WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA -

... , , ,

̳ . → Концептуальні засади трансформації державної влади та місцевого самоврядування в Україні -

Концептуальні засади трансформації державної влади та місцевого самоврядування в Україні -

Концептуальні засади трансформації державної влади та місцевого самоврядування в Україні

1. Мета та соціально-політичне призначення трансформації

Нині Україна перебуває в процесі масштабної трансформації всього суспільного життя. Її складовою частиною є реструктуризація конституційної та інституційної структур державного управління, рушійною силою яких є децентралізація та піднесення ролі регіонів.

Події осені-зими 2004 року радикально змінили суспільство та відкрили "вікно можливостей" для якісних змін у житті людей. Але використовувати ці можливості зі старим апаратом влади виявилося неможливим. Кадрові перестановки також не змогли кардинально змінити ситуацію.

На сьогодні стало зрозуміло, що державна влада та місцеве самоврядування в Україні потребують якісної трансформації. Для її здійснення необхідно мати загальне розуміння, теоретико-прикладний виклад стратегічного бачення подальшого поступу суспільства.

Воно мусить найти відображення у спеціальному документі. Цим документом повинні стати Концептуальні засади трансформації державної влади та місцевого самоврядування в Україні.

Основоположною ідеєю програмних документів та практичної діяльності Президента України є гуманістична ідея, згідно з якою в центрі всього життя, в центрі діяльності суспільних, державних інститутів повинна стояти людина, її потреби, запити у різних сферах буття. Антропоцентричне світосприйняття мусить стати домінуючим в теорії та практиці української держави, всього українського політикуму.

Метою розробки Концептуальних засад трансформації державної влади та місцевого самоврядування є створення науково-методологічної основи трансформації нині чинних владних інституцій у владні інституції нового зразка, які відповідали б вимогам ХХІ століття, європейським та світовим стандартам і були б покликані служити людям, реалізовувати їх основоположні права, що гарантовані Конституцією України, змінили б стосунки людини і держави на користь людини.

Місія влади – служити людям. Суть служіння – задоволення публічних (суспільних і колективних) потреб людей. Щоб задовольнити публічні потреби, влада зобов'язана або організувати умови надання суспільних благ, або надавати публічні послуги безпосередньо, через створювані владою органи, установи і підприємства.

Критерієм ефективності діяльності влади є якість задоволення публічних потреб населення.

Концептуальні засади трансформації відображають, насамперед, соціально-політичне призначення організації державної влади та місцевого самоврядування. Вони містять передумови для створення раціональної, відкритої та ефективної системи органів законодавчої, виконавчої та судової влад, органів місцевого самоврядування, здатних гарантувати як найвищу соціальну цінність людини, так і стабільний розвиток усіх регіонів країни.

Основним мотивом трансформації влади в Україні є прагнення побудувати багаторівневу організацію публічної влади і закріпити за кожним рівнем відповідальність за задоволення певного виду суспільних потреб.

Додаткові рівні влади можуть бути сформовані або через децентралізацію, або через деконцентрацію влади.

Деконцентрація влади веде до розподілу адміністративних обов'язків між органами державної влади різного рівня.

Місцеве самоврядування здійснює демократію знизу. Якщо громади, субрегіони та регіони вирішують свої питання в межах права на самоврядування, то тим самим вони найбільшою мірою забезпечують участь усіх зацікавлених осіб, досягнення консенсусу та згоди при прийнятті рішень, в тому числі політичних та економічних. Громадяни мають змогу брати участь в суспільних процесах, а саме у тих сферах, які є важливими для їх повсякденного життя.

Така демократична децентралізація є водночас важливим елементом громадянського суспільства, яке здійснює контроль за владою.

Місцеве самоврядування забезпечує оптимальні можливості для вирішення проблем, пов'язаних з розподілом державних коштів. Співвідношення між надходженнями та витратами, або між споживачами та платниками комунальних послуг можуть урівноважуватися та кращим чином розраховуватися саме на місцевому рівні. Це також гарантує участь громадян у розподілі суспільних благ.

Кінцевою метою трансформації державної влади та місцевого самоврядування в Україні є якомога повніше задоволення суспільних потреб людини, надання їй якісних державних та громадських послуг.

Основними поняттями Концептуальних засад є:

державна влада та місцеве самоврядування (публічна влада) – становлять собою систему установ, інституцій та закладів, що управляють справами суспільства в цілому, або його окремими сегментами, і в якій виражається внутрішній устрій державної організації. Вони відображають характер взаємозв'язків держави з особою і громадянським суспільством.

Основними інститутами є: влада народу, державна влада, місцеве самоврядування, а також відповідні суб'єкти, які кожну з цих влад уособлюють та реалізують. Вони і єпредметом трансформаційних змін.

Децентралізація адміністративна означає розширення компетенції місцевих адміністративних органів влади, що діють у межах цієї компетенції самостійно і незалежно (до певної міри) від центральної влади, хоча і призначаються центральним урядом. Однак цей тип вказує не на децентралізацію, а на деконцентрацію влади.

Децентралізація демократична – передбачає створення розгалуженої системи місцевого самоврядування, за якого питання місцевого значення вирішуються не представниками центрального уряду, а представниками територіальної громади.

Демократизація державного управління – політичнийпроцес введення та налагодження механізму здійснення народом управлінських функцій. З усіх інституцій публічної влади найбільш демократичною, наближеною до людей і відповідальною перед ними є місцеве самоврядування.

Трансформація державної влади та місцевого самоврядування – це контрольований суб'єктами перетворень процес змін у системі установ, інституцій та закладів, що управляють справами суспільства, з метою надання їм нової місії, нових функцій, підвищення ефективності та спрямованості на досягнення нових, як правило, якісно вищих результатів, у наданні адміністративних та громадських послуг населенню.

Громадськість бере участь та впливає на вироблення рішень щодо вказаних вище питань через систему громадських інституцій, прояв ініціативи громад на різних рівнях.

Взаємовідносини органів державної влади, місцевого самоврядування з громадськістю повинні базуватись на принципах відкритості, прозорості та ефективності розроблюваних та прийнятих владних рішень.

Адміністративна реформа – комплексна перебудова існуючої в Україні системи державного управління в усіх сферах суспільного життя з розбудовою інститутів державного управління.

Адміністративна реформа припускає насамперед уточнення предметів відання, повноважень і функцій органів виконавчої влади та виконавчих органів місцевого самоврядування.

Адміністративна реформа передбачає реформування місцевого самоврядування на принципах Європейської хартії місцевого самоврядування – організаційно-правової, матеріально-фінансової самостійності, територіальності, повсюдності, дієздатності; чітке розмежування повноважень як за рівнями місцевого самоврядування так і з органами виконавчої влади.

Адміністративно-територіальна реформа – зміна засад територіального устрою країни, їх правого статусу, запровадження нових рівнів адміністративно-територіальних одиниць, вдосконалення порядку вирішення органами державної влади та органами місцевого самоврядування питань надання суспільних (адміністративних та громадських) послуг як на загальнодержавному, так і місцевому рівнях. Реформування місцевого самоврядування на принципах Європейської хартії місцевого самоврядування – самоврядності, територіальності, повсюдності, дієздатності; чітке розмежування повноважень як за рівнями місцевого самоврядування так і з органами державного управління.

Людиноцентризм – гуманістична ідеологія, в центрі якої стоїть людина та проблеми її існування. Основи людиноцентризму містяться в ідеології та практиці лібералізму.

Нова філософія державного будівництва (прагматичний лібералізм, реалістичний гуманізм) – найбільш загальні положення, які розкривають природу та закономірності розвитку української держави у ХХІ столітті, а також сенс та призначення тих чи інших технологій реалізації державної влади та відповідних їм державних інститутів у суспільно-політичному житті та існуванні окремої людини. Розроблена В.А.Ющенком у ряді виступів і публікацій останнього часу. В центрі філософії стоїть людина, її запити та потреби. Державні інститути повинні зосереджувати свою діяльність на їх задоволені. Одне з головних завдань – подолання відчуження державної влади від людини та самовідчуження людини від держави.

Політична реформа. В сучасному контексті, в сьогоденному лексиконі українських політиків і політологів під цим терміном розуміють процеси, пов'язані з внесенням змін до Конституції України на основі законопроекту 3207-1 та закону 2222-IV від 8 грудня 2004 року, та їх наслідками для структури влади в Україні, співвідношення між різними гілками влади, для формування системи стримувань і противаг.

Починаючи з 2002 року минулою владою проголошувались заклики до проведення політичної реформи, але вони зводилися до ревізії Основного закону України. Зміни проголошувались заради самих змін, створюючи ілюзію демократичних перетворень в країні. Більшість реформ так і залишились на папері. Прийняття законопроекту 4180 стало політичним компромісом між політичними силами, які підтримували авторитарний спосіб правління (коли Президент не тільки формує Уряд але і за допомогою адміністративного ресурсу створює "більшість" у парламенті на засадах "особистої підтримки та вірності" партійно-олігархічних кланів) і політичними партіями, що прагнули побудувати більш демократичну парламентарно-президентську державу.

  • <<
  • 1 2 3
  • >>
Loading...

 
 

ֳ


...