WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → Завдання і зміст музичного виховання. навчання співу. про дитячі гол - Реферат

Завдання і зміст музичного виховання. навчання співу. про дитячі гол - Реферат

починає співати або грати, а діти підхоплюють пісню недружно і так само неорганізовано закінчують її. Це недопустимо в хоровому співі.
Учитель оглядає учнів, перевіряє, чи всі погляди звернені на нього. Спочатку він дає настройку - тонічний тризвук і перший звук пісні (голосом або на інструменті). Щоб спів був дружним, необхідно виховувати увагу учасників хору. Дітиповинні уважно стежити за рухом руки вчителя з самого початку навчання.
Крім дружного, одночасного співу, необхідно також, щоб голоси співаків немовби зливалися в один, щоб створювалось враження одного співаючого голосу. Окремі голоси не повинні виділятися ні силою, ні якістю звучання. За цим треба спеціально стежити, звертаючи на це і увагу дітей.
Дихання. Правильне дихання є основою правильного співу. Діти повинні вміти правильно взяти перед початком фрази дихання, удержати його і рівномірно витрачати. Якщо цього не навчити дітей, то звучного, красивого, плавного співу не вийде: звук буде бідний, тьмяний. Треба, як кажуть, організувати дихання дитини, навчити її володіти диханням, регулювати його.
Дихання слід брати перед початком фрази. Діти часто цього не роблять, беруть його пізніше, часто в середині слова, порушуючи вокальну лінію і перериваючи мелодію. Нерідко діти беруть дихання шумно, іноді судорожно, поривчасто, піднімаючи плечі. Деякі учні беруть, дихання і тут же роблять видих ще до того, як починають співати, або ж на кінець першого звука. Корисно запропонувати дітям таку вправу. Взяти спокійно дихання так, немовби понюхавши квітку, і, вдержуючи його, лічити на одному диханні вслух до 5. Повторюючи вправу, можна поступово збільшити лік до 8-10. Ця проста вправа допоможе виробити навик вдержувати дихання, не робити видиху зразу.
Треба навчити дітей брати дихання не тільки повільно, але й швидко, коротко, таким диханням доводиться в співі користуватися найчастіше. Уже в III класі вчитель пояснює, що під час співу мало припадає часу на дихання, і тому дихання треба брати швидко й непомітно.
Діти часто "проковтують" перший склад слова, який іде після вдиху. Добиваючись того, щоб слово після вдиху було вимовлено ясно і щоб попередній звук був проспіваний досить протяжно, невкорочено, вчитель створює умови, які сприяють розвиткові. короткого дихання. Наприклад, діти співають пісню "Здрастуй, гостя зима, завітала б до нас". Якщо діти протягнуть склад "ма" в слові "зима" і своєчасно, без запізнення, ясно проспівають слово "завітала б", то вони мимоволі повинні будуть взяти дихання перед словом "завітала б",коротко і швидко. Учитель звертає увагу на те, що й коротке дихання повинно бути досить глибоким, інакше його невистачить до кінця фрази.
Дихання розвивається в процесі навчання поступово, головним чином на протяжних піснях.
Якість звука. Краса дитячого співу, його принадність здебільшого залежать від того, яким звуком співають діти. Якість, якої ми добиваємось у дитячому звучанні,- це так зване "головне звучання", що надає співу дзвінкості і світлості. Спробуйте проспівати звук на складі "мі" або просто на голосній "і", і ви почуєте звук, який трохи відрізняється від звука на голосній "а" більшою дзвінкістю і світлістю.
Таке природне для дітей молодшого віку "головне звучання" ми стараємось розвинути в дитячому співі. Спочатку ми стежимо, як у дітей виходить звук "і", а потім пропонуємо їм співати й інші звуки так, щоб вони були подібні до цього звука за своїм звучанням.
Дитячий спів має бути змістовним і красивим. У піснях різного змісту якість звука буде різною: у піснях героїчного характеру, що співаються рішуче, енергійно, звук буде твердіший, іноді густіший, ніж у піснях, які співаються ніжно, ласкаво. Але в обох випадках звук повинен бути приємним для слуху. Дітей треба навчити цінити, любити і відрізняти красивий, приємний для слуху спів від грубого, різкого, потворного співу.
Наприклад, ненавчені співу діти співають іноді так званим "білим", або "відкритим", "плоским" звуком, який справляє дуже неприємне враження своєю розпливчастістю і різкістю. Це буває тоді, коли куточки губ відтягнуті в сторону і рот набуває плоскої форми. На це незугарне звучання учитель звертає увагу дітей, пропонуючи їм співати більш округлим ротом.
Спів має бути спокійний, без напруження. Боротьба з крикливістю в дитячому співі - дуже важливе завдання у вокальному вихованні дітей; це питання не тільки виховання, але й охорони дитячого голосу.
Діти, що мають хороші голоси, часто втрачають їх назавжди, тому що вони їх, як то кажуть, зривають. Справа в тому, що в дітей голосовий апарат більш тендітний, ніж у дорослих. Дорослі співаки бережуть голос, стараються його не перевантажувати, не втомлювати, бережуть від простуди, а діти цього не розуміють - вони голосно співають, галасують на вулиці і в школі. Внаслідок цього їх голоси стають хриплими, інакше кажучи, співацький голос майже зникає. Завдання учителя в школі - зупиняти в таких випадках дітей, роз'яснювати їм, що надто голосний спів - шкідливий,
Але цим не обмежується завдання вчителя. У процесі самого навчання він повинен берегти голоси дітей, стежити за тим, щоб вони не співали на дуже високих і дуже низьких звуках і, головне, не напружували голос, не надривались. Особливо це велике значення має для хлопчиків, які люблять співати голосно і завзято і в яких іноді вже у 12-13-річному віці починають з'являтися ознаки перелому голосу (мутація), велика напруженість у верхньому регістрі, хриплість і т. ін. В цей період особливо треба бути обережним і обмежувати спів дітей в розумінні сили звучності. Завдання школи полягає в тому, щоб зберегти хороші дитячі голоси, виростити для країни хороших співаків.
Протяжний спів. Головний співацький навик полягає в тому, щоб уміти співуче, протяжно проспівати звук, тягнути голосні звуки. Співати треба так, щоб один звук переходив в інший; щоб він не припинявся, поки не почнеться наступний звук; щоб вийшла одна неперервна, як то кажуть, вокальна лінія. Недаремно кажуть: "ллються звуки", "ллється пісня". Таку плавну мелодію, що немовби вільно ллється, називають кантиленою. Добитися хорошої кантилени, співучості - це значить досягти головного. Найлегше і найзручніше це зробити під час розучування плавних, протяжних пісень. Під час розучування пісень іншого характеру треба також стежити за тим, щоб голосні співалися протяжно, щоб вони не обривались. Наприклад, у пісні "Самольоти" А. Александрова діти часто співають кожний склад дуже коротко, обриваючи його, ніби пісня написана staccato. Тимчасом пунктирний ритм, маршоподібний характер зовсім не виключають необхідності співати пісню
Loading...

 
 

Цікаве