WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → Художньо-педагогічне спілкування в навчально-музичній діяльності - Реферат

Художньо-педагогічне спілкування в навчально-музичній діяльності - Реферат


Реферат на тему:
Художньо-педагогічне спілкування в навчально-музичній діяльності
Проблеми духовного відродження та розвитку людського суспільства вимагають посиленої уваги вчених різних галузей знань, в тому числі й педагогічної науки, до проблем людини, вивчення потреб і факторів її формування в контексті культури.
На сучасному етапі розвитку нашої країни через брак достатніх матеріальних та духовних передумов для справді гармонійного формування особистості єдиним позитивним виходом залишається звернення до так званих вічних моральних та етичних цінностей, що збереглися у глибинній психології та історії нашого народу. А одним з небагатьох шляхів до них є мистецтво.
Сучасна психолого-педагогічна наука визнає, що виховання значною мірою ґрунтується на почуттях і емоціях, а також на знаннях і вміннях.
Могутня виховна сила мистецтва була відома завжди й тому використовувалась на всіх етапах розвитку людства. Прогресивні діячі освіти вбачали в мистецтві засіб облагородження особистості, утвердження в ній кращих духовних засад. Видатний педагог В. О. Сухомлинський писав : "Мистецтво - це час і простір, в якому живе краса людського духу. Як гімнастика виправляє тіло, так мистецтво виправляє душу."[6,245].
Мистецтво забезпечує багатовікову наступність культури, її універсальність, воно вбирає в себе всі досягнення людства, по своєму трансформуючи та змінюючи їх[4,31].
Проблеми освіти, з якими зіткнулась наша вітчизняна педагогіка на сучасному етапі свого розвитку можна розв'язати спираючись на нову філософію освіти, де головною метою є формування високоосвіченої, творчої, духовно збагаченої особистості, поглибленні її національної та естетичної культури.
Вирішальним фактором становлення нової особистості виступає загальноосвітня школа. Значне місце в духовному становленні підростаючого покоління належить вчителям, особливо естетичного циклу. Їхня педагогічна діяльність спрямована на виховання у школярів морально-естетичних ідеалів та почуттів, художньо-естетичних смаків, формування морально-піднесеного ставлення до навколишнього світу. Виховний вплив мистецтва на дитину здійснюється на уроках музики. Головним шляхом здійснення цього впливу є спілкування. Для людини спілкування з іншими людьми є щонайпершою життєвою потребою, поза цим спілкуванням вона не може стати людиною.[5,183]. Спілкування - один з компонентів професійно-педагогічної діяльності, змістом якої є обмін інформацією, пізнання один одного, організація діяльності, стимулювання діяльності учнів, створення умов для самоствердження особистості учня. Це професійне спілкування вчителя з учнями на занятті та після нього, спрямоване на створення сприятливого, здорового психологічного клімату, на оптимізацію навчальної діяльності, доброзичливих стосунків між учителем та учнями, формування колективних форм спілкування. Таке спілкування створює найкращі умови для розвитку мотивації учня, творчого характеру діяльності, дає змогу максимально використати у навчальному процесі особистісні та професійні якості учителя.
Щоб спілкування на уроці музики було продуктивним, вчитель повинен добре знати своїх учнів, їх особливості та можливості, і виходячи з цього знання, правильно планувати та виконувати спілкування. Оскільки на уроці музики переважають колективні форми спілкування, важливо знати склад класу, його музично-творчий потенціал, систему взаємовідносин, психологічні і перш за все ціннісні особливості учнів, які впливають на ефективність спільної діяльності.[3,123].
У будь-який момент уроку музики педагог повинен забезпечувати оптимальний психологічний клімат, який стимулює роботу уяви, пам'яті, творчого музичного мислення, сприйняття, створює доброзичливу емоціональну атмосферу. З одного боку, для того, щоб керувати спілкуванням, вчитель повинен майстерно володіти засобами встановлення та підтримки контакту. З іншого боку, він повинен навчати учнів засобам контакту, комунікативним стереотипам.[3,139].
У процесі художньо-педагогічного спілкування основною професіональною позицією вчителя є позиція гуманіста, його мотиваційна направленість на іншу людину, відношення до іншого як до самоцінності, готовність до відкритого спілкування, вміння спиратись на духовну цінність учня, вміння обирати оптимальне поєднання засобів спілкування.
Можна визначити структуру художньо-педагогічного спілкування: учитель - твір мистецтва - учень, в якій домінуюче функціональне значення по відношенню до завдань та змісту музично-педагогічного процесу у той чи іншій конкретній ситуації уроку може виконувати будь-який з компонентів цієї структури, в тому числі - музичний твір. Таким чином, художньо-педагогічне спілкування є специфічною формою спілкування, в якій художній твір виступає і як предмет спілкування і як засіб спілкування.[2,86].
Багато відомих психологів та педагогів розглядали проблему художньо-педагогічного спілкування. Спілкування як художню категорію розглядали Л. С. Виготський, Є. В. Назайкінський, Г. С. Тарасов та ін.; як спільну творчу діяльність вчителя та учнів, спрямовану на розкриття життєвого змісту музики - О.О Апраксіна, Л. В. Горюнова, Н. Л. Гродзенська, Д. Б. Кабалевський та ін.; як розгляд мови і музики в органічному взаємозв'язку як засобів спілкування людей - Б. В. Асаф'єв, В. В. Медушевський та ін. Проблемам художньо-педагогічного спілкування присвячені праці Ю.Б. Борєва, М. С. Кагана, Ю. М. Петрової, С. Х. Рапопорта та ін. У музичній педагогіці вищої школи окремі аспекти художньо-педагогічного спілкування розглядали О. О. Апраксіна, Л.Г. Арчажникова, Г.М.Падалка, Л.О.Рапацька, Л.Г. Коваль, О.М.Олексюк. Вони зауважували, що оптимальне спілкування вчителя музики з учнями створює найкращі умови для розвитку творчої зацікавленості в навчанні,
Loading...

 
 

Цікаве