WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → С. Гулак-Артемовський (1813—1873). «Запорожець за Дунаєм» - Реферат

С. Гулак-Артемовський (1813—1873). «Запорожець за Дунаєм» - Реферат


Реферат
на тему:
С. Гулак-Артемовський (1813-1873). "Запорожець за Дунаєм"
Семен Степанович Гулак-Артемовський - видатний співак, автор невмирущої опери "Запорожець за Дунаєм" - народився 4(16) лютого 1813 року в Городищі на Черкащині у сім'ї священика. З дитинства він виявив здібності до музики, мав прекрасний голос (дискант) і добре співав. Одинадцяти років його віддали до духовного училища в Києві, а 1835 року зарахували до семінарії. Семена не так цікавили обов'язкові предмети в тих учбових закладах, як хоровий спів. Він став постійним учасником хору, його кращим солістом.
Саме через спів відбулося знайомство юнака з великим російським композитором М. І. Глинкою. Ця зустріч у 1838 році докорінно змінила життя Гулака-Артемовського. Завдяки Глинці він стає професіональним оперним співаком. Глинка привозить майбутнього композитора до Петербурга і протягом кількох місяців займається з ним, а 1839 року відсилає Гулака-Артемовського продовжувати навчання в Італії.
До Петербурга Семен Степанович повертається 1842 року і стає солістом Марийського оперного театру. Тут він працює понад 20 років, виконуючи ряд партій у вітчизняних і зарубіжних операх: це Руслан ("Руслан і Людмила" Глинки), Мамай ("Куликова битва" А. Рубінштейна), Фролло ("Есмеральда" О.Даргомижського), Мазетто ("Дон Жуан" В. Моцарта), партії з ряду опер Г. Доніцетті, Дж. Верді та ін.
1864 року Гулак-Артемовський переїздить до Москви Через рік він остаточно залишає оперну і драматичну сцени. Помер він 5(17) квітня 1873 року, похований на Ваганьківському кладовищі Ще в 50-ті роки Гулак-Артемовський почав займатися композицією, у його доробку - вокально-хореографічний твір "Українське весілля", водевіль "Ніч напередодні Іванового дня", дві пісні ("Стоїть явір над водою", "Спать мені не хочеться"), кілька романсів і обробок українських народних пісень та опера "Запорожець за Дунаєм".
Славу композитора Гулаку-Артемовському принесла його опера. Добре знаючи закони театральної сцени, він зумів створити цільний, художньо-довершений твір. Оперу "Запорожець за Дунаєм" Семен Степанович закінчив 1862 року. Вперше її було поставлено в Петербурзі на сцені Марийського оперного театру, потім вона йшла на театральних сценах Москви, Ростова-на-Дону і різних міст України. Після Великої Жовтневої соціалістичної революції опера "Запорожець за Дунаєм" зайняла достойне місце в репертуарі багатьох театрів нашої країни, була поставлена також за кордоном.
"Запорожець за Дунаєм" - це лірико-комічна опера. Тут переплетено дві сюжетні лінії: лірична (закохана пара - Оксана і Андрій) та комічна (Іван Карась та його жінка Одарка).
Характерна риса комічної опери - розмовні діалоги. Отже, у творах цього жанру образи розкриваються як засобами музики, так і засобами слова.
Тема опери "Запорожець за Дунаєм" пов'язана з вітчизняною історією. Сюжет її досить романтичний. Події відбуваються на початку XIX ст. за Дунаєм, на турецькій території. Після зруйнування Катериною II у 1775 році Запорізької Січі там опинилась значна частина запорізьких козаків. Хоч вони живуть ніби таким укладом, як і біля Дніпра, та все ж це чужа сторона, чужі люди. І козаки вирішують повернутися на батьківщину.
Головні персонажі твору - Іван Карась, його дружина Одарка, прийомна дочка Оксана, її наречений Андрій (перебіжчик з України), турецький султан.
Перша дія, Оксана вранці йде з подругами в поле жати. Одарка теж хотіла б піти у поле, але нема на кого залишити хату, бо вже два дні немає вдома чоловіка.
З'являється Карась, він трохи напідпитку. Йому ледве вдається виправдатися перед жінкою.
Друга дія. Турки приїхали в козацьке поселення для участі у святі. Тут і сам султан із своїм почтом. Він милується живописними краєвидами, але справжня мета його приїзду - вивідати настрої козаків: чи не задумали вони знову здійняти шаблі проти султанської влади.
Відбувається розмова Карася з султаном. Карась не здогадується, що незнайомий турок, випадковий гість - сам султан, тому веде себе вільно, невимушено, розповідаючи про всяку всячину й жартуючи. Аж тут вихоплюються у нього думки, якими зацікавився незнайомець. Він обіцяє влаштувати веселому господареві дому зустріч із султаном. Карась готується до такої зустрічі, одягаючись по-турецьки.
Тим часом повертаються люди з поля. Молодь починає веселитися, забуваючи про повсякденні турботи.
Пізно ввечері чекає Оксана свого нареченого Андрія - перебіжчика з-за кордону. Вони домовляються про втечу на Україну.
Третя дія. Вранці прокидається Карась, він ще в турецькому одязі. Йому спадає на думку трохи пожартувати, злегка налякати свою дружину. Але тут не до жартів... З'являється турецька сторожа, скликають людей для того, щоб прочитати наказ султана. Ведуть закутих у кайдани Оксану та Андрія (їхня втеча через кордон виявилась невдалою), сходяться на майдан люди, усі схвильовані.
Загальне напруження дістає світлу розв'язку (до речі, це також одна з характерних рис комічної опери). Султан своїм наказом, який Читає імам Ібрагім-алі - представник місцевої влади, вирішив не чинити перешкоди для тих козаків, які бажають повернутися на батьківщину; він дарує також волю Оксані та Андрієві. Усі присутні радіють.
Обравши такий сюжет, Гулак-Артемовський мав змогу в лібретто опери приділити значне місце народно-жанровим сценам. Композитор ставить своїх героїв у незвичні обставини: Іванові доводиться вести дипломатичні розмови з високопоставленими особами. Це створює комічні ситуації. Посмішка, жарт, дотепність супроводжують усі події.
Звернення Гулака-Артемовського до життя українського народу спричинене спілкуванням Семена Степановича з Шевченком і Глинкою, що починається з кінця 30-х років і продовжується до останніх днів життя цих видатних діячів. Що сприйняв автор "Запорожця за Дунаєм" від великого російського композитора? Передусім впевненість у необхідності виведення на сцену простої людини, представника народу з її внутрішнім світом, глибиною почуттів, здоровим мисленням. Правда, принципи втілення характерів в обох композиторів різні, бо це диктується талантом митця, законами обраного жанру тощо.
Починається опера "Запорожець за Дунаєм" Гулака-Артемовського невеликим оркестровим вступом (інтродукцією), який малює картину літньої природи.
Невеликий хор селян, що йдуть працювати на поле, є барвистою заставкою, фоном для ліричного розгортання подій. З'являється Оксана. Вона збирається приєднатись до загального гурту. У романсі "Місяцю ясний" дівчина висловлює свої почуття (66).
Головний засіб створення образу Оксани - лірична, лагідна мелодія романсу. Вальсоподібний пісенний образ втілено м'якою, легкою й прозорою оркестровкою. Вступ романсу, що виконується арфою, створює ліричний фон, змальовує картину прекрасної природи, ніби співзвучної глибоким, ніжним почуттям закоханої дівчини. Оксана звертається до ясного місяця і прекрасних зірок з проханням принести їй вісточку від нареченого.
Одарка стурбованатим, що вже два дні чоловіка немає вдома. Вона переживає, хвилюється і навіть сердиться. Все це передано в її розмовному монолозі.
З'являється Іван Карась, його пісня "Ой щось дуже загулявся" витримана в гумористичному характері (67).
Вона побудована на танцювальних ритмо-поспівках. На перший погляд Карась охарактеризований як безтурботний гуляка. Проте далі (у словесному тексті) розкривається його справжнє обличчя. Він хоробрий козак, розсудлива й далекоглядна людина, люблячий батько. В уста Івана композитор вкладає одну з провідних думок твору - думку про необхідність повернення козаків з турецької держави на рідну землю: "Своя сторона, свої люди, може б, разом до кращої долі достукались".
Повертається Одарка, вона відразу ж накидається на Івана: "Відкіля це ти узявся, де ти досі пропадав?". Такими словами починається славнозвісний комічний дует Карася і Одарки. Тут вступає у свої права комедійна лінія твору. Хоробрий козак Карась
Loading...

 
 

Цікаве