WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → Микола Віталійович Лисенко життєвий і творчий шлях (науковий реферат) - Реферат

Микола Віталійович Лисенко життєвий і творчий шлях (науковий реферат) - Реферат

священного обов'язку перед ним, байдуже ставлення до багатства (131).
Мелодія пісні "Гей, літа орел" - широка, могутня, близька до народних історичних пісень. Вона асоціюється з безкрайнім степом, з вільним польотом орла. Вокальна партія розгортається спокійно, велично. Ходи мелодії неквапливі. Маємо на увазі стрибки на октаву в кадансах, на септиму, сексту, кварту в середині побудов та метроритмічні підкреслення: тривалі звуки, фермати.
Великого значення композитор надає ладовій будові. Тут використані характерні для фольклору дорійський та натуральний мінор, ладова змінність: мінор - паралельний мажор, натуральний і гармонічний мінор, однойменні тональності. Глибоко народний характер музики підкреслюється також гармонією. Широко застосовані акорди побічних ступенів (III, VI натурального, VI дорійського, V і VII натурального в мінорі), своєрідні кадансові звороти, в тому числі плагальні (III-VII нат., VII нат.- Vie-І, VI-Іе-І та ін.). Майже протягом усієї пісні в супроводі арпеджованими акордами імітується гра на бандурі. Від куплету до куплету ритмічна пульсація оркестрової партії динамізується і приводить до кульмінації.
Вогнистий вступ до пісні різко контрастує з її епічною мелодією. Його неспокійний пульс створюється пунктирним ритмом верхнього шару фактури з поступовим завоюванням висоти й могутніми низхідними кроками нижнього шару музичної тканини. Згодом цей пульс починає проникати в широку й розлогу музику пісні. В останній строфі (куплеті) стрімким характером вступу пройнятався оркестрова партія. Поєднання епічної мелодії з драматичним супроводом надає музиці урочисто-героїчного характеру.
Динамізація музичної тканини в пісні Тараса здійснюється за допомогою ще одного своєрідного творчого прийому - трансформації пісенності у велично-танцювальну сферу. Це особливо помітно у третьому куплеті. Така лінія переростає рамки одного оперного номеру: пісня "Гей, літа орел" змінюється іншою, танцювальною за характером (тут використано справжню народну пісню "Ой дів-чина-горлиця"), яка переростає в танець "Козачок".
Риси характеру Тараса Бульби, експоновані в пісні, розвиватимуться далі, в наступних діях опери. Так, наприкінці другої дії підкреслено його рішучість у втіленні своїх задумів (їхати на Запоріжжя відразу ж!). Батько прагне якнайшвидше загартувати своїх синів у бойових походах, залучити їх до вільного козацького товариства.
У третьому акті тон розповіді стає активним, більш драматичним. Народ показаний тут як могутня сила, як богатир, який випростався на повний зріст і готовий розпочати бій. Дія відкривається невеликою оркестровою інтродукцією. Музика має спокійний, епічний характер. Розлога мелодія стає основою образу могутнього Дніпра.
Героїко-епічний характер має хор запорожців "Гей, не дивуйте, добрії люди". Лисенко тут використав справжню народну історичну пісню часів Богдана Хмельницького.
Центральним, вузловим моментом третьої дії і всієї опери є сцена обрання кошового. Вся вона сповнена дії, енергії. Лисенко правдиво відтворив тут волелюбний дух козацтва, його демократичного самоврядування. Подібно до масових сцен в операх російських класиків, зокрема Мусоргського, композитор показує народ і як єдину, монолітну масу, і як розмежовану на групи, кожна з яких прагне довести справедливість своєї думки. Сцена складається з ряду епізодів, тісно пов'язаних між собою. Поява кожного нового розділу обумовлена логікою загального розвитку.
Перший розділ виконує оркестр. Він імітує удари литавр, що скликають на раду, і завершується реплікою кошового: "Чого в раду ви зійшлись, панове? Чого волите?" Стрімке розгортання музичної оповіді попереджає про важливі події, які нікого не залишають байдужим.
У другому розділі основний акцент припадає на хор, який ділиться на два гурти. Кожний з них обстоює свою думку. Народ виступає як вершитель своєї долі. Передусім він вимагає від кошового скласти клейноди - символ влади. Кошовий виконує волю мас. Козацька старшина хоче також скласти свої повноваження, але народ не погоджується з цим. Завершується цей епізод запитанням: "А кого волите за кошового?" Тут переважає розробковий принцип розгортання музичного матеріалу. Репліки хорових груп будуються як запитання й відповіді, висунення тези і її заперечення, наказ і його виконання тощо.
Якщо перший розділ повністю витримано у фа мінорі, то тут часто відбуваються зміни тональностей: до мажор, ля мінор, мі мінор, ля мінор (тут не вказані ще швидкоплинні відхилення), чим підкреслюється активне розгортання подій.
Динамічний тон розвитку властивий і третьому розділові. Різні групи людей продовжують обстоювати свою думку. Одні висувають на кошового козака Шила, другі - Кукубенка, ще інші - Бородатого. Схвалюється пропозиція Тараса Бульби, і за отамана обирають Кирдягу - людину розумну, загартовану в боях, розважливу і чесну. Музичний розвиток також позначений тут розробковістю. Репліки хорових груп короткі, вагомі за змістом, суперечливі. Це підкреслюється як смисловою спрямованістю музичних інтонацій, зворотів, так і нестійкістю гармонії, її розімкнутістю, відсутністю завершених каденцій, частою зміною тонального центру. Наприклад, стрибок в мелодії на квінту або октаву вниз (див. початок хорової партії на слова: "Шила! Шила!") звучить як переконливе ствердження, а рух від III ступеня ладу до п'ятого (ля-бе-моль - до - сі-бемоль - до; "не хочемо!") - як заперечення (див. пр. 132). Кристалізація з суперечливих думок єдиного рішення підкреслюється розв'язанням тривалої ладово-нестійкої гармонії (див. органний пункт на домінанті) в тоніку. Тональний план такий: сі-бемоль мінор, мі-бемоль мінор, ре мінор, фа мажор (132).
Четвертий розділ вносить образний, темповий і фактурний контраст. Він починається своєрідно забарвленою реплікою січових дідів: "Кличте Кирдягу" - триголосся, в якому нижній голос дублює мелодію в октаву, а середній творить акордову структуру. Далі звучить м'яке, задушевне аріозо Кирдяги. Він, як велить звичай, намагається підкреслити, що не заслуговує такого високого довір'я мас. Аріозо змінюється могутньою реплікою хору: "Годі там коверзувати!" у швидкому навальному темпі. Тричі відмовляється Кирдяга від посади кошового, але змушений все-таки виконати вимогу всього товариства ("Чиню вашу волю!"). У хоровому фрагменті передано реакцію маси ("Добре, до ладу"). Ладотональна структура розглянутого епізоду сприяє динамічності розгортання (фа мінор, сі-бемоль мінор, ля-бемоль мажор, соль-дієз мінор, Mi-бемоль мажор).
П'ятий розділ - посвячення Кирдяги у військового старшину - починається мірними октавами (мі-бемоль). Це нагадує початок сцени виборів кошового і є своєрідною її репризою. Мі-бемоль-мінонорний епізод Січових дідів змінюється мі-бемоль-мажорною побудовою (Кирдяга),
Loading...

 
 

Цікаве