WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → Становлення танцювального дозвілля в стародавньому й античному світі - Реферат

Становлення танцювального дозвілля в стародавньому й античному світі - Реферат

Ці домашні вистави, як правило, закінчувалися оргіями, в яких танцювали вже й гості, й хазяї.
Із завоюванням македонцями Сходу давньогрецький вплив почав поширюватися на його країни, поступово втрачаючи інтерес до проблем Греції, яка опинилася на політичній периферії новоствореного світу. В давньогрецькому мистецтві намітився розрив з традицією, в ньому появляються такі незвичні елементи як космополітизм та елітарність.
Римське завоювання не зупинило дані процеси: навпаки, інтенсифікувало їх. Занепад Греції був особливо відчутний на тлі розквіту Риму, що дало йому змогу здійснити функцію культурного наступництва, давши життя новим феноменам, що відповідали його власній духовній спрямованості.
Танцювальне мистецтво давніх греків значно вплинуло на культуру римлян. Але естетичні смакиримлян докорінно відрізнялися від грецьких. Для греків мистецтво і танець були чимось священним, що виховувало шляхетність в душі людини, наближало її до богів. Римляни ж, більш грубі й приземлені, бачили в мистецтві лише розвагу. Священні танці Давньої Греції на римському ґрунті поступово почали втрачати свою первісну красу і художній вигляд. В них все частіше почали відображати і висловлювати пристрасть, що зовсім не відповідала високому релігійному призначенню танцю в Давній Греції.
В деяких давньоримських джерелах зустрічаються згадки про домашні побутові танці під час весільних або інших бенкетів. Ці бенкетні танці були дуже різноманітними та скоріш за все були запозичені у греків. Їх характер був переважно вакхічним: зухвалі пози та визивні рухи тіла не залишали сумнівів щодо їх призначення. Дуже часто такі розваги закінчувалися оргіями та розпустою. В таких умовах годі було й думати про створення морально-етичних та естетичних засад для появи парних танців, які б передбачали гармонійно-духовні засоби спілкування між чоловіком та жінкою, що являється специфічною ознакою бальної хореографії.
З падінням Римської імперії закінчується доба античного мистецтва.
Відмінна його подальша доля в країнах Західної та Східної Європи. В країнах Західної Європи вороже ставлення і байдужість варварів до світських форм мистецтва стримувало його розвиток. В країнах Східної Європи воно через Візантію продовжить своє існування при імператорському дворі.
Безпосередня спадкоємниця Пізньоримської імперії, Візантія здійснила перехід від античності до середньовіччя, від рабовласництва до феодалізму. Культура Візантії - це своєрідний "міст" між культурою Заходу і Сходу, особливий вияв їх синтезу. Незважаючи на домінування християнської доктрини, світськість пронизувала всі сторони візантійського життя, відповідаючи потребам постійно зростаючого міського населення.
У минулому невеличка грецька колонія, що підпала під римське володіння, Візантія стала спадкоємницею Греції в танцювальному мистецтві. У Візантії також існували і домашні - побутові танці, які виконувалися при народженні дитини, поверненні батька до рідної оселі, відвідуванні гостей, на весіллях. Побутові бенкетні танці Візантії пережили майже таку ж еволюцію, як у Стародавніх Греції та Римі. Часом вони набували розкутого та зухвалого характеру, мало чим відрізняючись від оргіастичних танців цих країн. Але під впливом ранньохристиянської релігії, яка негативно ставилася до подібних розваг, естетика побутових танців почала змінюватися, поступово наближуючись до стриманості й шляхетності, хоча рецидиви оргій ще спостерігалися деякий час. Протягом тривалого часу у Візантії, особливо у побуті, паралельно існували дві танцювальні культури: грецько-римська, що передбачала визнання багатьох богів із відповідними розважально-розкутими формами розваг, й нова візантійська, що сформувалася на ідеях християнства - визнання одного бога, яка характеризувалася певною стриманістю й регламентацією стильових ознак танцю.
З падінням Візантії згасло й давньогрецьке танцювальне мистецтво, що знайшло собі останній притулок в столиці Східної Римської імперії.
Попри всю свою складну історію Візантія створила унікальну систему культурних цінностей, міжнародний вплив яких на середньовічну Європу продовжував сильно відчуватися навіть після її загарбання турками, залишаючись важливим імпульсом культурного будівництва останньої.
Підводячи підсумки даного аналізу можна зробити висновки:
- світська культура Стародавнього Єгипту дала новий поштовх розвитку побутових танців - домашніх й на бенкетах, в яких яскраво представлений любовний (еротичний) аспект залицяння і зваби, але вже з певними особистісними вибірковими уподобаннями. За характером виконання побутові танці були переважно жіночими, тобто, віддаленими від парних форм спілкування - однієї з характерних ознак бальної хореографії;
- давньогрецьке мистецтво, перейнявши танець у Єгипту, привело його до досконалості, гармонійно поєднавши в ньому ідеали фізичної і духовної краси. Серед танців Давньої Греції - театральні та бенкетні - найбільш близько стоять до передумов появи перших форм придворних зразків;
- побутовий давньогрецький танець на давньоримському ґрунті стає розкутим, зухвалим, оргіастичним, що віддаляє його від створення передумов появи перших придворних (бальних) зразків;
- сформований на давньогрецькому ґрунті за канонами еллінської естетики побутовий танець у Візантії під впливом ранньохристиянської ідеології набуває ознак шляхетності, стриманості, вибірковості партнерів, хоча ще й зустрічаються непоодинокі випадки дозвіллєвих форм оргіастичного характеру. Ймовірно, що християнська мораль могла би сприяти появі перших придворних (бальних) танців у Візантії, але цьому завадило її завоювання турками;
- в цілому, у становленні побутових (мирських, світських) та театральних танців розглянутих країн та епох прослідковується певна закономірність: еволюція танцювальних форм - її прискорення або відступ - значною мірою залежали від моральних устоїв суспільства тієї чи іншої країни у певну історичну добу. Останні, в свою чергу, в значній мірі формувалися під впливом певних соціокультурних процесів, що відбувалися у визначені часи, на характер яких здійснювали вплив умови побутування й оточуюче середовище.
Loading...

 
 

Цікаве