WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → Творчість Й.С. Баха у Веймарський, Кеттенський і Лейпцігський періоди - Реферат

Творчість Й.С. Баха у Веймарський, Кеттенський і Лейпцігський періоди - Реферат

ораторії, змістом їх звичайно служать значні момнети в історії народу, рухи людських мас, долі народних героїв.
Страсті були евенгельською історією страждань Ісуса, звідти і і назва: страсті, пасіони, тобто страждання.
Поетичною основою бамівських "Страстей по Матвію" послужили деякі глави Евангеля. Пафосом етичної ідеї наповнений цей твір Баха. Для нього Ісус перш за все страждаюча людина, яка в ім'я любові до людей здійснює подвиг самовідречення, іде на смерть. Переживаючи драматизм подій, багатоскладність емоцій, Бах насичує твір почуттям гострого жалю, протесту, глибокого суму.
В музично-композиційному плані "Страсті по Матвію" являють собою вільне чергування речитативів, хорів, арій, хоралів. В Пасіонах приймають участь два оркестри (без міднихдуховних), два чотириголосних хори, третій - хор хлопчиків, дво органи, солісти-співаки і інструменталісти. Роль хорів в загальній драматургії дуже важлива. Вони передають переживання народу, а їх зміст і характер залежить від описуваних в речитативах подій. Є невеликі драматизовано епізоди, які відтворюють живий говір окремих людей, або народні маси і передають безпосередньо враження від того, що відбувається. В аріях зосереджені переважно ліричні образи. Але особливість арій, бамівських пасіонів в тому, що вони як і хори, а частково і хорали, виражають почуття всього народу. Напевно тому арії співаються не конкретними персонажами, а безіменними особами - "корифеями хору" (кожна хорова група має своїх корифеїв - сопрано, альта, тенора, баса). Велика виражальна роль в нас іонах належить оркестру.
Високий етичний зміст, краса і виразність лірико-драматичних образів, логіка всієї композиції дозволить ставити цей твір на рівень великих шедеврів музичного мистецтва.
Висока меса сі-мінор над якою Бах працював з 1733 по 1738 рр. Є винятковим художнім явищем. Ні в одному з великих творів Бах не досягає такої філософської мудрості і людяності. Такої сили емоцій і технічної майстерності, як в месі. З пластичною рельєфністю, з усією різноманітністю психологічних станів втілює Бах трагічні образи страждання, жалю, смерті і протилежні їм образи радості і тріумфу. В вічному протиставленні смерті і всеперемагаючого і торжествуючого життя міститься замисел бамівського творіння.
Меса - в католицькій церкві - денне богослужіння. В музичному розумінні - цикл молитовних пісне співів, який складається з 6-ти роділів:
1. Киріе Елейсон (Господи помилуй)
2. Глорія (Слався)
3. Кредо (Вірую)
4. Санктус (Свят)
5. Бендіктус (Благословен)
6. Агнус деї (Ягня Боже)
Піснеспіви строго узаконені, розспівуються на латинській мові і йдуть в певному порядку. Кожний піснеспів отримав назву від перших слів молитви. Не дивлячись на традиційну культову форму і релігійний текст, бамівську месу не можна беззастережно зарахувати до розряду церковної музики. Перш за все це підтверджується самою практикою, так як сі-мінорна меса ніколи в церкві повністю не виконувалась. Цього не допускає складність змісту, гігансткі розміри і чисто технічні труднощі.
Сі-мінора Меса - концертний твір, який вимагає високого, навіть віртуозного професійного виконання. Молитовний текст, правда, складає поетичну основу, але безпосереднього впливу на музичний розвиток не має. Перша фраза, два-три почасткових слова служать поетичним імпульсом для колосальних по розміру муз.побудов. Так наприклад, в п'ятиголосній фузі (нею починається меса), яка триває не менше 15 хв., звучать слова "Киріе елейсон" "Христе елейсон". Бах не ставив своєю метою детально слідувати за словами молитви. Для нього в коротких разах, окремих словах укладалась основна думка, яку він розвивав на протязі всієї музичної побудови.
Максимальна зібраність і багатостороння виразність музично-поетичного змісту породжувала безліч асоціативних уявлень і художніх зв'язків, сильниз почуттів і не піддатливих фіксації відчуттів. "Киріе елейсон" або "Агнус Діе" - образи жалю і страждання, так я "Глорія" і "Санктус" - образи радості і тріумфу. М-кою розкриває Бах безмежні відтінки людських почуттів і станів.
Для Баха меса була тим жанром, який в сучасних йому умовах був найбільш підходящим для розвитку ідей і філософських образів.
Конструктивно сі-мінорна меса являє собою серію окремих замкнутих номерів, які разом складають монолітну композицію. Основний драматургічний принцип цього твору - контраст образів. Протиставляються не тільки великі частини меси, як "Киріе елейсон" і "Глорія", надзвичайний драматичний ефект справляють контрасти в середині цих частин і навіть в середині окремих номерів. Чим зосередженіший жаль, тим більше трагізму він досягає, тим радісніше натхнення змінюю чого епізоду. В сі0мінорній месі розкрилась справдня природа бамівського мистецтва, складного і суперечливого, але могутнього і прекрасного.
І розділ складається з 3-х номерів - двох хорів і дуету, який розділяє їх. № 1 "Киріе елейсон" - тривожний настрій породжує музика першого хору. Після могутньго оклику хору, йде оркестровий вступ, в якому флейти і гобої ведуть основну тему, характерною жалібними неспокійними інтонаціями. Слідом за інрументальною прелюдією в хоровій фузі Бах з поліфонічною майстерністю створює образ недосягнутого все більш зростаючого руху.
№ 4 "Глорія" - великий хор з оркестровим вступом відкриває ІІ розділ меси, який включає 8 номерів. Тема, яку проводять труби, характеризується чітким ритмом, рельєфністю малюнку з типовими зворотами традиційної італійської оперної героїчної арії, багатої прикрасами.
ІІІ розділ "Кредо" - кульмінація всього твору. Зерном цієї частини і ідейно-образним змістом є три хори - Ет інкарнатус" (И вочеловечившегося") і "Круціфіксус" - роповідають про людське горе, страждання і смерть. Написані в дусі арії - лементо. "Ет резерексіт" - п'ятиголосний твір про перемогу і цвітіння життя. Музика цього розділу змальовує крайньо протилежні образи - образ глибоко трагічний, повний скорботи за тим, хто пішов з життя і образ, який прославляє силу і радість. Останні два розділи (ІV і V) включають 5 номерів, музика яких ще повніше утверджує перемогу життя і розуму.
ІV розділ "Санктс" ("Свят") - шестиголосний хор величального хору відкриває цей розділ.
V розділ - "Агнус Діе" (Ягня Боже") - поетична арія альта в супроводі скрипок. Так починається п'ята частина меси.
"Дона нобіс пацем" ("Мир даруй нам людям") - урочистий гімн-велика фуга на дві теми, якою завершується твір.
ЛІТЕРАТУРА
1. Я.С. Друскін
"Про риторичні прийоми в музиці" Й.С.Баха".
"Музична Україна" Київ - 1972 р.
2. "Розповіді про композиторів"
Київ "Музична Україна" 1994 р.
3. "Музыкальная энциклопедыя" 1 том.
Главный редактор Ю.В. Кеядыш
Издательство "Советская энциклопедыя"
1973 г. ст. 353.
Loading...

 
 

Цікаве