WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → Українська радянська музика - Реферат

Українська радянська музика - Реферат

молодь організувала комітет його пам'яті. В комітет війшли не тільки музиканти, але й письменники, художники. Через деякий час рішенням Народного комісаріату освіти УРСР комітет був перетворений в музичне товариство ім. Леонтовича здосить широкою програмою діяльності. Воно покликано було займатися не тільки творчими проблемами, але й пропагандою української музики, видавничою справою, налагодженням музичної освіти шляхом створення спеціальних навчальних закладів і студій. Товариство об'єднало у своїх лавах композиторів, музикознавців, учених-фольклористів, ряд професіональних виконавських колективів, а також велику кількість самодіяльних хорів, що всюди зростали на благодатному ґрунті радянської дійсності.
Однак ідейна платформа товариства була надто невиразна.
У нього пробралися націоналісти, а також композитори, творчість яких була заражена формалізмом. Прогресивна частина членів цього об'єднання, керована Комуністичною партією, повела рішучу боротьбу проти всього реакційного, антинародного, Крутий злам в діяльності товариства настав у 1924 p., коли ним була прийнята декларація "Жовтень у музику", що поставила вимогу творити музику на революційні й радянські теми, більше заглиблюватися в життя трудящих і правдиво передавати його у високохудожніх піснях, хорах, симфоніях і операх.
Як і раніше, перед вела вокально-хорова музика. Крім уже згадуваних численних хорових обробок народних пісень, українськими митцями було створено ряд великих хорових композицій. Чудову кантату-поему "Хустина" написав Л. Ревуцький, поклавши в її основу однойменний вірш з "Кобзаря" Т. Шевченка. На сюжет народного героїчного епосу створив свою ораторію "Дума про дівку-бранку, Марусю Богуславку" М. Вериківський. З рядом хорових композицій виступив П. Козицький ("Голод", "Нова Атлантида", "Дивний флот", "На зелені килими"), В. Верховинець ("Великодній дощ"), М. Вериківський ("Сонячні кларнети", "Прапор червоний має над нами") та багато інших. Зароджується українська радянська масова пісня, з'являється кілька її видатних зразків ("Наша спілка молода" П. Козицького, "Грими, грими, могутня пісня" і "Більше надії, брати" В. Верховинця, "Гарно, гарно серед степу" К. Богуславського та ін.). У цих піснях органічно перетворюються найтиповіші мотиви й інтонації українського музичного фольклору, а також стилістичні особливості старої революційної пісні. Нерідко ці два елементи поєднувалися і в процесі подальшого розвитку утворювали основу музичного стилю української радянської масової пісні.
У січні 1924 р. вмер вождь трудящих усього світу Володимир Ілліч Ленін. Велике горе, яке спіткало нашу країну, глибоко відчув і український радянський народ. Він складає ряд чудових пісень, у яких висловлює скорботу з приводу важкої втрати ("То не в'юга, завірюха", "Не берези, верби й лози"), а також свою відданість заповітам Ілліча. Багато творів, присвячених улюбленому вождеві, написали і українські композитори. Крім мотивів суму й печалі, вони відтворили в них палкий ентузіазм трудівників, які оптимістично дивились в майбутнє, вірили в перемогу тієї справи, за яку віддав своє життя В. І. Ленін ("Під прапором чорним", "Червоні заграви", "В час пожеж" М. Вериківського, "Могутній орел" та "Пам'яті Леніна" П. Козицького, "Траурний марш на смерть Ілліча" Ф. Богданова та багато інших).
Тривалий час відсталим жанром української радянської музичної творчості була опера. Цей складний .вид музичного мистецтва почав по-справжньому розвиватися тільки після того, коли Радянський уряд, .здійснюючи ленінську національну політику
Комуністичної партії, утворив у 1925-1926 pp. українські оперні театри в Харкові, Києві, Одесі, а згодом і в ряді інших міст республіки. Першими вдалими творами в цьому жанрі були опери "Розлом" В. Фемеліді та "Яблуневий полон" О. Чишка, які автори присвятили Жовтневій революції і громадянській війні. Обидва твори з успіхом ставили театри нашої країни.
Кілька опер було написано на історичну тематику. Це "Дума Чорноморська" Б. Яновського, "Кармелюк" В. Косенка, "Кармелюк" В. Йориша. Та найвидатнішим твором з цього циклу була монументальна народна музична драма "Золотий обруч" Б. Лятошинського, яку він написав на сюжет "Захара Беркута" Івана Франка. В опері широко використаний музичний фольклор західних областей України, в ній дуже яскравими вийшли стародавні обрядові сцени, що відтворюють поетичні вірування наших предків. Образно змальовані представники ворожого табору - татаро-монголи та представники поневолених ними східних народів. Симфонічна сюїта, складена з окремих епізодів опери, неодноразово виконувалась далеко за межами Радянського Союзу.
Перший український радянський балет - "Пан Каньовський" М. Вериківського, написаний композитором на основі відомої народної балади про горду українську дівчину Бондарівну, що загинула від руки польського магната. Балет "Карманьйола" В. Фемеліді створений на тему Французької революції 1789- 1794 pp. В ньому широко показаний образ повсталого народу, а за музичний матеріал послужили мелодії тодішніх революційних пісень і зокрема "Карманьйоли".
Свого часу з успіхом ішов на сцені балет "Ференджі" Б. Яновського про панування англійських колонізаторів у Індії і про боротьбу народних мас проти них.
Таким чином, на кінець 20-х років Україна завдяки безустанному піклуванню Комуністичної партії і Радянського уряду за короткий час стала республікою високої професіональної музичної культури з численними кадрами композиторів, співаків, виконавців-інструменталістів, з першокласними оперними театрами, симфонічними оркестрами, хоровими капелами.
Бурхливий розвиток музичного життя і творчої діяльності композиторів вимагав удосконалення його форм. Для впорядкування концертної практики в 1927-1928 pp. була організована Українська філармонія ("Укрфіл"). Постала потреба перебудови музично-творчих об'єднань. Музичне товариство ім. Леонто-вича вже не задовольняло зрослих потреб, які ставило життя перед творчими організаціями. Замість нього з'являється ВУТОРМ (Всеукраїнське товариство революційних музик), АРМУ (Асоціація революційних музикантів України). В кінці 20-х років була утворена АПМУ (Асоціація пролетарських музикантів України), яка, прикриваючись революційною фразеологією, цілком і повністю перебувала на засудженій партією пролеткультівській платформі.
Ідеологи АПМУ заперечували величезне художнє і пізнавальне значення класичної музики, виступали проти народної музики, переслідували композиторів старшого покоління, звинувачуючи їх у "непролетарському походженні". Короткочасна діяльність цього об'єднання завдала великої шкоди українській радянській музиці.
Групівщині, яка панувала серед творчих працівників, ідейному розбродові було покладено край відомим рішенням ЦК ВКП(б)
Loading...

 
 

Цікаве