді Карася невпевнені, запобігливі, він прагне задобрити жінку (ходи мелодії по звуках тонічного тризвука вниз, нарочита обірваність фраз, нерідко скоромовка на одному звукові).
Усю першу частину дуету Карася й Одарки побудовано на початковій музичній темі; виняток становить середина, в якій Одарка намагається випитати причину його затримки: "Чи це ж випив, чи це ж випив на дорогу", на що Карась щоразу переконливо стверджує: "Ні, не пив, не пив, їй-богу, от не гріх, що й забоживсь". Середина дуету будується на в'їдливих і випитливих інтонаціях жінки і ствердних, переконливих інтонаціях чоловіка (68, 69).
68
Завершується перша частина темою, яка звучала на початку дуету. І Одарка, і Карась твердять кожен своє: "Де ж це так ти веселився?" - "Занедужав у дорозі та й набрався я біди". Тональний план першої частини: мі-бемоль мажор - ля-бемоль мажор - мі-бемоль мажор. Форма - проста тричастинна: а-в-а. Одарці не вдалось нічого вивідати, а Карасю пощастило відбити першу "атаку" і якось ухилитись від детального пояснення.
69
У другій частині, яка помітно контрастує за характером музики, події розгортаються по-іншому. Одарка скаржиться на свою долю: "Ти гуляєш дні і ночі, я ж, сердешна, все одна", її вокальну партію побудовано на довірливих, жалібних інтонаціях. Карась намагається її заспокоїти. Але досить було одного необережного слова, як Одарка знов настроюється на войовничий лад ("Так оце ти у небоги аж дві ночі пропадав") (70).
70
Третя частина дуету сповнена справжнього комізму, вона звучить жваво, напористо. Тут передано обурення Одарки та розгубленість Карася. Виняток становить невеликий мінорний епізод (Meno mosso), проте цей сумний настрій невдовзі "змітається" музикою іншого характеру - подружжя знов розмовляє на підвищених тонах. Кульмінація бурхливої суперечки припадає на заключения дуету (кода), де знову кожен твердить своє: "Жить не хочу більш з тобою" - "Жить не хочеш більш зі мною". Скоромовка у цій побудові - найголовніший засіб передачі змісту.
Дует Карася й Одарки являє собою розгорнуту динамічну сцену, у трьох частинах якої сюжетна лінія розгортається активно й динамічно. Рівновагу вносить третя частина, де музика витримана в тому комічному плані, що й перша частина, і розгортається у головній тональності - мі-бемоль мажорі. Ця частина є своєрідною динамічною репризою дуету.
В середині II дії Гулак-Артемовський ніби зупиняє розвиток введенням танцювальної сюїти, що складається з п'яти номерів,- це дівочий хоровод, "Український танок", "Чорноморський козак", "Запорозький козак", "Козачок". Це картина народного побуту. Зауважимо, що танці були традиційним елементом українських музично-театральних вистав і до створення опери "Запорожець за Дунаєм", і після її написання. М'який, ліричний дівочий танок змінюється запальним, сповненим жвавості і блиску чоловічим гуртовим гопаком. Згодом звучать сольні і парні танці; виділяється середня частина "Запорозького козака", в якій підкреслені задушевність, м'якість, доброта. Завершується хореографічна сцена жвавим вогнистим "Козачком" 1.
Народні веселощі скінчилися. Усі розійшлися. Залишилась тільки Оксана. Звучить вступ до її аріозо "Ангел ночі", сповнений загадкової чарівності й краси. Партія голосу звучить як відгомін голосів природи, потім музика набуває м'якості й ніжності. Вступ Ідо дуету "Чорна хмара", що звучить відразу ж після аріозо, вносить тривогу, схвильованість (71 а).
Дует Оксани та Андрія - чи не найцікавіший ліричний номер опери. В ньому Гулак-Артемовський передав щире кохання двох молодих людей. Музика сповнена глибокого ліризму, ніжності. Мелодія близка до українських народних пісень-романсів. Дует має тричастинну будову: А-В-А. Середина своїм речитативним складом контрастує крайнім частинам. Увесь номер витриманий у вальсовому характері, мелодія міцно спирається на головні тризвуки ладу, часто застосовується перехід у паралельну тональність (див. пр.71б).
Третя дія опери "Запорожець за Дунаєм" починається піснею Одарки "Ой казала мені мати", в якій вона згадує свою молодість. Ця пісня, як і романс Оксани з І дії, стала народною (72).
Далі вступає у свої права комічна лінія твору. Карась, повернувшись із султанського палацу, не знімає турецького одягу - він вирішив трохи налякати свою жінку, їхній дует "На туркенях оженюся" сповнений іскристого комізму.
Проте ця лінія переривається появою Імама, представника турецької влади, і сторожі, яка веде закованих у кайдани Оксану й Андрія. Звучить квінтет "Нещасливі наші долі" Одарки, Оксани, Андрія Карася та Імама, в якому кожен стурбований своїм лихом. Уся музична тканина ділиться на кілька шарів: партії Оксани й Андрія близькі за мелодичною лінією і ритмом (оскільки в них передано один настрій), інші партії, згруповані спільністю ритмічного рисунка, утворюють насичене триголосся (73).
В окремих місцях розподіл вокальних партій дещо інший. Але стурбованість, смуток і побоювання обох пар недовготривалі. Карась намагається випитати, якої кари завдадуть винним. І тут, як це дуже часто буває в комедійних спектаклях, здійснюється несподіваний поворот у сюжеті. Султан після розмови з Іваном Карасем вирішив відпустити усіх бажаючих козаків на Україну. Він також прощає перебіжчика Андрія і його наречену, які переходили кордон і були затримані. Про все це йдеться у речитативі Імама "Смирно слухать, не мішать". Партія оркестру досить розвинута, мелодично насичена.
Глибокого ліризму, широти дихання сповнена арія Андрія "Блаженний день, блаженний час", у якій втілено любов юнака до рідної землі, до свого народу (74).
Завершує оперу життєрадісний фінал. Його дві теми передають різні відтінки настроїв великої маси людей, що зібралися на площі. Перша тема, що їївиконує Оксана, відтворює радість від щасливої розв'язки, яка настала так несподівано. Тут використано інтонації, близькі до українських народних танцювально-жартівливих пісень. Друга тема, що звучить у паралельному сі мінорі,- співуча, лірична, передає почуття любові до своєї батьківщини, до рідної природи. На кількаразовому чергуванні цих тем
(перша дається то в сольному, то у хоровому викладі) побудовано завершення опери (75).
За більш ніж 120-літню сценічну історію опери "Запорожець за Дунаем" виконавцями головних партій були видатні вітчизняні артисти. Сам композитор неодноразово співав партію Івана Карася у Маріїнському театрі. Наприкінці XIX ст. в цій ролі виступав видатний український актор Марко Кропивницький, а партію Оксани виконувала славнозвісна Марія Заньковецька. За радянського часу кращими виконавцями основних партій були народні артисти СРСР М. Литвиненко-Вольгемут (Одарка), І. Паторжинський (Карась), З. Гайдай (Оксана), І. Козловський (Андрій). Саме в їхньому виконанні записано оперу на грамофонну платівку.
Опера "Запорожець за Дунаєм" С. Гулака-Артемовського здобула велику популярність. Вона живе повнокровним сценічним життям завдяки своїй глибокій мистецькій правді і неповторній красі. Вона відіграла значну роль в історії українського оперного мистецтва. В опері виведено яскраві народні типи, узагальнено кращі риси українського народу.
Список використаної літератури
1. С. Лісецький. Українська музична література для 4-5 класів ДМШ. К.: "Музична Україна", - 1991.
2. Фільц Б. Джерела музичної культури [України] // Дзвін. - 1990.
3. Рудницький А. Українська музика. Історико-критичний огляд. - Мюнхен: Дніпрова хвиля, 1963. - 406 с.
4. Митці України: Енциклопедичне видання / Упорядник Г.Лабінський, С.Музда. За ред. В.Кудрицького. - К.: Українська Енциклопедія, 1992. - 848 с.
5. М. Гордійчук "Співи та музика".
Loading...

 
 

Цікаве