WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → Завдання і зміст музичного виховання. навчання співу. про дитячі гол - Реферат

Завдання і зміст музичного виховання. навчання співу. про дитячі гол - Реферат


Реферат
на тему:
Завдання і зміст музичного виховання. навчання співу. про дитячі голоси
ЗАВДАННЯ І ЗМІСТ МУЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ
Музичне виховання є частиною естетичного виховання дітей, воно здійснює завдання комуністичного виховання засобами музики.
Музичні образи мають яскраве емоціональне забарвлення, вони пробуджують думку, викликають глибокі почуття, дають роботу уяві. Явища життя сприймаються через музику глибше, яскравіше, повніше.
Школа має своїм завданням прищепити дітям любов і інтерес до музики, розвинути їх музичні здібності і художній смак. Найбільш дійовий шлях до здійснення цього завдання - це активна діяльність самих дітей, їх безпосередня участь у виконанні музики. Тому хоровий спів - найдоступніший вид виконання музики - є основою музичного виховання дітей в школі.
Виконуючи пісню, передаючи її зміст, діти виявляють своє ставлення до того, про що вони співають, а це поглиблює думки і почуття, які викликаються піснею. Спільний спів організовує учнів, сприяє умінню дружно, узгоджено працювати.
Уроки співу в початковій школі складаються з хорового співу, вивчення музичної грамоти і слухання музики.
Діти вчаться правильно, красиво і виразно співати на один і два голоси, співати з нот і, в доступних даному віці межах, розбиратися в змісті, характері і будові пісні, найпростіших засобах музичної виразності під час прослухування на уроці пісень та інструментальних творів у виконанні учителя або в грамзаписі.
Прослухування музики, забираючи незначну частину уроку, є цінним доповненням до хорового співу.
Такий комплекс занять розширить музичний світогляд дітей, розвине їх слух і голос, ознайомить з доступними їх сприйманню творами. Крім того, на уроках співу діти одержують ряд загальних відомостей про музику, про композиторів, елементарні теоретичні відомості.
НАВЧАННЯ СПІВУ
У класному співі беруть участь всі учні даного класу. Спочатку в кожному класі завжди бувають діти, які неправильно співають; вони заважають загальному співу, чистоті інтонації. Але слід пам'ятати про те, що слух у дітей розвивається поступово, в процесі навчання, в процесі спільних музичних занять. Тому ми не можемо позбавляти уроків співу дітей із слаборозвине-ним слухом і голосом.
Якщо учень співає чисто, правильно - значить у нього нормальний слух; якщо ж він співає неправильно, то це ще не значить, що в нього слух поганий. Можливо, що він чує добре, але голос його не слухається, не підкоряється слухові. Через деякий час голосовий апарат розвивається, розширяється діапазон, виробляється слух і діти починають співати правильно.
Буває й так, що учень співає зовсім чисто, але не всі звуки, а тільки в обмеженому діапазоні, наприклад, тільки звук низький або ж тільки високий. У цих дітей обмежений не слух, а співацькі можливості. Отже, не можна спішити з висновком про те, що в дитини поганий слух. Діти з поганим слухом не тільки не повинні звільнятися від співу, а навпаки - їм слід приділити більше уваги як таким, що тимчасово відстають від класу.
ПРО ДИТЯЧІ ГОЛОСИ
Дитячі голоси мають свої особливості, які відрізняють їх від голосів дорослих. Внаслідок того, що голосові зв'язки дитячих голосів коротші і тонші, ніж у дорослих, вони звучать вище, легше і дзвінкіше. Обмежений і діапазон дитячих голосів: чим молодші діти, тим менше звуків можуть вони правильно проспівати. Так, наприклад, в кінці першого року навчання діти можуть співати в пісні звуки в межах октави: від ре1 до ре2; у II класі - від до1 до мі2; у III і IV класах дітей вже поділяють за голосами: перші співають до фа2, а другі - до мі2. Учні IV класів можуть співати одноголосні пісні у межах октави від сі до мі2. У І ill класах голоси дітей мало відрізняються один від одного за висотою; їх називають дискантами (1 і 2 дисканти). Лише в III класі починають намічатися голоси з елементами грудного звучання, вони вже наближаються до альтів. У І і II класах голоси хлопчиків звучать майже так само, як і голоси дівчаток. У III і IV класах помічається вже деяка відмінність: альти зустрічаються серед хлопчиків частіше, ніж серед дівчаток.
Спів - мистецтво, якого, як і всякого іншого мистецтва, треба вчитися. Щоб оволодіти співом, необхідно в ньому весь час удосконалюватись. На уроках співу в школі діти повинні не просто співати, а навчатися співу. Навчання співу полягає в тому, що в дітей розвивають слух, художній смак і, що особливо важливо, прищеплюють правильні співацькі навики, без яких справжній художній спів неможливий.
Педагог на уроках співу навчає дітей правильного звуко-утворення, правильного користування диханням, вміння співати протяжно, навчає чіткої дикції, чистої інтонації, співу без супроводу, уміння співати дружно, зливаючи свій голос з голосами товаришів, що співають у хорі. Вироблення цих навиків відбувається поступово, вони закріплюються з року в рік на пісенному матеріалі, що поступово ускладнюється.
Як відомо, співацькі навики поділяються на вокальні й хорові. До вокальних навиків належать ті, які необхідні кожному співакові, незалежно від того, чи співає він один, а чи в хорі (правильне дихання, чітка дикція, чистота співу і т. д.); до хорових навиків - ті, які потрібні для загального співу, а саме: почуття ансамблю (вміння зливати свої голоси з іншими, співати одночасно), а також почуття строю (вміння співати точно на тій же висоті, що й весь хор). Отже, дітям - учасникам хору-необхідно оволодіти вокальними і хоровими навиками.
Всі згадані навики прищеплюються не послідовно, а паралельно. Необхідно, щоб перша ж пісня, яка розучується на уроках, виконувалась не крикливим звуком, щоб діти, співаючи, чітко вимовляли слова і виконували пісню осмислено, виразно. Співацькі навики, необхідні дорослому співакові - учасникові хору, потрібні також і дітям. Співацькі навики прищеплюються шляхом вправ, шляхом добору пісень, на яких вони найлегше виробляються, і, нарешті, шляхом постійного спостереження в процесі навчання за тим, щоб ці навики закріплювались.
Перш ніж приступити до співу на уроці, учитель повинен перевірити, як діти сидять або стоять. Дітям корисніше і зручніше співати стоячи, але для того, щоб тривале стояче положення їх не стомлювало, розучувати пісні можна і в сидячому положенні. Сидіти треба прямо, не згинатись, щоб не утруднювати дихання під час співу. Руки повинні лежати на колінах. Голову треба тримати прямо. Корпус і голову слід тримати без напруження.
Дружний спів полягає насамперед в тому, що діти співають злитно, одночасно, разом починають пісню і разом закінчують її. Часто можна спостерігати таку картину. Вчитель
Loading...

 
 

Цікаве