WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → Навчання музичної і нотної грамоти (пошукова робота) - Реферат

Навчання музичної і нотної грамоти (пошукова робота) - Реферат

"Зозуля", пісня "Дядя Егор" (в До-мажорі) та ряд інших.
Нарешті нотний запис використовується для проспівування невеликих пісень або частин пісні для так званого читання нот з аркуша, тобто для сольфеджування (приклади див. далі).
Лад. Важливим навчальним завданням у II класі є підведення учнів до поняття ладу. У цьому класі поняття ладу обмежується визначенням на слух закінченості або незакінченості пісні і уявленням про тоніку як про головний завершальний звук. Приклади на тоніку, наведені в розділі "Музична грамота", цілком придатні і для учнів цього класу.
Крім звукоряду, у II класі можна також співати і тонічний тризвук, тобто три основні звуки звукоряду. Це тоніка - перший східець звукових сходів, третій східець і п'ятий. Треба полічити східці у звукоряді від до. Перший східець буде до, третій - мі, п'ятий - соль. Добре проспівати звукоряд до зверху вниз (до2 - до1) і після нього тонічний тризвук до1 - мі1 - соль1 і назад соль1 -мі1 - до1. Цей тризвук співається так само для настройки перед піснями в До-мажорі. Однак необхідно в дальшому співати тризвук для настройки і на іншій висоті, як фа - ля - до або соль - сі - ре, залежно від того, в якій тональності співається та чи інша пісня. Так, наприклад, перед співом народної пісні "Пойду ль я" можна співати тризвук фа - ля - до і назад до - ля - фа і після цього почати спів із словами.
Дуже важливо, щоб для учнів став звичним спів тонічного тризвуку не тільки від звука до. Іноді в них створюється цілком неправильне уявлення про те, що тоніка - це обов'язково звук до, а тризвук - обов'язково до - мі - соль. Треба старатись уникати створення таких вузьких і неправильних уявлень.
Дуже важливим, новим і досить складним питанням му.зич-ної грамоти в II класі є питання про систему тривалостей і розмір.
Тривалості. У І класі діти дістали уявлення про те, що звуки в пісні бувають довші і коротші, а також узнали, як ці звуки записуються.
У II класі учні, перш ніж познайомитись з усією системою тривалостей, повинні добре освоїти як уже пройдені тривалості, так і тривалості з довшим звуком, повинні навчитись відчувати співвідношення між довгими і короткими звуками, навчитись переходити з руху швидкого на повільний і назад. У педагогічній практиці виправдала себе вправа, пов'язана із словом, а не з співом, вправа, яка дає дуже яскраве відчуття різних тривалостей. Ця вправа полягає ось у чому,
На дошці виписуються тривалості з написаними під ними словами:
Спочатку діти, за показом учителя, вимовляють у ритмі слова в тому порядку, в якому вони записані на дошці, повторюючи ці вправи кілька разів підряд. Потім учитель змінює порядок і кілька разів указує то на довгі, то на короткі склади. Учні повинні уважно стежити за вказівкою вчителя і точно реагувати на неї. Звичайно це дається легко. Тоді слід додати ще тривалість - більш довгу, тобто половину d.
До минулого запису ("крок, крок, всі побігли") додається ще d, під якою пишеться слово "стій!". Це слово треба вимовляти точно в ритмі, добре розтягуючи голосну і.
Тепер можна проробити вказані вище вправи, додаючи також слово "стій!"
Для прикладу на різні тривалості можна використати пісню "Червоні маки", де зустрічаються всі три види тривалостей. Можна записати на дошці уривок з цієї пісні, проспівати його і розібрати, де в ньому короткі, довгі і більш довгі звуки.
Уривок з пісні "Червоні маки":
Дітям треба показати, що в піснях бувають ще найдовші І коротші звуки. Можна показати схему тривалостей від цілої до восьмої і пояснити назви нот: ціла, половина, чверть і восьма. Найдовша велика нота - ціла; ноти, коротші цілої, - половини, ще коротші - чверті і восьмі.
Звичайно, дробів діти ще не знають, але можна навести їм приклади з життєвої практики, які пояснять співвідношення за величиною цілої, половини та інших тривалостей. Всі діти дуже добре знають, що коли ми розріжемо ціле яблуко пополам, то у нас вийде дві половини яблука, а коли кожну половину розрізати пополам, то одержимо чотири чверті і т. д. Якщо ж ми, навпаки, складемо докупи дві восьмі, то вийде чверть яблука, а коли скласти дві чверті, то вийде половина і, нарешті, коли скласти обидві половинки - одержимо ціле яблуко.
Таким порівнянням з яблуком ми можемо скористуватися для того, щоб зробити більш наочними і зрозумілими співвідношення цілої, половини, чвертей і восьмих.
Коли діти ознайомляться з назвами тривалостей, необхідно використати кожний запис пісні, щоб закріпити в них уявлення про тривалості і полегшити їм запам'ятання їх назв.
Розмір. Поняття розміру в тому вигляді, в якому воно подається дорослим, важке для дітей молодших класів. Правда, вони читають вірші, в яких розмір яскраво виявлений, але це явище вони ще не усвідомлюють. Нерідко з свого безпосереднього життєвого досвіду діти знають, що під музику можна рахувати. Солдати йдуть під музику маршу, рахуючи: "раз, два". Так само ходять учні на фізкультурних заняттях. Коли ми слухаємо музику маршу, то можемо рахувати під неї.
Це уявлення про рахування у музиці слід розширити. Треба показати, що рахування буває різне. Якщо під швидкий похідний марш ми можемо рахувати на два, то під музику вальса треба рахувати на три. Характер музики у великій мірі залежить від розміру. М'яка, плавна музика -: це музика на три, а більш тверда, чітка - на два.
Розуміння двочасткового і тричасткового розмірів допоможе дітям розрізнити такі танці, як вальс і полька, і відповідні їм пісні танцювального характеру.
В такому загальному вигляді поняття розміру доступне дітям. Однак його можна ще уточнити і пов'язати з нотним записом.
Найважливіше у понятті розміру - це виділення наголошуваних часток або складів. Робота над наголосом у слові на уроках російської і української мов допомагає виділенню наголосу у співі і, навпаки, ця робота під час співу допомагає вивченню мови.
Учитель записує на дошці нотами заспів знайомої нам пісні "Бо поле береза стояла". Він пропонує дітям заспівати цю пісню і вслухатись, які склади і звуки в ній будуть наголошеними. Ці склади треба підкреслити.
Далі йде пояснення, що в нотному записі наголошувані звуки не підкреслюються, а відмічаються вертикальноюрисочкою перед наголошуваним звуком. Рисочка перед наголосом називається тактовою рискою. Відрізок пісні між двома наголос-ними, а в записі - між двома тактовими рисками називається тактом. На самому початку запису тактова риска не ставиться. Запис пісні набуває такого вигляду:
Тепер порахуємо, скільки ж чвертей у кожному тексті. Виявляється, що дві чверті (чотири восьмих також дорівнюють двом чвертям). Отже, можна рахувати пісню на два. В нотах рахування завжди позначається на самому початку пісні. Так само треба показати запис пісень з рахуванням на три (наприклад, пісня "Портрет Ілліча"). Згодом під час запису пісень слід завжди проставляти рахування.
Треба пояснити дітям, що під час диригування пісень учитель показує рахування рукою. На "раз", тобто на наголос, рука завжди йде вниз, цей рух більш сильний; на "два" і "три" - рухи більш легкі.
Можна запропонувати дітям самим показати рукою рахування в якій-небудь нескладній двочастковій пісні. Проте не слід пропонувати одночасно співати і диригувати, бо це буде для них спочатку дуже важко. Краще запропонувати половині класу співати, а другій половині - диригувати, а при повторенні помінятися
Loading...

 
 

Цікаве