WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → Ф. Шопен (1810—1849 pp.) - Реферат

Ф. Шопен (1810—1849 pp.) - Реферат


Реферат
на тему:
Ф. Шопен (1810-1849 pp.)
Великий польський композитор Фредерік Шопен народився 1810 р. недалеко від Варшави. В селі, де він жив в дитинстві і де згодом часто проводив літо, Фредерік слухав народні пісні і танці і палко полюбив їх. Ці музичні враження справили великий вплив на його творчість.
Музики Шопен почав учитися дуже рано. Коли йому було вісім років, він уже концертував, мав неабияку славу і викликав загальне захоплення у Варшаві. В цей же час були надруковані перші його твори.
У 1826 Ф. Фредерік поступив у консерваторію по класу композиції. На цей час Шопен був уже закінченим і блискучим піаністом-віртуозом. Успіхи ж його по композиції були настільки виразні, що його вчитель, видатний польський музикант Ельснер, написав про здібності учня: "Безперечно музичний геній".
Восени 1830 р. Шопен поїхав у Відень, звідки незабаром переїхав у Париж. Там він змушений був прожити решту років свого життя на становищі емігранта, тому що у зв'язку з польським повстанням 1831 р. він не мав змоги повернутися до Варшави. Ця вимушена відірваність від батьківщини стала його душевною трагедією на все життя і, безперечно, наклала відпечаток на його творчості.
В Парижі Шопен швидко здобув славу чудового композитора і піаніста. Він часто виступав у концертах і в салонах паризької знаті.
Найближчими його друзями були передові люди того часу - Гейне, Ліст, Берліоз. Дружба і любов зв'язували його багато років з відомою французькою письменницею Жорж Занд. Протягом всіх років життя в Парижі Шопен продовжував інтенсивну творчу діяльність.
Фредерік Шопен хворів на туберкульоз. В останні роки його життя хвороба особливо загостршпсь і привела до передчасної смерті. Шопен помер у 1849 р. на 39 році життя.
ТВОРЧІСТЬ Ф. ШОПЕНА
Фортепіанні твори. Творчість Шопена пов'язана переважно з фортепіано. Великий польський композитор змусив фортепіано звучати зовсім по-новому, розширивши можливості фортепіанної техніки і збагативши її виражальні засоби. А. Рубінштейн називав Шопена "душею фортепіано".
За порівняно коротке життя Шопен написав дуже багато. У творчості для фортепіано у нього було кілька улюблених жанрів, до яких він весь час звертався. Сюди належать 56 мазурок, 25 прелюдій, 27 етюдів, 15 вальсів, 12 полонезів, 20 ноктюрнів і т. д.
В основу творчості Шопена покладена польська народна музика, мелодійні і ритмічні особливості польських танців і пісень. Особливо яскраво виражена любов до свого народу, до польської народної музики в мазурках, які є немовби поетичними картинками рідної Польщі. Мазурки Шопена елегантні, витончені, іноді блискучі.
В порівнянні з мазурками івальсами полонези1 є великими творами, що змальовують картини здебільшого героїчного минулого Польщі. У більшості з них багато блиску, пишності, урочистості.
В часи Шопена вальс став одним з найпопулярніших танців, і хоч він є танцем не польського походження, проте вальси Шопена часто також пов'язані з польською національною музикою: в них використовуються інтонації і ритми польської народної музики, особливо мазурки.
Вальси Шопена є різноманітними: поряд із спокійними, мрійними, зустрічаються в нього вальси блискучі, бравурні.
Танцювальні твори Шопена - мазурки, вальси, полонези - являють собою не музику для танців, а п'єси для концертного виконання.
Прелюдії Шопена є самостійними короткими творами. За своїм змістом вони контрастні - то бурхливо схвильовані, то тихі і задумливі, то похмурі, то життєрадісні, то поривчасті, то суворо стримані. Ноктюрни Шопена дуже поетичні. У прелюдіях виражено здебільшого один який-небудь настрій. А для ноктюрнів характерна зміна різноманітних почуттів, образів. Ноктюрни Шопена написані звичайно в тричастинній формі. Всі вони співучі, мелодійні, сповнені глибокого почуття. Середні частини в них звичайно більш схвильовані, поривчасті.
Етюди Шопена дуже важкі для виконання. В кожному з них, як і годиться в етюді, Шопен ставить певне технічне завдання, розвиток якого-небудь технічного прийому. Але кожний етюд виростає в Шопена у художній твір, де техніка є не ціллю, а засобом для виявлення художнього образу.
З великих творів Шопена найзначнішими є два фортепіанні концерти, чотири скерцо, друга і третя фортепіанні сонати і, особливо, чотири балади і близька до них фантазія фа-мінор.
Балади Шопена - глибоконаціональні твори, пов'язані з історичним минулим Польщі. Написані вони під враженням поем знаменитого польського поета А. Міцкєвича. У Шопена є 17 пісень, близьких до народної пісні. Вони відзначаються задушевністю, витонченістю. Особливо відомі його пісні "Бажання" і "Литовська пісня".
Твори Фредеріка Шопена відрізняються великою глибиною змісту і поетичністю, його лірика багата і різноманітна. Поряд з мрійнозадумливими, смутними, іноді трагічними переживаннями в його творчості звучать життєрадісні і героїчні мотиви.
Задушевність, натхненність і щирість творів Шопена створили йому велику популярність і славу.
Музика Шопена дуже складна, вона вимагає вдумливого і осмисленого виконання, співучого, м'якого, глибокого, виразного звука і великої майстерності. Технічні труднощі, віртуозність виступають у Шопена тільки засобом для вираження змісту твору.
Loading...

 
 

Цікаве