WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → Становлення танцювального дозвілля в стародавньому й античному світі - Реферат

Становлення танцювального дозвілля в стародавньому й античному світі - Реферат


Реферат на тему:
Становлення танцювального дозвілля в стародавньому й античному світі
"Шляхи розвитку людської культури складні й різноманітні. І хоч би які негаразди спіткали людство, його хода ніколи не була ретроградною. Людина завжди прямувала вперед…Разом із людством уперед просувалося й мистецтво - особливий світ думок, поривань і почуттів, що втілюється в русі пензля, ритмі поезії, жесті актора, кадрі кінофільму… Мистецтво стало духовним надбанням людства. Воно залишає нам у спадок творчі скарби народів світу." (Художня культура світу: Європейський культурний регіон/ Н.Є.Миропольська, Є.В.Бєлкіна, Л.М.Масол, О.І.Оніщенко.-К.: Вища шк.; 2001, с.7).
Повною мірою це стосується й культури Стародавнього Сходу, що представляє собою важливий етап у становленні цивілізації, який зумовив значний інтелектуальний розвиток суспільства, зокрема здатність людини до осягнення смиложиттєвих проблем.
Трансформація людської свідомості, яка відбувалася на рівні світосприйняття, знайшла своє відображення у побуті та звичаях Стародавніх Єгипту, Греції, Риму та Візантії, що досліджувалися Д.Уайтом, П.Гіро, Н.Санчурським, В.В.Бичковим та ін. Визначені ними умови побутування людини як соціуму, морально-етичні норми життєдіяльності екстраполюються автором на аналіз різноманітності форм громадського життя і розваг. Процес становлення танцювальної культури в стародавньому та античному світі, що відображений в роботах С.М.Худєкова,Л.Д.Блок, М.Й.Ельяша, В.М.Волчукової, дозволяє авторові проаналізувати створення передумов для появи перших придворних, пізніше - бальних танців, визначити чинники їх формування.
Особливості становлення танцювальної культури дозвіллєвого характеру в стародавньому та античному світі, визначені автором як мета даної публікації, являються важливою ланкою в дослідженні ґенези бальної хореографії, виокремленню її ролі в повсякденному житті суспільства.
Як відомо, суттєвим чинником розвитку культури людства стало створення Давньоєгипетської держави, яка відчутно вплинула на античну культуру, а через неї - на культуру всієї Європи. Пам'ятки мистецтва і літератури Стародавнього Єгипту свідчать про значну роль музики і танцю в житті тогочасного суспільства: без них не обходилося ні одне свято, ні одна релігійна або офіційна церемонія при дворі фараона. Хореографічна культура Стародавнього Єгипту була досить різноманітною за своїм функціональним призначенням і поділялася на танці священні, обрядові та домашні. Аналіз останніх являється предметом даного дослідження.
Домашні танці виконували під час бенкету для розваги гостей, в основному чоловіків, спеціально підготовлені професійні танцівниці - альмеї. Судячи з надгробних розписів, ці танці були надто нескромними: танцівниці, які виступали майже оголеними, ритмічно рухалися, бряжчачи своїми намистами, пробуджуючи у глядачів почуття пристрасті.
Особливою популярністю на бенкетах користувався танець живота, який носив яскраво виражений еротичний характер і зберігся на Сході дотепер. Ймовірним поясненням цього явища може бути та роль, яка відводилася у стародавній єгипетській культурі мирського (світського) характеру любовній тематиці. У стосунках між протилежними статями високо цінувалися пристрасні залицяння, палке кохання, ніжність та піклування один про одного, що можна спостерігати на стародавніх археологічних пам'ятках. Але не дивлячись на дані обставини, давньоєгипетський побутовий танець ще не мав парного характеру спілкування, обмежуючись жіночими зразками.
Унікальний давньоєгипетський культурний комплекс, що сформувався у певних соціокультурних умовах, навіть після падіння держави під ударами персів живив собою культури Іудеї, Ассирії, Фінікії, Античних Греції та Риму, що є яскравим свідченням моці культури, яка надовго пережила своїх творців.
Антична доба - важливий етап розвитку й давньогрецької цивілізації,
який зумовив могутній розквіт мистецтв. Особливо значне місце в громадському житті давньогрецького суспільства посідало мистецтво танцю. За свідченням стародавніх легенд, Орфей переніс його із країни фараонів. Але стародавні греки, запозичивши у єгиптян мистецтво танцю, не втратили при цьому своєрідності грецької культури при злитті з іншою, що є ознакою її духовної повнокровності та потенційності.В давньогрецькому мистецтві домінувала життєствердна ідея, пошук людської досконалості, що гармонійно поєднували ідеали фізичної та духовної краси. Це знайшло свій вагомий прояв у античній танцювальній культурі, яка налічувала більш ніж 200 разків, що згідно класифікації французького історика хореографічного мистецтва Луї Сешана умовно розподілялися на 5 груп: танці войовничі, культові, оргіастичні, громадських свят - театральні, у побуті - бенкетні.
Із п'яти груп класифікації дві з них частково за своїм функціональним призначенням були подібні до сценічної та побутової бальної хореографії: танці громадських свят й театральні та бенкетні танці (без оргіастичного фіналу).
Танці громадських свят й театральні вражали різноманітністю тематики, багатством композиційного малюнка. Для кожного із трьох різновидів театральних видовищ існувала своя пластика, кожен із них мав свої зразки: для трагедії - велична повільна емелія, для комедії - гротесковий зухвалий кордак, для сатиричної драми - сиккініда, яка, як правило, представляла в комедійному вигляді громадських діячів. Танець у давньогрецькому театрі підпорядковувався законам сценічного мистецтва, структурі та характеру п'єс.
Танці в побуті, у свою чергу, розподілялися на дві категорії: родинні, які носили урочистий характер, та бенкетні - чисто розважального характеру. До родинних побутових танців відносилися весільні, величальні і, навіть, похоронні зразки. В характері їх виконання зберігся відбиток священних танців Стародавнього Єгипту, їх внутрішній зміст був проникнений міфологічними впливами. Бенкетні ж танці призначалися для розваги гостей як у якості яскравого видовища, так і безпосередньо для виконання. Під час бенкетів, весіль, після розкішних трапез влаштовувався домашній "комос", що представляв собою своєрідний дивертисмент із різних виступів легковажного характеру.
Loading...

 
 

Цікаве