WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → Музична грамота - Реферат

Музична грамота - Реферат

західноєвропейській музиці цей вид мінору майже не використовувався. Гармонічний і мелодичний мінор широко розповсюджені як у російській, так і в західноєвропейській музиці.
Завдання 19. Гармонічний і мелодичний мінори.
Співати гармонічні і мелодичні гами ре-, мі- і ля-мінор від заданої тоніки вверх і вниз. Чергувати спів гармонічної і мелодичної гами з натуральною. Співати тонічний і домінантовий тризвуки в усіх трьох тональностях, останній з розв'язанням в тонічний унісон. Чергувати спів гами і тонічного тризвуку.
Співати окремі звуки гармонічного і мелодичного ре-, мі- і ля-мінору у поступінному русі і стрибками на стійкі.
Співати з нот такі музичні приклади:
Завдання 20. Стрибки на VII підвищений і II ступінь мінорного ладу.
Нестійкі звуки мінору, так само як і мажору, засвоюються за індивідуальною характеристикою кожного з них як певний ступінь ладу. VII підвищений ступінь засвоюється як нестійкий ступінь, що гостро тяжить до тоніки знизу. II ступінь засвоюється як звук, який тяжить до тоніки зверху. Обидва ступені можуть бути знайдені від тоніки.
VII підвищений ступінь, характерний для гармонічного мінору, називається гармонічним вводним звуком.
Співати окремі звуки в тональностях ре-, мі- і ля-мінор в по-ступінному русі, стрибками на стійкі, а також на VII підвищений і II ступені.
Співати з нот такі музичні приклади:
Завдання 21. Стрибки на VII ступінь натурального мінору.
VII ступінь натурального мінору засвоюється як нестійкий ступінь, що тяжить до тоніки знизу, але, будучи віддалений від останньої на цілий тон, менш яскраво, ніж VII ступінь гармонічного мінору.
VII ступінь гармонічного мінору називається натуральним вводним звуком.
Співати в тональностях ре-, мі- і ля-мінор окремі звуки в поступінному русі і стрибками на всі ступені натурального і гармонічного виду ладу, за винятком IV і VI. Співати з нот такі музичні приклади:
Завдання 22. Стрибки на IV і VI ступені мінорного ладу,
IV і VI ступені засвоюються як нестійкі звуки, що тяжать на ступінь вниз, відповідно в III і V ступені. їх можна знаходити також від сусідніх стійких звуків.
У тональностях ре-, мі- і ля-мінор співати субдомінантовий тризвук, самостійно знаходячи IV ступінь від тоніки.
Співати всі головні тризвуки натурального і гармонічного мінору вверх і вниз в різних послідовностях.
Співати в усіх трьох відомих мінорних тональностях окремі звуки в поступінному русі і стрибками на всі стійкі і нестійкі ступені.
Завдання 23. Тривалості шістнадцяті.
Шістнадцяті - це тривалості в 4 рази коротші чверті, У розмірах, метрична частка яких виражена чвертю (2Д, 3Д, ^U), на кожну частку припадає 4 шістнадцятих, і виконання останніх вимагає вже значних навиків читання нот. Ці навики набувають-ся в процесі усієї попередньої роботи.
Під час метричного поділу частки на 4 частини співвідношення тривалостей може бути дуже різноманітним. Найчастіше в музичній практиці зустрічаються такі ритмічні співвідношення з участю шістнадцятих:
Засвоєння цих співвідношень і є метою цього завдання. Співати з нот з тактуванням на одному звуці різні ритмічні співвідношення з участю шістнадцятих на склад ля.
Особливі види ритмічною поділу. Дрібні тривалості являють собою здебільшого 1/2. 1/4, 1/8 і т. д., тобто частину якоїсь великої тривалості, наприклад, тривалості, прийнятої за метричну частку. Інакше кажучи, великі тривалості звичайно поділяються на 2, 4, 8 і т. д. рівних часток. Поділ тривалостей на 2, 4, 8, 16 і т. д. рівних часток називається основним видом ритмічного поділу. Проте нерідко тривалості (метричні частки) поділяються на іншу кількість частин. Поділ тривалостей на будь-яку кількість рівних частин, що не збігається з основним поділом, називається окремим видом ритмічного поділу.
До окремих видів ритмічного поділу належать такі ритмічні групи:
1) тріоль, що утворюється від поділу тривалості замість 2 частин на 3.
2) квінтодь, що утворюється від иоділу тривалості замість 4 частин на 5.
Існують також і складніші види ритмічного поділу: на 6 частин (сєкстоль), на 7 частин (сєптоль) і т. д.
У тричасткових тактах основна тривалість іноді замість 3 рівних частин поділяється на 2 або на 4, тоді виходить відповідно дуольіквартоль.
Серед особливих форм ритмічного поділу найчастіше зустрічаються тріолі.
Завдання 24. Інтервали секунда, терція і кварта поза ладом.
Співати від даного звука вверх і вниз інтервали велику і малу терцію і чисту кварту.
Примітка. Як допоміжний прийом для інтонування інтервалів слід використати заповнення проміжних ступенів - інтервали терцію і кварту уявляти собі як крайні звуки відповідно 3- і 4-ступінного динамічного звукоряду і співати "про себе" (а на перших порах можна і вголос) проміжні ступені. Отже, терція і кварта інтонуються за допомогою вже засвоєних тонів і півтонів.
Щоб проспівати,наприклад, в.3 вверх від звука мі, спів його можна уявити у вигляді звука фа і від фа знайти соль-діез, а потім і спів його. При інтонуванні вниз м.З від звука ля в думці проспівується звук соль або звук соль-діез і від проміжного звука знаходиться фа-діез. Наприклад:
Система тональностей. Система звуків ладу може бути розташована на будь-якій висоті, і тонікою тональності може бути будь-який звук. Залежно від того, який звук є тонікою, тональність має при ключі ту чи іншу кількість знаків. Різні тональності мають різну кількість ключових знаків, але дану кількість знаків мають тільки одна мажорна і паралельна їй мінорна тональності. Наприклад, один діез мають при ключі тільки тональності Соль-мажор і мі-мінор, один бемоль - тільки тональності Фа-мажор і ре-мінор і т. д.
Ключовими знаками можуть бути тільки діези, або тільки бемолі. Залежно від цього всі тональності поділяються на діезні і бемольні.
Тональності, що мають найбільшу кількість спільних звуків, розташовуються, таким чином, на квінту вище і на квінту нижче одна від одної.
Система діезних тональностей будується за таким принципом. Кожна діезна тональність, що має на один ключовий знак більше даної, розташовується на квінту вище від неї {До-, Соль-, Ре-, Ля-мажор...). Кожний наступний-діез також розташовується на квінту вище попереднього (фа-діез, до-діез, соль-діез). Система бемольних тональностей у порівнянні з системою діезних будується в зворотному порядку: кожна бемольна тональність, що має на один ключовий знак більше даної, розташовується на квінту нижче від неї (До-, Фа-, Сі-бемоль-, Mi-бемоль-, мажор і т. д.). Кожний наступний бемоль також розташовується на квінту нижче попереднього (сі-бемоль, мі-бемоль, ля-бемоль і т. д.). Порядок додавання бемолей є зворотним порядкові додавання діезів.
Основний ступінь звукоряду іноді вимагає подвійного підвищення (наприклад, у гармонічних і мелодичних гамах gis-moll і dis-tnoll) або подвійного пониження. Подвійне підвищення записується за допомогою спеціального знака , що називається дубль-діезом і означає підвищення ступеня на цілий тон.-Подвійне пониження записується за допомогою знака , що називається дубль-бемолем і означає пониження ступеня на цілий тон.
Завдання 25. Тональності Ре-мажор і сі-мінор.
У тональностях Ре-мажор і сі-мінор всіх видів
Loading...

 
 

Цікаве