WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → Вокально-хорова робота. одноголосний хоровий спів - Реферат

Вокально-хорова робота. одноголосний хоровий спів - Реферат

вертяться. 2 рази
Не личить їм робота ця -
Та нам відстать - не до лиця -
Не можна, не можна. 2 рази
5. Бо рух - це радість наша вся, це радість - 2 рази
Ти нас, хазяїне, прости, -
Нам за водою вслід іти -
Все далі, все далі! 2 рази
Пісня "Мельник" відтворює картину безперервного руху в млині. Вона входить до циклу пісень Шуберта "Прекрасна мельничиха" і за змістом зв'язана з іншими піснями циклу. Подорожній, що йде слідом за струмком, зупинився біля млина, спостерігає рух млинових коліс, жорен і порівнює його з вічним рухом в людському житті, з незмінним прагненням людини все вперед і вперед. Безперервний рух передається в музиці за допомогою характерного супроводу в рівномірному помірно швидкому темпі. Легкий, граціозний характер мелодії надає пісні відтінку безжурності. Пісня виконується легким звуком (крім двох тактів на f), в більшій частині (як указано в нотах) staccato. Виконання staccato при співі з текстом полягає в тому, що кожний звук береться з гострим акцентом, після якого звучність зразу ж падає до pp. Однак пауз між звуками, як і при співі поп legato, не повинно бути. Основні труднощі, що виникають під час розучування цієї пісні, полягають у співі staccato і в точному виспівуванні всіх шістнадцятих. Найбільша трудність полягає в співі шістнадцятих на слова "наш зав- (жди)", бо тут рух відбувається не по ступенях ладу, як це було в обох попередніх піснях, а терцієвими стрибками. Як staccato, так і точності в шістнадцятих слід досягати спочатку в більш повільному темпі, з великою поступовістю доводячи темп до справжнього. Слід звернути увагу на виконання останніх двох тактів: subito (раптове) р вимагає дуже активного дихання перед початком фрази.
КОСЯТЬ ГРЕЧКУ СОКИРАМИ
Українська народна пісня
Пісняпобудована на чергуванні характерів звуковедення поп legato, staccato і legato і на зміні темпів: перша частина повільна, друга швидка і знову повільна. Стежити за чіткістю вимовляння приголосних - "косять гречку", "громадять коцюбами" і за точністю злигованих складових нот (3-й і 7-й такти).
РАНОК
Російський текст Д. Усова Музика Ж. Бізе
Переклад з російської М. Познанської
У цьому творі Ж. Бізе відтворюється картина поступового пробудження природи і настання ранку. Весь твір виконується дуже співуче, legato. Характер звука м'який, світлий на р і яскравий на f. Цей одноголосний хор має ряд труднощів для виконання. Необхідність великої зв'язності виконання вимагає спеціальної праці над швидким активним вимовлянням всіх приголосних і віднесенням їх до наступного голосного звука з тим, щоб приголосними не розкривалась вокальна лінія. Вимагає праці також точне і чітке виконання всіх шістнадцятих. Над тим і другим слід працювати окремими фразами в уповільненому темпі. Даний твір вимагає також навиків ланцюгового дихання, яке доводиться використати на звуках, що довго тягнуться. Під час ланцюгового дихання необхідно стежити за поступовим припиненням звучання і м'яким наступним вступом голосу, щоб припинення звука і вступ голосу не позначились на загальному звучанні. Недопустиме одночасне дихання кількома співаками.
Цей твір відзначається дуже рухливою динамікою. Численні поступові посилення і послаблення звучності вимагають попередньої роботи над цими нюансами на окремих звуках або поспівках. Так само необхідно заздалегідь повправлятися на окремих звуках у виконанні сфорцандо (sf), яке полягає у виконанні звука / і зміни цього нюансу уже в наступний момент на р. Дуже м'яко слід вимовляти останній слабий склад тих слів, в яких попередній триває 2 такти (наприклад, "пропадає", "у небі чистім..." і т. д.).
Необхідно приділити спеціальну увагу інтонуванню останньої мі-мажорної частини хору. Тут основну трудність становить інтонування звука соль-діез, що вперше з'являється в 1-му такті цієї частини, а також наступне чергування звуків соль-діез і соль-бекар. На цих звуках в процесі роботи доцільно затримуватись поза ритмом. В цій же частині зустрічається порівняно рідке співвідношення тривалостей: (на слові "позвав"), - необхідно добитись ритмічно точного його виконання.
Робота над дикцією починається з самого початку навчання хорового співу, вона ведеться паралельно з вихованням інших основних вокально-хорових навиків. Проте є ряд творів, які виконуються здебільшого в швидкому темпі і потребують спеціальної роботи над дикцією. Існують також і спеціальні вправи для розвитку артикуляційного апарата. Нижче наводимо вправи, які співаються по півтонах вгору і потім вниз.
Під час співу вправ № 26-29 на склади "ля" і "да" необхідно добиватися вільного опускання нижньої щелепи на кожний склад; під час співу на склад "да", крім того, добиватися активної твердої атаки звука. Під час співу з називанням звуків слід трохи підкреслено артикулювати всі голосні звуки і твердо, чітко вимовляти приголосні. Вправа № 29, крім дикційних завдань, має й іншу мету - виконання контрастних нюансів. Для того щоб у другій половині цієї вправи, яка виконується р, спів не переходив у скоромовку, перед р треба завжди брати активне дихання. Слід пам'ятати, що під час співу р вимова приголосних повинна бути не менш активною і чіткою, ніж під час співу f.
Велику роль в роботі над дикцією відіграє використання під час розспівування певних поспівок із словами, які, як інші вправи, співаються по півтонах вгору і потім вниз.
Під час співу вправ № 30-35 необхідно весь час стежити за активністю дихання, відповідною якістю звука та інтонацією. Однак, зважаючи на головну мету цих вправ, основну увагу слід звернути на дикцію. Щоб добитися чіткого виконання цих поспівок в швидкому темпі, необхідно спочатку працювати над ними в темпі повільному, з великою поступовістю протягом ряду занять, переходячи до темпів більш швидких. При цьому треба весь час стежити за тим, щоб спів виконувався тільки на голосних, а приголосні вимовлялись дуже активно і гранично швидко.
Особливу увагу треба звертати на ясну і чітку вимову послідовностей з трьох і більше приголосних підряд, а в окремих важких сполученнях - і послідовностей двох приголосних. Такими важкими сполученнями приголосних у вправі № 30 є "по-йду", "вы-йду", "сви-но-гра-да", "со-рву", "со-рва-ла", і особливо "то-льмне". У вправі № 32 найважчими є слова "конюско-ро", "че-ре-зрі-ки", "че-ре-зго-ри"; у
Loading...

 
 

Цікаве