WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → Навчання музичної і нотної грамоти (пошукова робота) - Реферат

Навчання музичної і нотної грамоти (пошукова робота) - Реферат


Пошукова робота
на тему:
Навчання музичної і нотної грамоти
НАВЧАННЯ МУЗИЧНОЇ ГРАМОТИ
Завдання і зміст. Програма з співу вимагає, щоб учні навчилися правильно, свідомо і виразно співати. Для цього необхідно, щоб вони могли свідомо поставитись до розучуваних пісень, навчились осмислювати їх за змістом і характером, зрозуміли нотний запис і вміли користуватись ним під час розучування пісень.
Уже в І класі перед дітьми може бути поставлене завдання: визначити, якого характеру та пісня, яку вони співають,- танцювального або протяжного (спокійного), веселого чи журливого. У І класі е пісні, які відповідають всім цим визначенням. Так, наприклад, "Парад на Красній площі" А. Островського - маршова пісня, в ній співається про те, як діти йдуть на святковий Жовтневий парад; колискова "Котинька-коток" - спокійна, протяжна пісня; "Веселі гуси" - пісня танцювального характеру. Правда, серед пісень, які розучуються в І класі, ще немає яскравих танцювальних пісень, бо виконання дуже жвавої, рухливої пісні непосильне для маленьких дітей. Але таку пісню може проспівати сам учитель (наприклад, можна було б проспівати пісню "Пойду ль я"), а більш спокійну танцювальну пісню діти можуть проспівати самі ("Во поле береза стояла"). Однак дітям доступне не тільки розуміння загального характеру пісні у зв'язку з її змістом, але й розуміння деяких виражальних засобів, зокрема таких, як темп і динаміка. Так, наприклад, їм не важко зрозуміти, що танцювальна пісня співається швидко, а колискова - повільно; бадьорий марш звучить голосніше, а колискова пісня - тихіше.
З кожним класом, з кожним наступним роком навчання учні ^співають і слухають дедалі складніші пісні, в яких використовуються більш різноманітні виражальні засоби. Однак розуміння різноманітних виражальних засобів музики неможливе без розвитку музичного слуху, без уміння чути і усвідомлювати ладову і ритмічну структуру пісні, напрям руху мелодії. Без добре розвиненого слуху не можна глибоко сприймати музику, не можна також і точно виконувати її.
Велику допомогу в цьому відношенні може подати розуміння нотного запису. Спів з нот сприяє свідомому засвоєнню мелодії, завдяки чому прискорюється і полегшується весь процес розучування пісні. За допомогою нот легко також відновлюється уже забута пісня.
Однак вчителю слід пам'ятати, що знання з музичної грамоти важливі не самі по собі, а лише як засіб для кращого засвоєння і виконання музики. Тому треба всю роботу по розвитку слуху і розумінню нотного письма будувати безпосередньо у зв'язку із співом, і знання давати на основі того, що вже діти чули і усвідомили.
НАВЧАННЯ НОТНОЇ ГРАМОТИ
Робота в І класі
У І класі діти повинні одержати перші поняття про висоту і тривалості звуків. Перше півріччя у вивченні музичної грамоти є своєрідним передбукварним періодом. Діти співають по слуху, слухають пісні у виконанні вчителя, починають поступово розбиратися у своїх слухових враженнях. Практика показала, що в першому півріччі недоцільно знайомити дітей з нотами. Необхідно ще підготувати їх до цього ознайомлення.
Як ми знаємо, в нотному записі відбита точна висота і тривалість звуків. Треба, щоб діти ще до ознайомлення з нотами ясно уявляли собі, що звуки бувають різної висоти, і розуміли, що означають визначення "високі" і "низькі" звуки. Кожний вчитель знає, що діти добре відчувають різницю між низькими і високими звуками, але назвати, їх словом-терміном не вміють. Вони здебільшого говорять: "товсті" і "тонкі" звуки. Коли ж діти користуються термінами "високі" і "низькі" звуки, то часто плутають їх. Разом з тим дуже важливо, щоб діти, ознайомившись з нотами, оволоділи поняттям висоти, щоб вони зрозуміли, що "тонкі" звуки називаються високими, а "товсті" - низькими.
Треба звертати увагу дітей на різницю звучання щодо висоти, використовуючи для цього різні приклади. Так розрізняються людські голоси і в мові, і в співі. В цілому чоловічі голоси звучать нижче жіночих; найяскравіша різниця між низьким, густим чоловічим голосом (бас) і високим, світлим жіночим голосом (сопрано). Одна й та ж пісня, проспівана людьми з різними голосами, звучатиме по-різному: в одних - густіше, в інших - прозоріше. Якщо вчитель користується на уроці яким-небудь музичним інструментом, він може зіграти одну й ту ж пісню на різній висоті, в різних октавах. При цьому добре звернути увагу дітей на те, як зміцнюється характер пісні залежно від того, в якому регістрі вона зіграна.
Щоб перевірити, наскільки діти зрозуміли, які звуки називаються високими, а які низькими; які з них відносяться до середнього регістру і т. ін., можна провести таку гру. Якщо вчитель грає пісню у високому регістрі - діти піднімають руки вгору: якщо він грає в середній висоті - простягають руки поперед себе; коли ж учитель грає низько - діти опускають руки донизу. Правильне виконання цієї гри покаже, що діти опанували поняття висоти. Гра допоможе їм засвоїти це поняття. Після цього можна переходити до наступного завдання - до засвоєння висоти в межах пісні. Спочатку діти погано розрізняють у пісні рух мелодії. Вони не помічають і не можуть сказати, чи тримається голос на одній висоті, а чи йде він вгору або ж, скажемо, вниз. Внаслідок такої неясності уявлень вони часто не розуміють своїх помилок, коли співають мелодії неправильно. Для розвитку їх слухових уявлень про висоту дуже важливо показувати їм рух мелодії паралельно із співом. Наприклад, учитель робить на дошці умовну зарисовку мелодії тієї пісні, яку він розучує з
дітьми. Він звертає увагу дітей на те, що голос у пісні йде то вище, то нижче або ж тримається на одній висоті, і пропонує їм стежити за записом пісні на дошці. Всі співають пісню, а вчитель водить паличкою по запису пісні для того, щоб слухові і рухові (рухи слухового апарата) відчуття дітей пов'язалися із зоровими.
У наведеному вище записі наочно показано співвідношення звуків не тільки за висотою, але й за тривалістю. На це також треба звернути увагу дітей, бо точне виконання довгих звуків сприяє виробленню навику протяжного співу. Для показу графічного запису можна використати таблиці з нотної грамоти, які вчитель вивішує на дошці 1. Учитель може робити подібні зарисовки у повітрі рукою.
Цим прикладом показу рисунка мелодії рукою слід якомога частіше користуватися і в дальшому. Такий прийом сприяє виробленню свідомого ставлення дітей до пісні і розвитку їх слухових уявлень.
Для перевірки того, наскільки міцно закріплені в дітей уявлення про будову мелодії пісень, можна, наприклад, намалювати на дошці рисунки двох раніш вивчених пісень, назвати їх і запропонувати вгадати, яка з них накреслена першою, а яка - другою.
Правильне виконання цього завдання буде свідчити про закріплення у дітей зв'язку слухових уявлень з графічним зображенням мелодики.
Звукоряд. Дальшим етапом роботи над висотою є з'ясування поняття про звукоряд, тобто поступову послідовність звуків за висотою. Учитель пояснює, що коли співати звуки підряд, то голосненаче піднімається або опускається по сходах із східця на східець. У музиці розрізняють сім різних східців - до, ре, мі, фа, соль, ля, сі; далі йде повторення цих же східців, але вище. Слід показати, що два однойменні звуки (наприклад, до 1 і до 2) при одночасному звучанні немов зливаються. Так само зливається й одночасно проспівана або зіграна в двох октавах мелодія. Треба дати дітям
Loading...

 
 

Цікаве