WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → Микола Віталійович Лисенко життєвий і творчий шлях (науковий реферат) - Реферат

Микола Віталійович Лисенко життєвий і творчий шлях (науковий реферат) - Реферат

звучав заклик до боротьби з соціальною несправедливістю, розкривалися світлі мрії про майбутнє, віра в народ, його творчі сили. Музика його, що міцно спирається на фольклорну основу, доступна і близька кожнійлюдині.
Останнє двадцятиліття творчої діяльності М. Лисенка було не менш активним. Незважаючи на протидію цензури та міського начальства, він проводить невтомну музично-громадську роботу. Лисенко широко концертує з організованим ним хором. За одинадцять років відбулося п'ять подорожей цього колективу. Хор побував у Чернігові, Полтаві, Одесі, Житомирі, Черкасах і багатьох малих містах, пропагуючи народну пісню і твори самого Лисенка. Композитор вважав ці поїздки важливим суспільним актом і був упевнений, що "будить заспаних земляків".
У 90-ті й на початку 1900-х років продовжують виходити в світ Лисенкові обробки народних пісень для хору (так звані хорові десятки від четвертого до дванадцятого), п'ятий і шостий випуски народних пісень в обробці для голосу з супроводом фортепіано, а також окремі фольклорні цикли - "Веснянки", "Купальська справа", "Колядки та щедрівки", "Весілля". Про український фольклор Лисенко тоді ж написав кілька наукових розвідок: "Дума про Богдана Хмельницького і Барабаша", записана від кобзаря П. Братиці" (1888), "Про торбан і музику пісень Відорта" (1892), "Народні музичні інструменти на Україні" (1894).
Новою сторінкою в його вокальній музиці стали романси на вірші Г. Гейне, І. Франка, Лесі Українки, Дніпрової Чайки, Олександра Олеся та інших. Такі романси, як "Коли настав чудовий май", "У мене був коханий, рідний край", "Місяцю-князю", "Безмежнеє поле" стали класичними зразками української дожовтневої музики. З великих форм композитор пише кантату "На вічну пам'ять Котляревському", опери "Пан Коцький", "Зима й Весна", "Сапфо" (про долю давньогрецької поетеси). Тоді ж було створено ряд мініатюр для фортепіано (опуси 37-41).
У 1903 році музична громадськість Києва, Львова та інших міст широко святкувала 35-річчя творчої діяльності М. Лисенка. Звідусіль надходили вітальні телеграми, ювілейні адреси, в яких відзначалася роль Лисенка в розвитку української музики. На зібрані гроші, за які передбачалося купити ювілярові будинок, Лисенко відкрив Музично-драматичну школу. Так нарешті реалізувалася давня мрія Миколи Віталійовича. Музично-драматичній школі Лисенко віддав усі свої сили. В ній композитор працював до останнього дня. Школа виховала багатьох відомих музикантів, музичних і драматичних артистів. Зокрема, тут навчалися К. Стеценко, Л. Ревуцький, М. Микиша та інші. Після Великої Жовтневої соціалістичної революції школу Лисенка було перейменовано в Державний музично-драматичний інститут імені М. Лисенка, на базі якого згодом утворено Київську консерваторію та Київський державши театральний інститут.
Події 1905-1907 років - першої російської буржуазно-демократичної революції - сколихнули суспільне життя України, вплинули на літературний і мистецький процес. Незважаючи на досить похилий вік (понад шістдесят років), Лисенко палко відгукнувся на цю подію. Композитор пише хор "Вічний революціонер", солоспів "В грудях вогонь", згодом оперу-сатиру "Енеїда", музику до драми "Остання ніч" М. Старицького. Митець створює також ряд ліричних мініатюр на слова Дніпрової Чайки, Олександра Олеся, М. Вороного - "Єрихонська рожа", "Айстри", "Нічого, нічого", кілька хорів, фортепіанних п'єс та оперу-хвилинку "Ноктюрн".
Помер М. В. Лисенко 6 листопада 1912 року. Його поховано на Байковому кладовищі у Києві.
2. ОБРОБКИ НАРОДНИХ ПІСЕНЬ
Інтерес до народної музики виникає у М. Лисенка ще в дитинстві. Потім, у гімназії та університеті, він поглиблюється. Лисенко записує фольклор, вивчає його, науково підходячи до народної мелодії і слів, прагне точно зафіксувати ладоінтонаційну будову, метроритм і музичну форму.
Протягом усього свого свідомого життя Микола Віталійович займався збиранням народних пісень. Він по праву вважається одним з найвизначніших музичних науковців-фольклористів дожовтневого часу.
Фольклорні зразки він згрупував за жанрами й публікував окремими випусками. Вийшли у світ сім випусків, по 40 пісень у кожному, для голосу з супроводом фортепіано (роки виходу-1868, 1869, 1876, 1887, 1892, 1985, 1911), тринадцять хорових десятків (1886, 1887, 1889, 1891, 1892, 1897-1898- два випуски, 1908 -два випуски, 1909 - два випуски, останній випуск залишився в рукопису). Крім того, було надруковано п'ять випусків обрядових пісень (два збірники "Веснянок", "Купальська справа", "Колядки та щедрівки", "Весілля", 1896-1903 pp., збірка танків і веснянок "Молодощі", 1876 р.) та "Збірник народних українських пісень в хоровому розкладі, пристосованих для учнів молодшого і підстаршого середнього віку в школах народних", 1908 р.). В цілому Лисенкові фольклорні збірники (всього понад 600 зразків) охоплюють майже всі пісенні жанри: обрядові, побутові, історичні та думи. Значне місце займають пісні з соціальною тематикою.
Усі народні пісні Лисенко залишав недоторканими як щодо мелодій, так і щодо тексту. У фортепіанному супроводі до сольних зразків він прагне повніше висвітлити ладогармонічну природу, укладену в самій мелодії. У більш ранніх обробках (перший і другий випуски) помітне прагнення до концертності акомпанементу {досить великі фортепіанні вступи й заключения). В піснях пізнішого часу супровід стає значно простішим, в ньому переважає мелодичне начало. Саме ця простота підкреслює виразовість народної мелодії. Розглянемо кілька пісень.
"Ой не світи, місяченьку" - це пісня-романс, витримана в гармонічному до мінорі з переважанням тоніко-домінантової гармонії, фортепіанна партія лише підтримує мелодію. Цікавою є інструментальна прелюдія (за розмірами вона майже дорівнює самій пісні), де композитор зробив цікаве відхилення в паралельний мі-бемоль мажор. Журливому тону поезії відповідає і музика обробки (113).
"Ой ходила дівчина бережком" - танцювальна за жанром. У невеликому фортепіанному вступі створено танцювально-жартівливий фон, на якому розгортаються образи пісні. Особливо цікаві натурально-ладові звороти: тризвук VII натурального ступеня-тоніка (114).
"Пісня про Купер'яна" ("Зібралася кумпанія") має своєрідне походження: це так звана цехова пісня. В ній розповідається про побут міських ремісників, які в XV-XVI ст. об'єднувалися в товариства, цехи. Мелодія пісні має жартівливо-урочистий характер (115).
Зміст поетичних слів уточнюється й коментується у фортепіанному супроводі: то звучить "застольна пісня", то ілюструється суєта, переполох товариства, то з'являється ряд інших образних штрихів. У п'яти куплетах пісні композитор поступово ускладнює і варіює гармонію.
В хорових "десятках" Лисенко глибоко розкриває ладогармонічну природу народних пісень. Тут він повніше
Loading...

 
 

Цікаве