WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → Народна пісня - Реферат

Народна пісня - Реферат

ненависного поміщицького гніту. Все частіше в народній пісні з'являються мотиви протесту проти кріпацтва і експлуатації, а також конкретні прояви народного гніву. Так, наприклад, у пісні "Задумали Базилевці" йдеться про збройний виступ селян проти своїх поміщиків у с. Турбаї на Полтавщині:
Соціальні мотиви відчутні також у родинно-побутових піснях. Винятково важкі умови життя жінки в дореволюційний час наклали свій відбиток на характер пісень про жіночу долю, на емоційне забарвлення їхньої музики. Мотиви протесту проти соціальної нерівності, яка так часто не дозволяла людям піти за голосом серця, зустрічаються також у піснях про кохання. Надзвичайно поетично розкриті в народній творчості теми вірного кохання, розлуки і т. д. Значна частина цих пісень сповнена глибоко ліричних настроїв, якоїсь особливої теплоти та задушевності. Основним музичним засобом для розкриття усієї гами почуттів є виразна, наспівна мелодія. Один із кращих зразків цього жанру - "Ой не світи, місяченьку":
Дуже поширені на Україні російські історичні та побутові пісні; до останніх належать, зокрема, бурлацькі. Пісня волзьких бурлаків "Эй, ухнем" - це один із кращих у світовій музичній літературі зразків трудової пісні. Розмірений ритм, періодичні піднесення і спад мелодичної фрази з винятковою виразністю зображають характерні трудові рухи бурлаків - напруження і розрядку:
Багато зразків російської народнопісенної лірики ("Лучинушка", "Во поле береза стояла" та ін.), пісні каторги і заслання, жартівливі, частівки також міцно ввійшли в побут українських трудящих.
Особливого значення набули на Україні революційні пісні, які відіграли велику роль у справі піднесеннятрудящих на боротьбу за своє визволення. Це "Інтернаціонал", "Смело, товарищи, в ногу" ("Сміло у ногу рушайте"), "Ми ковалі", "Червоний прапор", "Варшав'янка", "Робітнича Марсельєза", "Замучен тяжелой неволей" ("В неволі скатований люто") та ін. Своїм емоційним характером і стильовими особливостями музика революційних пісень значно відрізняється від пісень інших жанрів. Вольовий характер, підкреслений маршовим ритмом, закличні, бадьорі інтонації, чітка музична форма - особливо відповідали основному завданню революційних пісень: підіймати народні маси на боротьбу проти всіх і всяких гнобителів. Показова щодо цього революційна пісня-марш "Сміло у ногу рушайте":
Українська революційна пісня "Шалійте, шалійте, скажені кати" широко відома з російським текстом "Беснуйтесь, тираны". Значення революційних пісень набули на Україні такі твори, як "Заповіт" Т. Шевченка, хор "Закувала та сива зозуля" П. Ні-щинського, "Вічний революціонер" М. Лисенка на слова І. Франка, "Уперед, хто не хоче конати" Л. Ревуцького на слова П. Гра-бовського.
Складаючи свої пісні, народ часто звертався до літературних текстів відомих поетів. Особливо багато пісень складено на слова Т. Г. Шевченка: "Заповіт", "Реве та стогне Дніпр широкий", "Така її доля", "Думи мої, думи", "По діброві вітер виє". Це далеко не повний перелік Шевченкових пісень, які всюди побутують поряд з кращими "безіменними" народними піснями. Народні мелодії створено також на тексти Л. Глібова ("Стоїть гора високая"), С. Руданського ("Повій, вітре, на Вкраїну"), І. Ва-гілевича ("'Верховино, світку ти наш"), М. Старицького ("Ніч яка місячна, зоряна, ясная") та інших авторів. За змістом ці твори здебільшого наближаються до народних побутових пісень, за характером музики у багатьох з них можна знайти риси, властиві романсовій ліриці. Прикладом такої пісні-романса може бути "Повій, вітре, на Вкраїну":
Однією з найхарактерніших рис української народнопісенної творчості є її глибокий оптимізм, соковитий гумор, який особливо повно розкривається в жартівливих та сатиричних піснях. Мелодії в таких творах здебільшого прості за своїм рисунком, а жвавий рух і ритмічна структура в багатьох випадках наближає їх до зразків народної танцювальної музики. Такий характер має сатирична пісня "За городом качки пливуть":
Дуже поширеним у побуті є жанр пісні-танцю ("Дівчино моя, Переяславка", "Горлиця", "Метелиця", "Од ІКиєва до Лубен" та ін.). На поєднанні слова, музики (співу), танцювальних рухів, жестів побудовані хороводи ("Кривий танець", "А ми просо сіяли", "Гагілка", "Чорнушко, душко", "Король" та дитячі гри ("Зайчик", "Перепілонька", "Мак" та ін.), що належать до найдавніших зразків українського фольклору.
На Україні поширеним жанром народної творчості є танцювальна музика (козачок, гопак, коломийка, аркан та ін.). У переважній більшості танці швидкі за рухом, у двочастковому розмірі такту (2/4), з "козачковим"
ритмом на закінчення куплета.
Улюбленим народним інструментом на Україні є кобза, або бандура. Крім того, побутують такі інструменти, як волинка (коза, дуда), ліра, цимбали, сопілка, трембіта, скрипка, басоля, бубон та ін.
Поширеним народним інструментальним ансамблем є "троїста музика", до якого входять, звичайно, скрипка, цимбали (або басоля), бубон.
Народнопісенне багатство представлене величезною кількістю зразків, різних за змістом, за музичними особливостями. Музичні засоби в кожному випадку розкривають по-різному ідецно-художній зміст тексту. Проте для такого розкриття народ користується деякими улюбленими, типовими, позначеними національним колоритом музичними прийомами в мелодиці, метро-ритмі, способі виконання.
Для мелодій українських народних пісень характерне використання, крім звичайних мажору й мінору (гармонічного і натурального), деяких ладових видозмін, що виникають внаслідок хроматизації (підвищення або пониження на півтону) окремих ступенів ладу. Найбільш поширеним є підвищення 4-го та 6-го ступенів мінору, 4-го ступеня мажору, пониження 2-го в мінорі, 7-го в мажорі. Прикладом використання підвищених 4-го та 6-го ступенів у мінорі може бути мелодія пісні "Ой у перепілки та головка болить".
Широко використовується також "перемінний" лад, тобто чергування паралельних мажору й мінору (наприклад, у піснях "Ой вербо, вербо", "Ой наступила та чорна хмара", "Ой ходила дівчина бережком", "Дощик"). Перемінний лад часто зустрічається і в російських народних піснях ("Виноград в саду цветет",
Loading...

 
 

Цікаве