WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → Організація домашніх занять учня-скрипаля - Реферат

Організація домашніх занять учня-скрипаля - Реферат


Реферат на тему:
Організація домашніх занять учня-скрипаля
Організація та методика самостійних занять учня скрипаля являється однією з кардинальних проблем скрипкової педагогіки. Можна з повною впевненістю стверджувати, що якість домашніх занять учня-скрипаля в кінцевому результатів оприділяє собою результативність методів навчання; адже саме під час самостійних занять найбільш безпосередньо здійснюється процес росту юного музиканта і набування ним професійних навичок.
Безперечно домашні заняття учня-скрипаля не повинні розглядатися, як так би мовити його "приватна справа". Завдання педагога по спеціальності полягає не тільки в тому, щоби навчати учня грі на інструменті в класі, але і виховувати навики самостійної творчої роботи, постійно направляти та контролювати організаційну сторону його домашніх занять. Побудова раціональної системи домашніх занять оприділяється насамперед змістом самих занять; під цим слід розуміти основну цілеспрямованість занять, характер матеріалу, який вивчається. Конкретні завдання та способи опанування тією чи іншою стороною виконавської майстерності у відповідності до індивідуальних особливостей учня, рівня його загального розвитку і т.д.
Під системою домашніх занять слід розуміти таку організацію та методику їх проведення, яка ставить своєю метою найбільш продуктивне використання робочого часу, який є в розпорядженні учня-скрипаля для індивідуальної самостійної роботи поза класом. Система домашніх занять включає в собі дві сторони, які тісно пов'язані між собою та взаємо обумовлені; це: режим занять (визначення загальної кількості необхідного робочого часу, його розподіл на протязі дня, розприділення навчального матеріалу, його порядок та послідовність) і метод занять, тобто конкретні способи вивчення, вправляння, подолання труднощів.
Значення самостійної роботи, кожноденної терпеливої та наполегливої праці музиканта загальновідома і не викликає ні в кого сумнівів. Але в дійсності саме область домашніх занять учнів-скрипалів являє собою картину повної дезорганізованості, безконтрольності та безсистемності. Цей "метод" характеризується зверхністю, безцільним програванням або ж механічним зазубрюванням. Продуктивність таких занять нікчемно мізерна, і вони відбуваються часто при немалій затраті часу, використання якого могло би дати далеко більш високі результати. Причина цього явища не завжди криється в недобросовісному відношенні учня до домашніх занять. Частіше всього виною тут виступає невміння учня правильно побудувати свої заняття, відсутність чіткої уяви про цілі та методи роботи, брак творчої думки, без якої заняття набувають формального характеру, перетворюючись в кращому випадку в програвання в сповільненому темпі з виправленням випадкових помилок.
Проблема ця не нова. Ще Леопольд Ауер в своїй книзі "Моя школа игры на скрипке" писав: "... учні, не дивлячись на поради, зазвичай не надають собі звіту в тому наскільки є важливим спосіб їхньої роботи, і як впливає їхня манера вправляння на все їхнє майбутнє..." і далі: "Я цілком переконаний... що коли вони вправляють без самоспостереження та самокритики, то вони тільки розвивають та вдосконалюють свої помилки, поступаючи гірше, ніж просто марно тратили б час" .
Домашні заняття учня-скрипаля слід розглядати, як логічне продовження класної роботи педагога з учнем, тому їхня методика повинна бути якнайтісніше пов'язана з методикою проведення уроку. Деякі методичні прийоми ведення уроку, які пробуджують активність учня та заохочують до засвоєння правильних навичок самостійної роботи заслуговують на особливу увагу. До них належать:
1. Виховання навиків попереднього планування роботи.
Так вже під час уроку педагог повинен систематично розвивати в учня вміння наперед уявляти наступну дію та її наслідки, вчити учня внутрішньо передслуховувати музику, виробляти в учня навичку переглядати перед грою нотний текст. Вміння визначати основні труднощі, намагання охопити твір, як єдине ціле. Під час цього переглядання необхідно уявити учневі всі попередні вказівки педагога, які стосувалися виконання музики.
Прийшовши додому, учень повинен відновити в пам'яті поставлені педагогом завдання, переглянути нотний текст, і тільки після цього приступити до самостійних занять. Коли зміцніє така навичка, домашня робота стане більш організованою; метод прочитування нотного тексту без інструменту буде хорошим стимулом для розвитку внутрішнього слуху та музичної пам'яті.
2.Виховання навиків самостійного вивчення творів.
Завдаючи учневі в вкласі час від часу учневі твори без розбору та без пояснень, згодом перевіряючи його роботу, педагог по спеціальності розвиває в учня вміння самостійно працювати. Спершу це можуть бути легенькі п'єси малої форми, пізніше - окремі епізоди великої форми і навіть цілий твір.
Вибір творів для самостійного домашнього опрацювання залежить від індивідуальної підготовки учня. Доцільно насамперед використовувати учбовий матеріал, який за труднощами відповідає вимогам попередніх років навчання. В матеріалі, призначеному для самостійного вивчення учнями з середньою підготовкою, доцільно виставити штрихи та аплікатуру; а більш здібним та розвиненим учням можна дозволити самостійно відредагувати твір. Таке довір'я іноді надзвичайно стимулює домашні заняття, виявляючи здібність учня до творчої праці. З метою зацікавленості учнів педагогові слід підбирати твори яскраві та дохідливі, як за змістом так і за фактурою.
3.Розвиток ініціативи учня.
Активність домашньої роботи учня доцільно викликати спеціальними методами. Наприклад: не слід відразу пояснювати завдання, показуючи способи його вивчення, особливо тим учням, які відзначаються інертністю. Корисніше при допомозі навідних запитань непомітно наблизити учня до самостійного розв'язання поставленої проблеми. Після першої спроби виконання твору учень повинен відповісти на запитання: що саме йому не вдалося і чому, що необхідно зробити, щоби покращити гру і таке інше. Якщо відповіді неточні, слід ставити додаткові запитання, намагаючись добитися потрібної активності учня. Спосіб "випитування" примушує учня аналізувати свою роботу на основі більш уважного її спостереження, виховує в учня вміння критично ставитися до своєї гри, привчає до самоконтролю.
Не завжди доцільно відразу диктувати учневі план інтерпретації музичного твору. З метою стимулювання музичної ініціативи педагогові доцільно запропонувати учневі декілька виконавських планів даного твору й дозволити вибрати той, який йому більш до вподоби або навіть створити свій власний. До побажань учнів щодо зміни динамічних, агогічних чи тембрових відтінків, штрихів, аплікатури слід ставитись уважно, а коли вони не суперечать характерові музики, то погоджуватись з ними. Надання певної художньої свободи (звичайно, в межах грамотного, логічного
Loading...

 
 

Цікаве