WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → П. І. Чайковський (1840—1893 pp.) - Реферат

П. І. Чайковський (1840—1893 pp.) - Реферат

починається невеликою інтродукцією (вступом), що містить в собі майже всі основні музичні теми опери.
У першій картині відбувається зустріч усіх дійових осіб в літньому саду в Петербурзі. Герман узнає, що кохана його дівчина є внучкою графині і нареченою князя. Графиня і Ліза пізнають у Германі похмуру людину, яка переслідує їх. Мотив приреченості і трагічного передчуття трьох головних дійових осіб підкреслено з першого ж моменту появи графині, а також в ансамблі "Мені страшно, мені страшно".
В баладі "Якось у Версалі" приятель Германа і родич графині Томський розповідає історію про три карти. У Германа народжується думка про можливість збагачення за допомогою виграшу. Балада Томського є немовби музичним стержнем, навколо якого розвиваються всі найголовніші моменти опери. Тут і тема графині і тема трьох карт.
Оркестрова партія в цій баладі викликає в слухача почуття тривожного чекання, страху. Це почуття досягає особливої сили в четвертій і п'ятій картинах. В четвертій картині воно створюється великим оркестровим вступом, в якому величезне напруження і тривогу створює мотив, що безперервно звучить у басі. У п'ятій картині ці почуття досягають кульмінації: на фоні страшної хуги (в оркестрі), що перемежовується з долинаючим похоронним співом, перед збожеволілим від страху Германом з'являється привид графині.
Цікаво зазначити, що сам Чайковський дуже переживав ці моменти. "Я відчуваю в деяких місцях,- писав він брату Модесту,- наприклад, в четвертій картині, яку аранжирував сьогодні, такий страх, і жах, і потрясіння, що не може бути, щоб слухачі не відчули хоч частину того ж".
Пристрасність,поривчастість і неврівноваженість Германа виражається в усій музиці, пов'язаній з ним. Перше аріозо Германа у першій картині виявляє глибину і силу його почуття до Лізи.
Особливо яскраво і виразно звучать його слова в кінці першої картини у клятві.
Признання у коханні до Лізи у другій картині виражено двома контрастними мелодіями. Перша, співуча, мелодія "Тобою лиш я жив, кохана".
Друга мелодія - "Прости, небес дитя чарівне" - звучить сумно, безнадійно.
В кінці ще раз повторюється перша мелодія на слова "Ти мені зорю розкрила щастя" і після признання Лізи сцена завершується радісним звучанням в оркестрі теми любові.
В останній арії Германа, в сьомій картині "Що є життя - це гра", основні риси його - пристрасність, поривчастість - пов'язуються з почуттям жадоби збагачення. Образ неспокійного Германа яскраво підкреслюється контрастним образом Єлецького, врівноваженого і стриманого. Арія Єлецького "Я вас люблю" побудована на спокійній, плавній мелодії.
Образ Лізи розкривається в двох її аріях - "Відкіль гарячі сльози" (2-а картина) і "Ах, знемоглась я від горя, завжди сумна" (6-а картина).
Арія з другої картини складається з двох контрастних частин. Перша, сповнена неспокою, невпевненості і суму, звучить у мінорі і побудована на виразних декламаційних інтонаціях.
Друга частина - "О, слухай, ніч" - звучить в мажорі, з широкими патетичними окриками в голосі і чудово передає палке почуття любові, що охопило Лізу.
В арії Лізи у шостій картині "Ах, знемоглась я від горя, завжди сумна" Чайковський з величезною силою передав тугу Лізи, загибель її надій і почуття трагічної безвихідності:
І в цій опері, як і в "Євгенії Онєгіні", картини побуту і природи допомагають повніше розкрити душевний світ, переживання героїв. Прикладами цього можуть бути сцена грози у першій картині, дует Лізи і Поліни, романс Поліни у другій картині, завірюха у п'ятій картині і т. д.
Мрійно-сентиментальний дует "Смеркає" і романс Поліни "Любимі подруги", що позначений відтінком сумної романтичної розчарованості, є типовими зразками творів, які виконувалися в домашньому побуті на початку XIX ст.
Для характеристики великосвітського побуту Чайковський вводить в сцену балу (3-я картина) виставу невеликої сценки в стилі XVIII ст. - пастораль 1. Центральне місце в ній займає відомий дует пастушки Прилепи і пастушка Миловзора - "Хороший мій дружок",
Опера закінчується картиною в картярському домі (7-а .картина), де Герман, приголомшений загибеллю своїх надій, помирає. Перед смертю в свідомості його настає прояснення; в його уявленні виникає образ Лізи, до якого він звертається з благанням про пробачення. В цей час в оркестрі звучить тема .любові, сповнена ніжності і пристрасті. Цією темою, що широко звучить у всьому оркестрі, закінчується опера.
Опера "Пікова дама" за силою і глибиною музичного драматизму є вершиною оперної творчості Чайковського. Поряд з різноманітністю і яскравістю вокальних партій, Чайковський створює в цій опері виняткову за виразністю і значенням оркестрову партію. Широко використовує Чайковський принцип лейтмотиву. Особливої гостроти в опері досягають внутрішні конфлікти образів, суперечності між пристрасним прагненням до щастя і трагічною приреченістю.
Опера "Пікова дама" глибоко хвилює і захоплює слухача. В одному з листів до брата Чайковський зазначав: "Я писав її .з небувалим завзяттям і захопленням, глибоко перестраждав і відчув усе, що відбувається в ній (навіть до того, що один час боявся появи привиду Пікової дами), і сподіваюсь, що весь мій авторський запал, хвилювання і захоплення відгукнуться в серцях чутливих слухачів".
Симфонічна творчість. Поряд з операми Чайковський створив ряд геніальних творів для оркестру.
Оркестрові твори Чайковського майже всі програмні. Деякі з них, як, наприклад, увертюри-фантазії "Ромео і Джульетта" за Шекспіром, "Франческа да Ріміні" за Дайте або симфонія "Манфред" за Байроном, пов'язані з конкретними літературними сюжетами. Інші оркестрові твори, так само як і його шість симфоній, пов'язані з певною програмою більш загального змісту. Іноді він дає всій симфонії або деяким частинам назву. Так, 1-а симфонія називається "Зимові мрії", перша частина її має назву "Мрії зимовою дорогою", а друга частина має епіграф "Похмурий край, туманний край"; 2-а симфонія відома як "Українська", тому що вона основана на українській мелодиці, а фінал її побудований на популярній українській пісні "Журавель"; 6-а симфонія називається "Патетична".
Вершиною
Loading...

 
 

Цікаве