WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → Західноєвропейська класична музика - Реферат

Західноєвропейська класична музика - Реферат

інструментальної музики. Великого значення набуває клавесин 1, який стає обов'язковим інструментом в' опері і оркестрі. Клавесин набув великого і самостійного значення особливо в другій половині XVII і XVIII ст. Група французьких композиторів створює особливий клавесин-ний стиль. На ньому часто грають образну музику ("Зозуля" Ла-кена, "Закоханий соловей" Куперена, "Курка" Рамо), а також музику на танцювальні теми - гавоти, ригодони, менуети. Для цього стилю характерні велика кількість прикрас, простота будови, ясність викладу. Твори цього стилю написані у вигляді невеликих п'єс і відбивають так званий "галантний стиль" XVIII ст. Найвидатнішими представниками цього стилю єФрансуа Куперен, Рамо та ін. В Італії найвизначнішим клавесиністом був Доменіко Скарлатті, який написав багато сонат з глибшим змістом і складнішою технікою, ніж у французьких клавесиністів.
У XVII і XVIII ст. великого розвитку набуває скрипічне мистецтво. Для скрипки пишуться концерти, сонати. Надзвичайно високо підноситься виконавська майстерність в Італії, з'являються чудові віртуози-композитори (Вівальді, Тартіні, Кореллі) і видатні скрипкові майстри (Страдіваріус, Аматі, Гварнері), інструменти яких досі ціняться як скарби. Скрипки цих майстрів, що є в Радянському Союзі, надані кращим радянським скрипалям.
У першій половині XIX ст. велику славу здобуває італійський скрипаль-віртуоз і композитор Ніколо Паганіні. його виконавська майстерність і творчість справили великий вплив на наступний розвиток інструментальної музики.
У XVII ст. поряд з розвитком нового гомофонічного стилю продовжує розвиватися поліфонія, переважно в церковній хоровій та органній 1 музиці. Для органа пишуть твори і недуховного змісту - фуги 2, прелюдії, фантазії-токкати. Кращі твори для органа відзначаються глибиною змісту, піднесеністю, часто віртуозністю.
У першій половині XVIII ст. поліфонічне музичне мистецтво досягає своєї вершини у геніальній творчості композитора Баха (1685-1750 pp.) 3. Він написав велику кількість визначних творів для органа, оркестру, хору, клавесина і скрипки. Творчість його відзначається незвичайною глибиною, суворою величністю і в той же час емоціональністю і мелодійністю. Найбільш відомі з його творів є 48 прелюдій і фуг в двох томах для клавесина, а також фантазії і фуги для органа, сонати для скрипки, концерти, меси та ін.
Свого розвитку гомофонно-гармонічний стиль досяг в інструментальній музиці австрійського композитора Йосифа Гайдна (1732-1809 pp.). Гайдн написав більше ста симфоній, понад вісімдесят струнних квартетів, близько двадцяти опер, багато концертів, сонат і т. д. Вся його музика тісно пов'язана з народною піснею - австрійською, іноді угорською, з піснею південнослов'янських народів. Саме Гайдн встановив класичний тип симфонії, сонати, концерту, квартету, які слідом за ним розвивають Моцарт, Бетховен та інші композитори аж до наших днів.
У XIX ст. поряд з симфоніями, сонатами у ряду великих композиторів, зокрема в так званих романтиків, провідним жанром є порівняно невеликі твори ліричного, а іноді й танцювального характеру. Для творчості композиторів-романтиків характерні елементи фантастики, казковості, образності, програмності. їх твори часто близькі до народної тематики, до природи. Невеликі їх твори нерідко об'єднуються якою-небудь спільною ідеєю і становлять цикл. Такі фортепіанні цикли Шумана "Карнавал", "Метелики" і цикли пісень "Любов поета", "Мірти" та ін.; Шуберта - "Прекрасна мельничиха", "Зимовий шлях"; Гріга - "Поетичні картинки" (шість фортепіанних п'єс) і т. д. Найбільшими представниками цього напряму є Шуберт, Мендельсон 1, Шуман, Шопен, Гріг, Дворжак 2, Ліст.
Роберт Шуман (1810-1856 pp.) німецький композитор-романтик. Писав здебільшого фортепіанні твори, пісні і романси. Менш відомі його симфонії. У його творчості своєрідно поєднувалось відображення навколишнього життя з фантастикою. Кілька своїх творів він сам називає "Фантастичними п'єсами". Для творів Шумана характерні контрасти: поєднання поривчастості, бурхливого настрою і ніжності, задушевності, мрійності. Дуже цікавий його "Карнавал" і "Метелики". У святковому поході, зображеному в "Карнавалі", музичні образи масок чергуються з танцями. "Альбом для юнацтва" і "Дитячі сцени" Шумана являють собою збірник п'єс, яскравих, різноманітних за змістом, доступних для дітей. Великої популярності набув ще квінтет Шумана.
Угорець Ференц Ліст (1811-1887 pp.) був видатним композитором, піаністом-віртуозом, педагогом, громадським діячем, музичним критиком і письменником. Ліст написав великі твори програмного змісту для оркестру і особливо багато п'єс для фортепіано. Він переклав для фортепіано твори Баха, Шуберта, Бетховена. Широко відомі його фантазії на музику різних опер, а також рапсодії, в основі яких лежать угорські мелодії. Цікаві також програмні твори Ліста, пов'язані з враженнями від подорожі по Італії та Швейцарії і об'єднані в три зошити під загальною назвою "Роки мандрувань". Особливо популярні п'єси з першого зошита, пов'язані з картинами природи або народними легендами Швейцарії (наприклад, "Капела Вільгельма Телля"), і з другого зошита, написані під враженням знаменитих творів італійського мистецтва, зокрема картини Рафаеля "Заручення" і сонетів Петрарки. Чудові етюди Ліста на теми природи або на фантастичні сюжети. Поряд з невеликими інструментальними п'єсами великого поширення набули у XIX-XX ст. і невеликі твори, тобто пісні і романси. Кожний з композиторів вніс щось своє, індивідуальне в цей жанр, але всі вони виходять в основному з пісенної творчості Шуберта. Чудовими є пісні Шумана, Шопена, Гріга, Ліста, Брамса 1 та ін.
В кінці XIX і на початку XX ст. в зарубіжній музиці з'являються нові риси: для неї стає характерним відрив від життя, від народної тематики і мелодії. Створюється музика вишукана, неприродна, іноді заумна, музика, яка поступово привела сучасне буржуазне музичне мистецтво до занепаду і розкладу, до формалізму. Здоровий струмінь в музичне мистецтво внесли ті композитори початку XX ст., які пов'язували свою творчість з передовими демократичними ідеями, спиралися в своїй музиці на народну творчість. Тут насамперед слід згадати угорського композитора Бела Барток, іспанських композиторів Альбеніса і Гранадоса, французького композитора Ровеля та ін.
Loading...

 
 

Цікаве