WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → "Пісня ""Лелеченьки"" (історія створення тощо)" - Реферат

"Пісня ""Лелеченьки"" (історія створення тощо)" - Реферат

Загальні відомості про твір та його авторів.
Історія створення пісні "Лелеченьки".
Композитор О .І. Білаш писав музику до кінофільму "Сон".
Режисер фільму Володимир Денисенко запропонував у сцену, де завезені далеко від України кріпаки сидять і сумують у панській "людській", ввести пісню.
Написати слова попросили Дмитра Павличка. Через 10-15 хв. Він показав товаришам перший куплет:
З далекого краю
Лелеки летіли
Та в одного лелеченьки
Крилонька зомліли.
Пісня "Лелеченьки" була написана швидко, вона стає популярною не тільки у нас на Батьківщині, а й за її межами.
Хоровий жанр - хор а капела.
Олександр Іванович Білаш.
Народився композитор у співучій сім'ї в березні 1931 року в Градизьку на Полтавщині. Мати - Євдокія Андріївна - вважалася першою співачкою на сільських сходинах, батько - Іван Опанасович - грав на балалайці, гітарі.
Провчившись рік у Київській музичній школі для дорослих, Олександр поїхав у Житомир, де поступив на другий курс музичного училища імені В.С. Костенко. Там, у Житомирському музичному училищі, написав свою першу пісню.
У 1951 році Білаш успішно склав іспити до Київської консерваторії ім.. П. І. Чайковського на композиторський факультет.
Дипломна робота композитора - симфонічна поема "Павло Корчагін" - перша серйозна праця молодого композитора, крок у світ великої музики, куди Олександр увійшов швидко і рішуче.
Завершуючи "Павла Корчагіна", Білаш паралельно працює над творами для симфонічного оркестру: "Скерцо", "Весняна сюїта", балетна сюїта "Буратіно". Перші твори на власні тексти: "Новорічний вальс", "Три подружки синьоокі".
Після закінчення консерваторії О. Білаш працює в Київському інституті ім.О. М. Горького, викладає там гармонію, і теорію музики.
У 1962 р. О. Білаша приймають у спілку композиторів України.
У 1964 р. композитор пише музику до кінофільму "Роман і Франческа" (пісня Романа "Впали рови на покоси").
У 1968 році О. Білаш став лауреатом Всесоюзної премії Ленінського комсомолу за цикл молодіжних пісень і за активну пропаганду радянської музики серед молоді.
У 1975 році композитор О. Білаш став Лауреатом Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка, у 1977 - народним артистом України. Його нагороджено медаллю на ознаменування 100-річчя з дня народження В. І. Леніна, медаллю і почесною грамотою Радянського комітету захисту миру, також орденом Трудового Червоного Прапору.
Дмитро Павличко.
Д. Павличко - відомий український радянський поет, лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка, республіканських премій ім.. Островського, ім. М. Рильського - перу якого належать книги віршів "Гранослав"; "Хліб і стяг", "Таємниця твого обличчя", "Любов і ненависть".
Ідейне і тематичне багатство, образна палітра, самобутність таланту поета роздивляється на широкому фоні всесоюзної літератури, досягнень поезії братських народів СРСР.
Д. Павличко народився в 1929 році в с. Стопчатів Яблунівського району Івано-Франківської області. У рідному селі поет здобув перші знання, а й пізнав першу науку хліборобської праці, основи народного "морального кодексу", в якому основними "статтями" є любов до праці, повага до старших.
Середню освіту Д. Павичко здобув у 1948 році у Коломийській середній школі, потім навчався на філологічному факультеті Львівського університету ім. І. Я. Франка, там і закінчив аспірантуру.
У 1955 році з'являється збірка Д. Павличка "Земля", а в ній цикл "Любов".
Пісня в народній свідомості нерозривно пов'язана з працею, вона не тільки дає розладу у важкій і виснажливій праці, полегшує її.
Невипадково поетична творчість так часто ототожнюється з піснею, поети вважають найбільшим щастям створити пісню, яка пішла б в народ.
Літературний текст.
Зміст: У творі "Лелеченьки" розповідається про те, яка важка праця, і низька заробітна плата, неволя і голод змушували кріпаків їхати за океан, на чужину, щоб заробити трохи грошей на прожиття.
Подорож на чужину була далекою, важкою і виснажливою, люди змушені були залишати свій рідний край, свою домівку. І можливо назавжди розлучатися зі своїми близькими і рідними, своєю батьківщиною.
З далекого краю часто поверталися, бо "чужина клята" висушувала силу, забирала здоров'я і щастя.
"З далекого краю
лелеки летіли,
та в одного лелеченьки
Кирилонька зомліли".
Тема: Зображення тяжкого життя селян-кріпаків, які виїжджали на заробітки на чужину.
Ідея: Надія в краще майбутнє.
Форма викладу: амфібрахій
З да - ле' - ко - го' краю
Ле - ле' - ки ле' - ті - ли'.
Музично - виражальні засоби.
Жанр твору - лірико - драматична пісня.
Форма твору - куплетно - варіаційна (тема і дві варіації).
Характеристика мелодії. Основна тема проходить в партії соло у другій і третій варіації тема переходить до партії сопрано. Вона побудована на інтонаціях народних пісень. Метроритмічний рисунок в основному складається з таких ритмічних вартостей:
Ладові особливості: У творі використані натуральний і гармонійний види мінорного ладу, а також лідійський лад на що вказує на підвищений ІV ст. соль дієз.
Для мелодії характерні плавні тужливі звучання, хвилеподібний рух, вона повна жалю і співчуття. В основному мелодії характерні секундові ходи:
Соло
Є стрибки на квінту:
Соло
Зустрічаються стрибки на сексту:
Підвищена VII ст.. - до дієз у творі загострює інтонаційне звучання в якому відображено тужливі прощання, драматичність даної ситуації.
Темп твору: п о м і р н и й.
Розподіл музично-тематичного матеріалу.
Музично-тематичний матеріал розподілений в залежності до змісту твору. Основну мелодичну лінію виконує соліст, а хор виконує роль гармонічного супроводу.
Друга варіація за будовою аналогічна першій. Різниця в тому, що основну мелодію виконує не партія соло, а партія - сопрано.
У третій варіації проходить імітація головної мелодії в партії альтів, яка надає твору більшого мелодичного напруження, а його драматичний характер набирає згущених красок і підводить твір до трагічного закінчення:
Несіть мане, лелеченьки,
На крилах додому.
У 4 такті третьої варіації вступають тенори зі своєю додатковою мелодією. У 7 такті вступають баси і закінчується період звучання всіх хорових партій.
Другий період повторюється як приспів після кожного заспіву. Цей період використовується як вступ до твору.
Ладотональні особливості твору.
Основна тональність твору Ре-мінор натуральний і гармонічний. Відхилень і модуляції не зустрічається.
Детальний аналіз гармонії.
V - I6 - II65 - ІV7 V7 - VI - DD - I64 II43 - IV43 - D7
I - I I - I2 IV6 - VI6 - VII III - V43 I II65
V - V2 - I6 - V65 I V - I6 V7 - VI - DD - I64 II2 - VI - V
I - I I - I II43 - I64 - VII43 III - III - V43
I - I6 - II43 - VI VII - VI - VI - V IV I64 - VI VII - VII7
I - III46 - II43 - V VII - V - V IV - V7 I
Гармонічна мова твору не складна в основному використовується основні і побічні тризвуки та їх обернень, а також подвійної домінанти.
Характеристика фактури.
Фактура твору - г о м о н о ф о н н а, з елементами поліфонії, форма її сольний заспів з подальшим вступом хору. Композитор використовує соло для більшого зосередження і осмислення образності відлітаючих лелек. Отже, така побудова фактури вдало використана для взаємозв'язку зі змістом твору. Коли основна мелодична лінія переходить до партії сопрано, вона виконується дещо жвавіше, що надає товару більш схвильованого звучання і драматизму.
Відповідно до змісту твору наростає динамічне напруження, яке підкреслюється словами:
"Висушила силу
Чужина проклята".
В слідуючи чотирьох тактах динаміка характеризується песимістичний і безнадійний вихід із становища. Після цього в мелодії є хід на малу сексту, що ще більше підкреслює драматизм твору. А подальші секундові ходи підкреслюють сум і переживання людей, які від'їжджають на чужину.
Сольний заспів із подальшим вступом хору паралельні тризвуки на каданс із шостим низьким ступенем свідчать про близькість народного джерела а помірний темп, чотирьохдольний розмір та мінорна тональність створюють тужливий характер, почуття неспокою, якоїсь незавершеності і водночас відчуття нескінченості пташиного польоту. Мимоволі слухові враження перетворюються в слухові враження перетворюються в зорові, і ми ясно бачимо тих лелеченьок, як вони летять у чужому краї.
Вокально - хоровий аналіз.
Вид і тип хору - мішаний чотирьохголосний. Є поділ партії сопрано на перші і другі, а також партії альтів, дублювання у хорових партіях немає.
Зустрічаються унісони:
Діапазон хорових
Loading...

 
 

Цікаве