WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → Я. С. Степовий (1883—1921 pp.) - Реферат

Я. С. Степовий (1883—1921 pp.) - Реферат

імітування в супроводі фанфароподібних сигналів, що підсилює емоційне звучання образу:
Сповнений революційного пафосу вірш Л. Українки "Досить невільная думка мовчала" знаходить переконливе і яскраве відтворення в романсі під цією ж назвою. Музика його хвилююча, піднесена, повна рішучості до боротьби за кращу доли народу.
Щирим вболіванням за знедолене життя кріпаків звучить солоспів "Три шляхи" на слова Т. Шевченка. Мелодичний склад романса подекуди перегукується з мотивами українських народних дум (підвищений IV ступінь у мінорі, тріольні послідування в ритмі, арпеджовані акорди в супроводі):
Окремі номери циклу розкривають світлі сторінки в житті народу, його невичерпний гумор, оптимізм, життєрадісність.
До таких зразків слід віднести "Утоптала стежечку", "Ой стрічечка до стрічечки" на слова Шевченка. Так само як і поетичні тексти, музика цих романсів за своїм мелодичним і ритмічним складом дуже близька до жартівливих українських народних пісень.
У роки запеклої боротьби між декадентським формалістичним і прогресивним мистецтвом творчість Я. Степового позначилась деякими ідейними хитаннями.
Самозаглибленість, пасивність, розчарування, зневіра, що характеризують настрій композитора в ці роки, відбились на його творах: ."Пісні настрою" наслова О. Олеся (1908 р.), три романси на слова М. Рильського (1911 p.), деякі фортепіанні мініатюри, а також романс на слова К. Бальмонта "Спите, полумертвые увядшие цветы". В цих творах губиться зв'язок композитора з народнопісенними інтонаціями.
Якісно новий етап в творчості Я. Степового починається з перемогою Великої Жовтневої соціалістичної революції. Композитор звертається до полум'яних публіцистичних віршів Л. Українки ("Слово", "Гетьте, думи"), І. Франка ("Земле моя", "Каменярі", "У долині село лежить"), а також до поезій С. Руданського ("Чумак з мазницею", "Засідатель"), П. Тичини ("Арфами, арфами").
Широка, урочиста, на великому диханні мелодія "Гетьте, думи" звучить як внутрішній голос художника, що знову знайшов віру в життя, віру в торжество світлого майбутнього, ради якого готовий "...на гору круту крем'яную... камінь важкий підіймать і, несучи вагу ту страшную,... пісню веселу співать":
Мужньої сили набуває мова композитора в солоспіві "Каменярі". Його вольові, енергійні інтонації та пунктирні чітко маршові ритми, навіяні мелодіями революційних пісень, відтворюють непереможні сили народу-борця, що переносить будь-які труднощі, змітає всі перешкоди на шляху до здійснення своїх мрій.
Виявляючи своє ставлення до навколишнього життя, прагнучи відповісти творчістю на історичні події, викликані Великим Жовтнем, Степовий обробляє ряд революційних пісень і складає з них збірку, до якої увійшли: "Інтернаціонал", "Похоронний марш", "Сміло у ногу рушайте", "Дубинушка", "Вперед", "Червоний прапор", "Комуністична марсельеза", "Шалійте, шалійте", "Вічний революціонер"
Значне місце в творчості Степового займають обробки українських народних пісень для голосу з фортепіано та для хору а-капела (5 десятків народних пісень для мішаного хору). Матеріалом для обробок служили композитору записи К. Квітки, П. Демуцького, О. Рубця, А. Конощенка. За своїми жанрами вони дуже різноманітні. Це ліричні пісні, чумацькі, козацькі, бурлацькі, обрядові, дитячі, гумористичні, танцювальні.
Композитор тонко відчуває природу народної пісні, уміє поглибити потенціальні художні можливості, закладені в ній. Цікаве щодо цього застосовування композитором паралельної ладової змінності (тобто зіставлення паралельних мажорної і мінорної тональностей)-типового засобу виразності гумористичних і танцювальних народних мелодій (в обробках "Ой щит, щит", "Музика на весіллі").
Часто композитор використовує прийоми народного багатоголосся, збагачуючи мелодію варіантами основного наспіву. Форма обробок переважно куплетна, проте іноді застосовується і куплетно-варіаційна. Мелодичний рух відзначається плавністю голосоведения.
Велику майстерність композитор виявляє в обробках народних пісень та оригінальних творах, написаних для дитячого хору ("П'ять шкільних хорів", 3 випуски збірки пісень для дошкільного віку "Проліски", збірник "Кобзар" на слова Шевченка). Вони збагатили досить обмежений на той час дитячий репертуар, відіграли значну роль у справі музичного виховання молодого покоління.
Любовно й поетично відтворює композитор образи дитячого світу, його психологію:
Як уже згадувалось, поряд з солоспівами, хоровими творами та обробками народних пісень Я. Степовий написав також ряд фортепіанних композицій. Серед них: прелюд "Пам'яті Т. Г. Шевченка", соната ре-мажор, фантазія мі-мінор, два рондо, менует, "Пісня без слів" і ін. Фортепіанні твори Степового не відзначаються якимсь зовнішнім блиском, технічно нескладні. В них композитор більше співає, ніж грає. Філігранна відточеність, вишуканість гармонійної мови, задумливий, елегійний, іноді світлий, оптимістичний настрій, яскраво виражений український національний колорит - ось основні риси фортепіанного стилю композитора.
Творчість Степового - перехідний етап в історії розвитку української музики. Вона підготувала грунт для діяльності радянських композиторів. У той же час у ній яскраво виступають традиції кращих представників російської і української класики. В історію української музики Степовий увійшов насамперед як автор малих форм: романсів, пісень, фортепіанних п'єс. У цій галузі Степовий досяг найбільшої досконалості, його майстерність у володінні простими, художньо правдивими засобами музичної виразності, взятими з скарбниці народнопісенної культури і професіональної музики, заслуговує на увагу і дальший розвиток радянськими композиторами.

 
 

Цікаве

Загрузка...