WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → М. В. Лисенко (1842—1912 pp.) - Реферат

М. В. Лисенко (1842—1912 pp.) - Реферат

поеми Шевченка "Єретик". Хор цей був написаний в період жорстокої реакції; розповідаючи про боротьбу волелюбного чеського народу проти папістської тиранії, він по суті показував картину тодішнього життя українського народу, поневоленого царським самодержавством.
У розгорнутому інструментальному вступі, на фоні одноманітного і трагічно звучащего передзвону проходить-сувора і скорботна мелодія, що характеризує початкові слова хору "кругом неправда і неволя..."; але далі, на словах "А на апостольськім престолі чернець годований сидить", музика мужніє і переростає ніби у грізний вигук.
Чим далі, тим палкіше і пристрасніше звучить музика, твір закінчується світлим і величним хоралом без інструментального супроводу: народ вірить, що прийде час розплати за всі страждання і настане нове, радісне життя.
Кантата "Радуйся, ниво неполитая" ще яскравіше показує активний протест проти тогочасної дійсності. Цим твором Лисенко кладе початок класичній формі кантати, якої до того не існувало в українській музиці.
В ряді солоспівів з музики до "Кобзаря" Лисенко змалював галерею зворушливих жіночих образів, які глибоко страждають в умовах кріпосницького ладу ("Ой одна я, одна", "Ой я свого чоловіка в дорогу послала", "Ой умер старий батько" та багато інших).
Обробки народних пісень. Неоцінимі заслуги Лисенка і в художній обробці народних пісень. В результаті багаторічної практики збирання й обробки українського музичного фольклору Лисенко видав 7 збірок пісень для голосу з фортепіано (по 40 пісень у кожній), збірки обрядових і дитячих пісень. В усіх піснях Лисенко завжди намагався якнайвиразніше передати зміст і характер художніх образів, підкреслити найбільш яскраві і цікаві особливості музичної сторони тієї чи іншої пісні. Яскравим прикладом сказаного може бути пісня "Ой зійшла зоря" з першого випуску.
Епічний колорит пісні виразно переданий у широкій, простій, але величній мелодичній лінії і у супроводі, що нагадує звучання українського народного інструмента ліри. Весь виклад пісні "Ой зійшла зоря" дуже стриманий і лаконічний, він подає виразну картину епічної розповіді старого лірника про давню подію, яка залишила глибокий слід у народній пам'яті.
Лисенко прекрасно знав і відчував природу багатоголосної української пісні. Музична практика (основним жанром у концертах хору Лисенка та інших хорових колективів на Україні тоді були розкладки народних пісень) вимагала від Лисенка безупинного розширення пісенного хорового репертуару. Саме в період найбільш інтенсивного розквіту диригентської діяльності Лисенка (80-90-і роки) він написав свої 12 хорових "десятків" народних пісень.
Народне багатоголосся займає велике місце в цих творах. Здебільшого поліфонічний виклад мають пісні ліричні або протяжні, сумні, з широкою, багатою на прикраси мелодією. Лисенко намагається індивідуалізувати кожний голос хору, розкриваючи тим чи іншим тембром настрої, що є в поетичному тексті і мелодії пісні.
Дуже показова щодо цього пісня "Туман, туман, туманами" з дванадцятого десятка.
За своїм змістом це типова народна пісня про кохання. Основний настрій її - світла лірика. Пісня починається заспівом соліста (дуже характерним для народного хорового співу), а далі підхоплюється гуртом. Особливо цікаво виведено композитором два верхніх голоси, з яких кожний має самостійну мелодичну лінію. їм ніби акомпанує третій голос (бас).
Кращі хорові розкладки Лисенка ("Чогось мені трудно-нудно", "Гей, ой чиї ж то сірі воли", "Туман, туман, туманами" та ін.) переростають значення "обробок" і являють собою самостійні, блискучі за своєю майстерністю художні музичні твори.
Романси і дуети. Серйозний вклад зробив Лисенко в українську камерну музику своїми романсами та дуетами на тексти різних авторів: їв. Франка, М. Старицького, А. Міцкевича, Л. Українки, Є. Гребінки та інших. Найбільш відомі з них - "Безмежнеє поле" і "Місяцю-князю" (слова їв. Франка), "Коли настав чудовий май", дует "Коли розлучаються двоє" (слова Г. Гейне).
Інструментальна музика. Лисенко написав одну частину симфонії, симфонічну фантазію "Козак-шумка", струнні квартет і тріо, а також ряд п'єс для фортепіано та інших інструментів.
Великі досягнення композитора і в галузі фортепіанної музики. В ній він розробляв мотиви з скарбниці народного музичного мистецтва.
Лисенко поставив українську фортепіанну музику на шлях професіоналізму, виніс її на широку концертну естраду, дав масовому слухачеві.
Висока майстерність, добра піаністична звучність і зручність для виконання - риси, типові для багатьох творів композитора.
Особливою популярністю користуються фортепіанні рапсодії Лисенка (зокрема друга), "Героїчне скерцо", сюїта з 6 українських народних пісень, "Елегія" та ін., що увійшли в золотий фонд вітчизняної фортепіанної літератури.
Творчість М. В. Лисенка займає центральне місце в історії розвитку української музичної культури дожовтневого періоду. Лисенко -o класик української музики. Формування ідейно-естетичних принципів композитора проходило під благотворним впливом ідей революційних демократів: В. Бєлінського, М. Чернишевського, Т. Шевченка, а також творчості російських композиторів-класиків - М. Глінки, О. Даргомижського, О. Бородіна, М. Мусоргського, М. Римського-Корсакова, П. Чайковського.
Лисенко підсумував у своїй творчості великий історичний період розвитку української музичної культури і на основі всебічного, глибокого вивчення народного життя і творчості створив національну реалістичну музичну школу.
Творчості Лисенка, як і взагалі класичній музиці, властиві глибока ідейність, народність, реалізм, органічна єдність змісту і форми, висока професіональна майстерність.
У своїх композиціях Лисенко створив галерею народних типів. Взяті з самого життя, вони відзначаються реалістичністю художнього втілення і широтою узагальнення.
Засоби музичної виразності у Лисенка виростають з народнопісенних інтонацій і зворотів. Уміння передати зміст народної творчості, розкрити її виражальні можливості, правильно відобразити психологію народу з допомогою засобів музичної творчості - такі характерні риси Лисенка-художника.
Діяльність Лисенка дуже широка: він був композитор, піаніст, педагог, диригент, вчений-фольклорист, активний музично-громадський діяч.
Своїми теоретичними роботами (про характерні особливості українських дум і пісень, що їх виконував кобзар Остап Вересай, про українські народні музичні інструменти та ін.) він зробив цінний вклад у вітчизняну науку про народну музичну творчість.
Як художник-демократ Лисенко у своїх творах правдиво відобразив життя народу і його боротьбу противизискувачів. Глибокий патріотизм, народність і реалізм - основні риси творчості Лисенка. На цих благородних засадах виховувались і продовжували почату Лисенком справу його найближчі послідовники - К. Стеценко, М. Леонтович, Я. Степовий,
Під впливом Лисенка формувалась і розвивалась творчість українських радянських композиторів - Л. Ревуцького, С. Людкевича, М. Вериківського, Г. Верьовки, П. Козицького, представників молодшого покоління - П. Майбороди, Г. Жуковського. А. Свєчнікова та інших.
Loading...

 
 

Цікаве