WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → Микола Віталійович Лисенко життєвий і творчий шлях (науковий реферат) - Реферат

Микола Віталійович Лисенко життєвий і творчий шлях (науковий реферат) - Реферат

П. Чайковського і в останні роки - С. Рахманінова. Від перших двох митців іде лінія до багатої Лисенкової лірики. Співучістю пройняті як вокальна, так і інструментальна партії. "Співає" кожна деталь музичної тканини. Значне місце займають поліфонічні прийоми.
Солоспів "Чого так поблідли троянди ясні" характеризується наявністю широких мелодичних фраз і тремтливого гармонічного фону. Вокальна партія підтримується басовим голосом або дублюється мелодією фортепіано. Гармонічна пульсація тільки на перший погляд видається простим ритмічним рисунком, вона також дуже "жива", й мелодично активна завдяки рухливості кожного акордового голосу(затримання, прохідні й допоміжні звуки тощо) (118).
"Безмежнеє поле" (на вірші І. Франка) - твір, сповнений драматизму й героїки. Це своєрідне скерцо. Поетичні образи - "безмежнеє поле", "сніжний завій" - отримують яскраву музичну інтерпретацію. Першу частину, що асоціюється зі стрімким летом вершника серед безкрайнього поля, змінює дещо спокійніша друга. Тритактова постлюдія фортепіано знов повертає нас у сферу героїчних образів першої частини.
Романс на слова Дніпрової Чайки "Єрихонська рожа" написано в останні роки життя композитора. В ньому простежується лінія від рахманіновських романсів-мініатюр "Цветок увял", "Утро". Твір відзначається стриманістю й лаконізмом кожного штриха (мелодичного, гармонічного, фактурного); він малий за розміром, проте дуже багатий образним змістом. Кожний музичний засіб несе вагоме емоційне навантаження.
Фортепіанний вступ відразу ж вводить у зміст твору. Хоральний акордовий склад малює мірний хід групи людей. Альтерована субдомінанта на початку другого речення "заіскрилася" свіжим, новим відтінком. Вокальна партія першого речення має монотонно-оповідний характер, що цілком відповідає змісту поетичної строфи. Друге речення починається поетично-просвітленою мелодією в мі-бемоль мажорі, прозорою стає і фактура. Дуже виразною є кульмінація на VI низькому ступені ("О диво - квітка ожила, розквітла") (119).
Вся суть розповіді в заключенні: подібно до сухої квітки, яка оживає в теплих руках, від ласки оживає серце людини. Таке досить складне образне трактування Лисенко втілив через неочікуване відхилення в однойменну мажорну тональність, появу її окремих акордів. В сі-бемоль мінорі з'являються гармонії однойменного мажору (див. останні два такти) й відповідної щодо ладу мелодії.
Романси були творчою лабораторією композитора, в якій викристалізувалися його мелодика, гармонія, фактура, остаточно формувалися музичні формилрмпозиційні та жанрові особливості його творів. У солоспівах Лисенка бере свій початок українська класична камерно-вокальна музика. Вони становлять одну з найкращих сторінок духовної культури нашого народу.
4. ФОРТЕПІАННА ТВОРЧІСТЬ
До фортепіанної творчості М. Лисенко звертається протягом усього свого життя, особливо в 70-ті та 1900-ті роки. На жаль, цей жанр не став для композитора провідним. За ідейно-образним змістом, яскравістю й оригінальністю музичної мови його фортепіанні твори поступаються романсам, хорам, операм та обробкам народних пісень.
Як відомо з біографії, гру на фортепіано Лисенко почав опановувати з раннього дитинства. Ці заняття не припинялись ні під час навчання в пансіонаті чи гімназії, ні в університетські роки. Завдяки цьому Миколі Віталійовичу пощастило вступити до Лейпцігської консерваторії на фортепіанний факультет і успішно закінчити її за два роки. Якщо захоплення фортепіанною творчістю Шопена почалося ще у Харкові та Києві, то в Лейпцігу Лисенко ґрунтовно вивчав музику Й. С. Баха, віденських класиків, Шумана, Мендельсона, Ліста і Глинки.
Перші фортепіанні опуси композитора написано в консерваторські роки. Вони пов'язані з фольклором, як, наприклад, його фортепіанна сюїта. Що вона являє собою? Це народні українські пісні, опрацьовані у формі старовинних танців: прелюдія - "Хлопче-молодче", токката - "Пішла мати на село", сарабанда - "Сонце низенько, вечір близенько", гавот - "Ой чия ти, дівчино, чия ти", скерцо - "Та казала мені Солоха". Це чи не єдина спроба такого використання фольклору. Лисенко вдало поєднав народні теми з жанровими особливостями європейських танців.
В 70-ті роки композитор створює понад півтора десятки фортепіанних творів. Тут і великі форми - соната, два концертних полонези, дві рапсодії на українські теми, і невеликі п'єси - "Пісні без слів", "Мрії", мазурка, баркарола тощо. З одного боку, в музиці Лисенка відчувається вплив Ф. Шопена і Ф. Ліста, а з другого - спостерігається інтерес до фольклорних джерел, як це ми бачимо і в творчості російських композиторів. Нагадаємо, що з 1874 по 1876 роки Лисенко перебував у Петербурзі, цікавився музичним життям столиці, вивчав музику М. Мусоргського, М. Римського-Корсакова,П. Чайковського.
Одним з найвідоміших і найбільш виконуваних творів Лисенка для фортепіано великої форми є його Друга рапсодія, ор. 18. В її основі лежать народні теми: думка (повільна пісня) і шумка (швидкий танок). Жанр рапсодії сформувався в зарубіжній романтичній музиці. Його найяскравіші зразки знаходимо у творчості видатного угорського композитора і піаніста Ференца Ліста. Лисенко не копіює Ліста, а творчо розвиває його традиції на українському національно-народному ґрунті.
У першій частині твору - "Думці" - створено образ народного музиканта-кобзаря. Його героїчна оповідь ведеться в напруженому, загостреному тоні. Музика є народною за інтонаційно-ладовими, метроритмічними й фактурно-гармонічними особливостями. Імітується гра на бандурі, лірі тощо (120а).
В "Шумці" одна танцювальна мелодія змінює іншу. Твір досить складний технічно, проте віртуозна сторона не затьмарює його глибокого ліричного змісту (120б).
В 1900-ті роки інтерес композитора до фортепіанної музики активізувався. Лисенко створює понад два десятки п'єс. Провідними в них є образи лірико-елегійного характеру. Форма вислову -невелика п'єса, що втілює один настрій, наприклад, дві п'єси з опусу 40 - "Хвилина розпачу" і "Хвилина зачарування", "Журба" з ор. 39, "Елегія" з ор. 41.
"Елегія", ор. 41, № 3 - твір, найчастіше виконуваний учнями дитячих музичних шкіл. Образний настрій - лірико-журливий, сумний. Ряд широких мелодичних, елегійного характеру хвиль приводять до кульмінації - драматичного спалаху. Ці нагнітання, як і наступні хвилі-спади, виростають з однієї дуже виразної мелодичної фрази. Форма твору - два куплети, поєднані зв'язкою і завершені невеликою кодою.
Фортепіанна творчість М. Лисенка поповнила репертуар виконавців вітчизняним матеріалом, дала імпульс для домашнього музикування, сприяла розвитку камерно-інструментальної творчості та виконавства на Україні.
5. ХОРОВА ТВОРЧІСТЬ
Твори М. Лисенка для хору становлять яскраву сторінку його музичної
Loading...

 
 

Цікаве