WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → Народна пісня - Реферат

Народна пісня - Реферат

"Посеяли девки лен" та ін.). Мелодії значної кількості російських пісень, особливо старовинних, мають у своїй ладовій основі суворий натуральний мінор з непідвищеним 7-м ступенем.
Дуже різноманітна метро-ритмічна структура українських народних пісень. Крім найбільш поширених дво- і тричасткових розмірів такту, досить часто зустрічаються більш складні (5/4, 5/8, 7/8), а також чергування різних розмірів такту. Це спостерігається, зокрема, в багатьох побутових піснях, що виконуються в повільному темпі ("Ой горе тій чайці", "Вчора була суботонька", "А вже третій вечір", "Чом дуб не зелений" та ін.). Пісня "Ой на морі, на синьому" відзначається не тільки метро-ритмічною різноманітністю, а й типовою для багатьох- українських пісень ладовою структурою.
Непарні розміри такту (5/4, 5/4) дуже поширені в російських "протяжних" народних піснях ("Уж вы, мои ветры, ветерочки", "Ты ль река моя, реченька" та ін.).
На Україні, як і в Росії, дуже люблять гуртовий спів на декілька голосів. Здебільшого пісню заспівує один виконавець, а потім його підхоплює гурт. Окремі співаки "розмальовують" основну мелодію додатковими мотивами та зворотами, т. зв. підголосками. В гуртовому співі часто рівнобіжний рух підголосків приводить до дуже колоритного звучання паралельних тризвуків. Типовими для народного багатоголосся є закінчення фрази в унісон або октаву:
Розглядаючи зразки музичного фольклору за змістом, за текстом, необхідно завжди звертати увагу на основні елементи музичної виразності, властиві даній пісні, виявити типове в мелодії, в ритмі тощо.
За свою багатовікову історію український народ склав безліч музично-поетичних перлин і зберіг їх у своїй пам'яті. Та процес цього складання не припиняється і тепер, а навпаки, набуває в нашу радянську епоху пишного розквіту. Величні зміни в суспільному та економічному житті народів Радянського Союзу" небувале піднесення матеріального добробуту і культурного рівня трудящих викликали посилення творчої активності мас у всіх галузях виробничої і духовної діяльності. Український народ складає пісні про перемогу Жовтневої революції, про Комуністичну партію, про великого Леніна, про трудові подвиги радянських людей, про їх героїку в період Великої Вітчизняної війни, про боротьбу за мир.
Міцно спираючись на традиційні форми і засоби музичної виразності, народні творці збагачують пісенну культуру новими темами, новими емоціями. В музичному складі радянських народних пісень помітний значний вплив революційної та масової пісні. Піднесений, бадьорийхарактер має, наприклад, партизанська пісня часів громадянської війни на Україні "Ой з-під горки все туман":
У роки перших п'ятирічок складено чимало пісень про вільну щасливу працю. Такою є, наприклад, "Гей, ударниці, льонарки"^ де традиційні народнопісенні мелодичні звороти набувають нових емоційних рис, звучать радісно, оптимістично:
Серед пісень, що виникли в роки Вітчизняної війни, значна група присвячена партизанській романтиці. Мужня героїка в поєднанні з ліричною теплотою притаманна пісні "Ой на горі огонь горить", яку народ склав на слова партизанського поета П. Воронька:
Темі трудового піднесення колгоспного селянства у післявоєнний відбудовчий період присвячена широка, наспівна пісня "Ой поля, поля колгоспні", з характерними октавними ходами в мелодії, з типовим багатоголосним викладом:
У величній, гімнового характеру пісні "У Радянському Союзі" зібраний, вольовий характер музики підкреслює впевненість радянських людей в тому, що сили миру переможуть війну:
Бурхливий розвиток художньої самодіяльності, суцільна грамотність, підвищення культурного рівня народу стали причиною того, що з рядів простих трудівників висунулось багато самодіяльних композиторів, які складають твори про трудові подвиги радянських людей.
Музичний фольклор українського народу став тією основою, на якій виросла професійна творчість українських композиторів. Діяльність М. Лисенка і М. Леонтовича, С. Ґулака-Артемовсько-го і П, Ніщинського, М. Калачевського, К. Стеценка і Я. Степового та багатьох інших представників української класичної музики якнайтісніше пов'язана з глибоким вивченням народної пісні, з її всебічним використанням передусім у вигляді хорових та сольних обробок. Чимало мелодій стало тематичним матеріалом для творів великої форми (симфоній, опер). На типові інтонації народного мелосу спиралися наші класики, створюючи власні композиції.
Багатства української народної пісні широко використовувалися класиками російської музики. Романси "Гуде вітер вельми в полі" та "Не щебечи, соловейку" М. Глінки, симфонічний "Козачок" О. Даргомижського, опери "Сорочинський ярмарок" М. Мусоргського, "Майська ніч" та "Ніч проти різдва" М. Рим-ського-Корсакова, "Мазепа" і "Черевички" П. Чайковського і багато інших творів цих авторів свідчать про велику любов видатних представників російської музичної класики до українського народу, до його пісенної культури.
Яскраво позначився тісний зв'язок композитора з народнопісенною творчістю в діяльності М. В. Лисенка. Крім величезної кількості обробок для голосу і для хору, українська народна пісня використовувалася ним в операх (наприклад, "Засвистали козаченьки" в опері "Чорноморці", "Сонце низенько" і "Ой не шуми, луже" в "Наталці Полтавці" і т. д.), у фортепіанній творчості (наприклад, сюїта для фортепіано на основі народних мелодій).
До народної пісні широко звертаються українські радянські композитори: Л. Ревуцький (збірники "Галицькі пісні", "Сонечко", Друга симфонія), М. Вериківський (симфонічна сюїта "Веснянки"), Б. Лятошинський (увертюра на 4 українські народні теми), Г. Майборода (опера "Милана", "Гуцульська рапсодія", Друга симфонія).
Глибоке вивчення народної пісні нашими композиторами є однією з передумов подальшого розвитку радянської музичної культури. Комуністична партія в ряді своїх документів вказувала на те, що для успішного розвитку радянської музики необхідне всебічне використання багатства народної пісні, що діяльність митців повинна бути тісно пов'язана з життям народу, висвітлювати найважливіші й найактуальніші теми його діяльності.
Loading...

 
 

Цікаве