WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → М. В. Лисенко (1842—1912 pp.) - Реферат

М. В. Лисенко (1842—1912 pp.) - Реферат

Лисенка перетворився у грандіозну демонстрацію народної любові і поваги до покійного. Цілі номери газет присвячувались його життю і діяльності. Кращі представники братньої російської культури висловлювали свій глибокий сум з приводу смерті Лисенка і давали високу оцінку творчості і громадській діяльності великого українського композитора.
"Смерть Лисенка розумію як величезну втрату, - писав М. Горький в листі до М. Коцюбинського, - але, читаючи опис його похорону, ...відчуваю якесь тремтіння радості в серці: як любить народ свою людину. Як глибоко повчальна ця сумна, але така могутня, прекрасна церемонія проводів людини, що відслужила своїй справі, і як радісно відчувати, що народ зрозумів велич її праці.
Прекрасна і смерть, коли вона веде за собою таке збудження життя, такий полум'яний розквіт почуття любові і поваги до покійного".
ТВОРЧІСТЬ М. В. ЛИСЕНКА
Музична спадщина композитора велика і різноманітна. Він написав 11 опер, понад 80 творів різних форм на тексти Т. Г. Шевченка, ряд композицій інструментального жанру (фантазія "Козак-шумка", перша частіша симфонії, струнне тріо та квартет, фортепіанні п'єси тощо); писав музику до театральних вистав, романси і пісні на слова різних авторів.
Опери. Величезне значення в історії української музичної культури мають опери Лисенка. Спираючись на досягнення в цій галузі російських композиторів, на досвід Гулака-Артемовськото і Сокальського, традиції українського театру, Лисенко збагатив види і жанри української опери. В його творчості вперше в умовах України оформилася історико-героїчна народна музична драма ("Тарас Бульба"), опера лірико-побутова ("Різдвяна ніч"), казково-фантастична ("Утоплена"), опери дитячі ("Коза-дереза", "Пан Коцький", "Зима і Весна"), опера-сатира ("Енеїда"), опера-політичний памфлет ("Андрашіада") та ін.
Майже всі музично-сценічні твори М. Лисенка написані у творчій співдружності з відомим драматургом і поетом М. Старицьким, який створив лібретто для них.
"Тарас Бульба". Найвищим досягненням композитора в галузі оперної музики слід вважати героїко-патріотичну оперу "Тарас Бульба" (1880-1890, лібретто М. Старицького за М. В. Гоголем) .
"Тарас Бульба" написаний за традиціями Глінки і Могучої кучки. Ідея любові до батьківщини, непохитна віра у незламну моральну силу народу насичує увесь твір. Тому показ народної маси займає в опері дуже значне місце.
Центральний персонаж опери - Тарас Бульба - показаний як народний месник за покривджену польською шляхтою Україну і охарактеризований в музиці рисами епічної могутності і щирої людяності.
Найяскравіші епізоди, що розкривають героїку образу Тараса,- це його пісня "Гей, літа орел" з другої дії та аріозо "Що у світі е святіше" з п'ятої дії.
"Гей, літа орел" - це пісня про нездоланну народну силу, яка жорстоко розправляється з ворогами вітчизни.
Широка, мужня, епічного складу мелодія цієї пісні насичена народними зворотами і інтонаціями. У супроводі, ніби перебори струн бандури, звучать арпеджовані акорди. Все це створює яскравий і переконливий образ народного героя.
Аріозо з п'ятої дії забарвлено в суворі, урочисті тони. Високо-етичні, почуття ідейного єднання людей, біль за свою батьківщину, що стогне під іноземним і панським ярмом, знаходять своє переконливе відтворення у музиці благородно-патетичній, насиченій войовничим, бунтарським духом.
В центральному епізоді аріозо, коли Тарас говорить про знущання поневолювачів над українським народом, звучить один з найважливіших і яскравіших музичних тем всієї опери.
Мужня, войовнича, вольова і цілеспрямована - вона ніби є музичним символом боротьби українського народу проти польської шляхти. Тому композитор саме цією темою починає інтродукцію опери.
Високомайстерно написана музична характеристика Насті - дружини Тараса. Настя - це узагальнений образ простої селянської жінки-козачки.
Особливо показова арія Насті. Лисенко в ній тонко і виразно передає різні переживання жінки, її тривожні передчуття, її мрії про щастя жити у своїй сім'ї, її любов до синів...
Яскраво і переконливо охарактеризовані й інші персонажі опери: Остап, Кобзар, Андрій.
Всю оперу побудовано за принципом чергування масових і сольних сцен, причому в міру наростання конфлікту зростає і значення народних сцен; особливо важливими і драматично напруженими є сцена виборів кошового і сцена бою під Дубном.
В їх побудові Лисенко іде за традиціями Могучої кучки і, зокрема, Мусоргського: він показує в народі й індивідуальні типи-образи і контрастні, протилежні настрої окремих груп, і могутнє звучання цілого колективу, охопленого єдиним почуттям.
У змалюванні ворожого табору- польської шляхти -Лисенко наслідує Глінку: як і в "Івані Сусаніні", так і в "Тарасі Бульбі" у музиці польських сцен використані типові ритми і звороти полонезу і мазурки. *
"Тарас Бульба" є не тільки найвищим досягненням творчого генія Лисенка, але й одною з перлин дожовтневого музичного мистецтва в цілому.
"Наталка Полтавка". Народна опера "Наталка Полтавка" займає важливе місце в історії дожовтневого українського музично-театрального мистецтва. З моменту виходу у світ (1819 р.) п'єса Котляревського "Наталка Полтавка" стала улюбленою серед найширших кіл трудящих і, успішно витримавши випробування часу, не втратила своїх ідейно-художніх якостей до наших днів.
Основна ідея п'єси - соціальна нерівність, що перешкоджає героям на їх шляху до щастя. Котляревський показує моральну перевагу простих людей, чесних трудівників, перемогу чистого і глибокого почуття над негідними розрахунками тих, хто вважає, що за гроші можна купити любов і честь.
Сільський багатій - виборний Макогоненко і хабарник возний Тетерваковський змальовані гостро-сатиричними фарбами. їм протиставлені представники бідноти - розумні, скромні, благородні- Наталка, Петро, Микола.
Музика в "Наталці Полтавці" є могутнім засобом розкриття суті образів і характерів. Ряд пісень, як, наприклад, "Віють вітри", "Сонце низенько", "Ой під вишнею", було подано в тексті п'єси самим Котляревським, прекрасним знавцем української народно-пісенної творчості. Багато композиторів до Лисенка і після нього упорядковували музику до "Наталки Полтавки", проте редакція Лисенка, закінчена ним у 1889 p., досі лишається неперевершеною. Лисенко до кінця розкрив у музиці образи і драматичні положення п'єси, виніс народну пісню у високохудожній професіональній обробці на велику оперну сцену. В цьому велике історичне значення твору Лисенка.
Музика до "Кобзаря" Т. Шевченка. Як відомо, Лисенко був одним з найкращих інтерпретаторів творчості Шевченка. Він зумів яскраво і майстерно втілити в музиці гнівний заклик поета до помсти за поневолений і знедолений народ, намалювати епічні, героїчні картини боротьби за народне щастя, передати глибокіфілософські узагальнення Шевченка і ніжні, зворушливі ліричні почуття в його віршах.
Великий цикл, що називається "Музика до "Кобзаря" Т. Г. Шевченка" і охоплює твори різних жанрів і форм,- скарбниця зразків вокальної і вокально-симфонічної музики.
Серед вокально-симфонічних творів Лисенка значне місце займає чоловічий хор "Іван Гус" на текст

 
 

Цікаве

Загрузка...