WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → М. А. Римський-Корсаков (1844—1908 pp.) - Реферат

М. А. Римський-Корсаков (1844—1908 pp.) - Реферат

отрутою. Грязной у розпачі вбиває Любашу і просить стратити його.
На відміну від багатьох інших опер Римського-Корсакова "Царева наречена" виділяється своїм глибоким драматизмом. Драматичне напруження поступово наростає і завершується трагічною розв'язкою.
Чудова в цій опері вокальна партія Марфи - задушевна, гнучка, виразна.
Після увертюри перша дія починається з великої арії Грязного, яка виражає його душевне збентеження: "З ума не йде красуня ця". Весь час і в голосі, і в оркестрі проходить основна мелодія, пов'язана з образом Грязного, його лейтмотив.
Пізніше, під час банкету, який влаштовує Григорій, щоб забутись, дівчата співають танцювальну пісню з танцем "Яр хміль".
Крім теми царя (величальна пісня в першій картині), Римський-Корсаков не використовує в цій опері справжніх народних пісень. Але проникнення його в дух, .у склад народної пісні настільки глибокий, що і пісня "Яр хміль", і наступна пісня Любаші "Споряджай мене", як і багато інших тем в опері, справляють враження справжніх народних мелодій.
На прохання гостей Любаша співає пісню "Споряджай мене, матінко", пройняту типовим для пісень про жіночу долю сумом, безвихідністю. Мелодія, яка виконується без супроводу оркестру, має протяжно-журливий характер.
Пісня опричників, що з'явилися в кінці другої дії, має буйний і в той же час суворий характер.
Образ Мэрфи розкривається в її двох аріях. Перша з них, в якій вона розповідає про свою любов до Івана Ликова, - лірична, побудована на м'якій, ніжній мелодії.
Друга арія Мэрфи також дуже співуча, м'яка, створює трагічне враження завдяки раптовим змінам у настрої Марфи і зіставленню контрастних музичних образів: чистого, ніжного образу Марфи і жагучих, похмурих образів Грязного і Любаші. У цій арії Марфи весь час то в голосі, то в оркестрі появляються теми з її першої арії.
Опера "Казка про царя Салтана". Ця опера написана на сюжет однойменного твору О. С. Пушкіна. За своєю простотою, безпосередністю і близькістю до народної музики вона є однією з найдоступніших опер.
У пісні старших сестер, пісні скомороха, в колисковій, в темі білки і інших використані справжні народні пісні.
Для передачі фантастики Римський-Корсаков широко використав оркестр, роль якого в цій опері винятково велика. Наприклад, великі вступи до першої дії (марш Салтана), вступи до другоїдії, до останньої картини четвертої дії (три чуда), супровід до пісні сестер, зображення польоту джмеля, шуму моря та ін.
Музика побудована на виразних музичних характеристиках всіх дійових осіб. Тема царя Салтана, що з'являється на початку, проходить через всю оперу і є лейтмотивом Салтана.
У вступі до другої дії проходить тема царевича, який росте. В оркестрі зображуються розбурхані хвилі, мерехтливі зорі. На цьому фоні два рази звучить тема Гвідона. Початок її являє собою розширені інтонації пісеньки "Зайчик" (відрізок "а"); друга половина теми перший раз проводиться чвертями, а при повторенні дається в розширеному вигляді (половинними нотами), немовби зображаючи казковий ріст дитини. Цьому враженню сприяє й те, що вдруге ця мелодія звучить нижче, густіше.
В дальшому друга половина цієї теми (відрізок "б") стає лейтмотивом князя Гвіпона.
Чудові музичні епізоди, які характеризують три чуда: білку, тридцять трьох богатирів і Царівну-лебідь. Як і в Пушкіна, образ білки пов'язаний з народною піснею "Во саду ли, в огороде", причому Римський-Корсаков різноманітне варіює її, надаючи їй чарівного казкового характеру.
Образ богатирпз, що виходять із спінених хвиль, переданий бурхливим рокотом в низькому регістрі і мужніми акордами в маршоподібному ритмі.
Царівна-лебідь характеризується гнучкою, переливчастою мелодією у високому регістрі. Химерність інтонацій і ритму підкреслює фантастичність образу. Ця мелодія переплітається з додатковою темою Царівни-лебідь, також переливчастою мелодією, що зображує немовби щебетання птахів.
Фантастичний образ Царівни-лебідь поступово змінюється, розвивається, набуває ліричного, теплого характеру.
Кожну дію опери Римський-Корсаков починає маленьким оркестровим вступом у вигляді фанфар, що сповіщають початок цікавої вистави і закликають до уваги.
Для творчості Римського-Корсакова найхарактернішим є народність, фантастика і казковість. В його музиці життя народу виражене пісенністю, співучістю, близькістю інтонацій до народної пісні. Деякі мелодії Римського-Корсакова настільки близькі до народних, що сприймаються як справді народні пісні. Поряд з цим композитор часто використовував і старовинні селянські пісні, по-різному обробляючи їх у своїх операх.
Сюжети більшості його опер пов'язані з образами російських казок і билин, з народним побутом, з російською історією (наприклад, "Снігуронька" і "Садко", "Царева наречена" і "Псковитянка"). Поряд з цим у деяких операх і програмних симфонічних творах Римський-Корсаков використав сюжети з життя українського і польського народів, східну фантастику, створивши і характерну для них за своїм національним складом музику (опери "Майська ніч", "Ніч перед різдвом", "Пан воєвода", симфонічна сюїта "Шехерезада" та ін.). У трактовці сюжету, в музичному оформленні Римський-Корсаков виявляє велику майстерність у створенні фантастичних образів і в зображенні природи.
Дуже важливою якістю музики Римського-Корсакова є його висока майстерність оркестрового письма, велика різноманітність у поєднанні інструментів, уміння використати їх темброві особливості. У звучанні оркестру Римського-Корсакова відчувається багатство барв, блиск і мальовничість в його музиці поєднуються з ясністю і простістю.
Римський-Корсаков є одним з найбільших російських композиторів, визначним майстром оперного мистецтва, творцем чудових образів програмно-симфонічної музики, який дав багато нового як у галузі опери, так і в галузі симфонії. Творчість композитора справила великий вплив на дальший розвиток музичного мистецтва в СРСР. Багато радянських композиторів старшого покоління були учнями Римського-Корсакова і продовжували його традиції в своїй творчості.
Музика Римського-Корсакова широко відома не тільки в нашій країні, а й за рубежем.

 
 

Цікаве

Загрузка...