WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → М. П. Мусоргський (1839—1881 pp.) - Реферат

М. П. Мусоргський (1839—1881 pp.) - Реферат

самозванця остаточно зміцніла в нього.
Варлаам співає буйну, молодецьку пісню про похід царя Івана Грозного на Казань "Як у городі було у Казані, грізний цар усе пив та веселився".
Ця пісня розкриває народний образ Варлаама, його стихійну відвагу. Вона цікава своєю побудовою: супровід до куплетів (у вигляді варіацій) виражає образно все те, про що розповідає Варлаам.
Друга дія відбувається в теремі Бориса. Після сцени з дітьми Борис залишається один і роздумує про себе. У трагічному монолозі глибоко і всебічно виявляється образ Бориса - ніжного, люблячого батька, монарха і страдаючого вбивці Дмитрія.
Поява боярина Шуйського перериває тривожні роздуми Бориса. Дізнавшись про появу самозванця, Борис збентежився, і сцена закінчується кошмаром Бориса: "О совість лютая, як тяжко ти караєш..."
Велике значення у розвиткові основної лінії опери маєгчйі,ена на -Красній площі. Біля собору Василя Блаженного юрмиться народ, чекаючи виходу Бориса з собору. Чути репліки, з яких видно, що народ вірить в існування справжнього царевича Дми-трія, який врятувався чудом. До Бориса народ ставиться з ненавистю. Коли цар виходить, народ звертається до нього з тужливою скаргою-проханням, яка переростає у гнівну наполегливу вимогу: "Хліба, хліба, подай голодним хліба".
В кінці сцени вустами юродивого народ осуджує Бориса, як царя-злочинця ("Вели їх зарізать, як ти зарізав маленького царевича", "Не можна молитись за царя-убивцю") і висловлює свій смуток-страждання ("Лийтесь, лийтесь, сльози-слізоньки").
Далі йдуть польські сцени, де показується Лжедмитрій, який готується до походу на Москву при підтримці польської шляхти, потім сцена в боярській думі і смерть Бориса.
Опера закінчується сценою "Під Кромами". Тут показаний народ в усій своїй могутній і стихійній силі. Цей народний рух найяскравіше показано в хорі "Нашу силу не здолаєш, силу молодецькую".
Натхнений урочистою появою самозванця на чолі свого війська, народ іде за ним, як за своїм рятівником. На опустілій темній -сцені при похмурій заграві далеких пожеж і при дзвонізвучить скорботна пісня юродивого як трагічне пророцтво майбутніх бідувань народних. Вона потрясає своєю безвихідністю і сумною монотонністю:
Оперу "Борис Годунов" справедливо назвали народною музичною драмою; вона є глибоко народною насамперед тому, що основною рушійною силою виступає в ній народ.
У 1881 р. оперу було знято з репертуару як "крамольну". В середині 90-х років Римський-Корсаков частково переробив її, заново інструментував, і в такому вигляді вона була, нарешті, знову поставлена на оперній сцені в Петербурзі. Успіх опери був дуже великий, і вона швидко набула великої популярності. В наш час опера відновлена в її справжньому вигляді..
Пісні М. П. Мусоргського. Як і в усій творчості, так і в піснях Мусоргського яскраво виявлена соціальна тематика. Майже Б усіх піснях розкривається важке становище селянства; не випадково ми знаходимо в них багато спільного з тематикою Некрасова. В пісні "Калістрат" на слова Некрасова селянин згадує, як мати над ним співала в дитинстві, обіцяючи щасливе життя, і з гіркою іронією сміється над тим, що зараз він "збирає врожай з незапаханої, незасіяної полосоньки", а дружина пере білизну для голих дітей. В пісні "Сирітка" на слова Мусоргського показано нещасливу селянську дитину, яка біжить за паном і марно просить милостині.
В пісні "Тропак" на слова Голенищева-'Кутузова показана картина смерті бідняка-селянина, який замерзає під час заметілі у відкритому полі, йому здається, що смерть танцює з ним тропака і співає над ним свою страшну колискову пісню.
Сильне враження справляє "Колискова", де подано діалог матері, яка б'ється біля постелі умираючої дитини, і смерті, що з'явилася в передсвітанковій млі "рятівницею" від страждань, заспокоює навіки своєю колисковою піснею хвору дитину.
Гострої, влучної, злої сатири сповнені пісні Мусоргського, складені на власні тексти, в яких він висміює звичаї сучасного йому суспільства: духовенства ("Семінарист"), світських людей ("Козел") і найбільш косних, відсталих або ворожих його поглядам діячів ("Райок" 3 "Класик").
Трохи окремо стоїть у пісенній творчості Мусоргського цикл "Дитяча", який відрізняється світлим, ясним, безтурботним характером. В ряді картинок з дитячого життя з великою теплотою, любов'ю, спостережливістю показано дитину, її духовний світ.
Тут Мусоргський також користується речитативом, дуже близьким до дитячої мови. Чудова картинка "В кутку" - розмова між дитиною і її нянею. Чарівна картинка "З лялькою", в якій дівчинка колише ляльку. Ці пісні сценічні, виразні, розраховані на дорослого професіонального майстра-співака.
Основою творчості Мусоргського було прагнення в конкретному творі показати навколишню дійсність, пов'язану з життям і бідуванням народу, селянства.
Для Мусоргського характерний глибокий зв'язок його музики з словом, прагнення музичними інтонаціями передати най-тонші відтінки людської мови, людських переживань. Основними виражальними засобами Мусоргського є мелодичний речитатив і декламаційна мелодія. В ряді творів композитор виступає і автором тексту.
Другою важливою основою стилю Мусоргського була народна пісня. Модест Петрович чудово знав російську народну пісню і широко використовував її в своїй творчості. Композитор майже не брав народної пісні як тему для обробки, а використовував її характерні звороти як основу для своєї музичної мови.
Тому часто мелодії, складені Мусоргським, справляють враження справжньої народної пісні. Як на приклад можна вказати на вступи до опер "Борис Годунов" і "Хованщина".
М. П. Мусоргський - один з найбільших народних художників, який вніс багато нового в російське музичне мистецтво, справив великий вплив на творчість як російських, так і зарубіжних композиторів. Твори Мусоргського пройняті любов'ю до народу, глибоким розумінням і знанням народу, співчуттям до народного горя, страждань.
Loading...

 
 

Цікаве