WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → Музична грамота - Реферат

Музична грамота - Реферат

стані. Якщо нота міститься нижче середньої (3-ї) лінійки нотоносця, то паличка пишеться вгору, якщо ж нота розміщена вище третьої лінійки - паличка пишеться вниз. Нота на третій лінійці звичайно пишеться з паличкою вниз (в окремих випадках і вгору).
Ритм, метр, такт, розмір. Кожний музичний твір строго організований в часі. Ця організація полягає у рівномірній пульсації певних тривалостей метричних часток твору, яку ми ясно відчуваємо, слухаючи будь-який музичний твір. Рівномірна пульсація цих часток становить собою тимчасову основу музики, немов канву, на яку накладається ритмічний рисунок основної мелодії і супроводячих голосів. Отже, ритме співвідношенням різноманітних тривалостей. За своєю силою і значенням метричні частки поділяються на наголошені і ненаголошені (сильні й слабкі), причому послідовність чергування сильних і слабких часток в різних музичних творах є неоднаковою: наприклад, в таких піснях, як "Катенька веселая" (російська народна), "Песня о встречном" Шостаковича, "Злиньте під хмари" Дежкіна, "Про вожату" Кабалевського, "Ой минула вже зима" (українська народна), кожна наголошена частка чергується з одною ненаголошеною і т. д., а в піснях "Юність" Коваля, "Завітний камінь" Мокроусова, "Слухайте, товариші" Карахана, "Пісня про Павлика Морозова" Александрова, "Комуністичній партії - хвала" Філіппенка одна наголошена частка чергується з двома ненаголошеними і т. д. В ряді інших творів чергування наголошених і ненаголошених часток відрізняється від обох цих випадків. Певне чергування наголошених і ненаголошених часток у музичних творах і називається метром. Відрізок музичного твору, що лежить між двома найближчими наголошеними частками, називається тактом. В нотному записі такти відокремлюють один від одного вертикальними рисками, що називаються тактовими рисками. Метри і такти розрізняють двочасткові (одна частка наголошена і одна ненаголошена), тричасткові (одна частка наголошена і дві ненаголошені) та ін.
При нотному записі метрична частка твору завжди виражається певною тривалістю (половиною, чвертю, восьмою і т. д.). В цьому випадку метр виражається терміном "розмір твору", отже, розмір - це чергування наголошених і ненаголошених часток, виражених певними тривалостями. Розмір позначається дробом (2/4, 3/4, 3/8 і т. д.), чисельник якого показує кількість часток в такті, а знаменник - тривалість однієї частки.
Найпростішим розміром, що має найменшу кількість часток, є розмір 2/4.
Перша частка в кожному розмірі і, зокрема, в даному є наголошеною, друга частка тут ненаголошена. Отже, розмір 2/4 являє собою чергування однієї наголошеної і однієї нена-голошеної часток. В розмірі 3/4 (3/8) чергуються одна наголошена і дві ненаголошені частки. Існують і складніші розміри: 4/4(С), 6/8 та ін.
Завдання 1. З в у к и соль1 - ре2 у поступінному русі і стрибками на соль, сі і ре (тональність Соль-мажор). Тривалості чверті і половини. Розмір 2/4.
Діставши з допомогою педагога слухове уявлення про пять звуків соль1 - ре2, слід співати ці звуки з нотного запису в поступінному русі, а три з цих звуків - соль, сі, ре - також всілякими стрибками.
Отже, вказані звуки треба співати в такій послідовності:
Примітка: звуки соль, сі, ре, будучи в даному звукоряді стійкими, засвоюються значно легше від інших двох. Інтонування ж стрибками звуків ля і до відноситься на пізніші етапи навчання.
Співати з нот такі музичні приклади 1:
показують, що твір або частину його, розміщену між обома знаками, треба повторити двічі. Якщо твір повторюється з самого початку, то перший знак репризи опускається.
1 У перших п'ятьох завданнях музичні приклади з навчальною метою викладаються тривалостями . Звичайно більшість із них записуються іривалостями
Дугоподібна риска називається лігою, вона позначає зв'язність виконання ряду звуків. У випадку сполучення лігою двох звуків однакової висоти другий звук окремо не береться, а тривалість першого звука збільшується на тривалість другого.
Приклади цього, як і наступних завдань, слід співати спокійно, рівним неголосним звуком, без усякого напруження. На протязі співу необхідно зберігати співацьку установку, стежити за активним вдихом і економним витрачанням дихання. Приклади треба співати як сольфеджуючи (з назвою звуків), так і з словами і тактуванням (див. нижче). Під час співу прикладів не слід підігрувати мелодію; інструментом можна користуватися лише в окремих випадках для перевірки правильності виконання того чи іншого звука і перевірки чистоти інтонацій.
Примітка. Послідовність розташування прикладів всередині кожного завдання визначається принципом зростання їх трудності. В даному завданні, наприклад, першими вміщуються приклади, побудовані на трьох нижніх звуках, далі - приклади на чотирьох і на закінчення - на п'яти звуках. Крім того, першими вміщуються такі приклади, які мають у собі менше стрибків і згинів у мелодії, ніж наступні.
Тактування. Воно являє собою диригентські помахи, кожний з яких точно збігається з початком основних метричних часток твору. Чи необхідне воно при сольфеджуванні? Так, тактування має велике значення для розвитку почуття тимчасових відношень у музиці, а також полегшує подолання різних ритмічних трудностей. Найважливіша умова при тактуванні полягає у строгій рівномірності помахів. В противному разі весь його смисл втрачається.
Перш ніж приступити до співу з нот з тактуванням, необхідно набути деяких навиків тактування на два. Цих навиків мояЬіа набути за допомогою співу знайомих пісень, написаних у дво-частковому метрі, з одночасним тактуванням. Для цього можна використати, наприклад, такі пісні:
"Злиньте під хмари" А. Дежкіна;
"Пісенька друзів" М. Старокадомського;
"Про вожату" Д. Кабалевського;
"Шкільна полька" М. Островського;
"Как на тоненький ледок", російська народна пісня;
"Катенька веселая", російська народна пісня;
"Пойду ль я, выйду ль я", російська народна пісня;
"Веселі гуси", українська народна пісня;
"Вийди, вийди, сонечко", українська народна пісня;
"На коньках" М. Вериківського;
"Скакалочка" А. Філіппенка;
"Пастушок" Ю. Рожавської;
"Пастух", чеська народна пісня;
"Осінь" І.Д. Кюї.
Лад і тональність. В кожному музичному творі звуки зв'язані, узгоджені між собою тією чи іншою системою, в якій одні з них стійкі, а інші нестійкі. На нестійких звуках важко зупинитись, вони тяжать до стійких, прагнуть розв'язатися в стійкі. Спробуємо проспівати яку-небудь з пісень, наведених у першому завданні, наприклад, "Заинька" (приклад 10), і зупинитися на звуці ля. Ми відчуваємо, який нестійкий цей звук і як прагне він перейти в опин з сусідніх звуків - в сі або соль. Точно так само нестійкий у цій пісні звук до.Звуки сі і ре більш стійкі, проте вони все ж не створюють враження цілковитого спокою, закінченості. Ці звуки є відносно стійкими. З усіх п'яти звуків цілком стійкий тільки звук соль, тільки він створює враження повної завершеності мелодії. Природно, що саме на звуці соль закінчуються всі наведені вище пісні. Така організація звуків, в якій нестійкі тяжать до більш стійких і кінець кінцем до одного найстійкішого звука, називається ладом. Найстійкіший звук ладу має назву тоніки. В європейській
Loading...

 
 

Цікаве