WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA -

... , , ,

̳ . → Процеси розвитку в територіальних громадах малих міст України на сучасному етапі розвитку місцевого самоврядування -

Процеси розвитку в територіальних громадах малих міст України на сучасному етапі розвитку місцевого самоврядування -

Рис. 3. Структурна схема розподілу та динаміки процесів управління під час впровадження інноваційного проекту.

Важливість та особливість пропонованої схеми фінансування інноваційного проекту полягає в раціональному поєднанні обсягів і джерел фінансування залежно від характеру інновації та етапу її впровадження. Суть новизни полягає в одержанні синергетичного ефекту від раціонального поєднання інвестицій різного спрямування з різних джерел, які у кінцевому підсумку, вирішують актуальне завдання прискорення науково-технічних змін в управлінні територіальними громадами.

В умовах обмеженості бюджетних та інших фінансових ресурсів у країні внутрішній потенціал малих міст є важливим ресурсом їхнього розвитку. Забезпечення ефективного використання і подальшого нарощення ресурсного потенціалу має стати одним із головних пріоритетів діяльності місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і територіальних громад. Стратегія зміцнення ресурсного потенціалу малих міст та підвищення їх конкурентоспроможності передбачає розбудову та модернізацію інфраструктури для підвищення інвестиційної привабливості, вдосконалення системи охорони довкілля та використання природних ресурсів, механізмів та інструментів вироблення і реалізації на місцевому рівні екологічної політики.

Для малих міст, що мають значний природний та історико-культурний потенціал, і які є центрами сільськогосподарських районів важливий розвиток соціально-економічного потенціалу, пов'язаного з обслуговуванням виробництва та потреб сільського населення; стабілізація розвитку з урізноманітненням виробничої бази, створення умов для самостійної зайнятості населення. Обов'язковою умовою є надання мешканцям малих міст соціальних послуг на рівні великих міст. Під час проведення реформ у Польщі – принцип рівності можливостей мешканців малих міст із населенням крупних поселень був обов'язковим. Також цікавою закономірністю є те, що під час опитування польських громадян щодо проведення реформ, більшість висловилось за децентралізацію і передачу коштів і відповідальності на рівень гміни і повіту. [ 3, с. 188]

Головними пріоритетами діяльності центральних і місцевих органів влади щодо розвитку виробничо-економічного потенціалу малих міст мають бути реструктуризація і підвищення конкурентоспроможності господарських комплексів та окремих великих підприємств, розширення їх галузевої спеціалізації, екологізація виробництва, розбудова виробничої, транспортної і ринкової інфраструктур, сприяння розвитку підприємництва, реалізація інноваційної політики, забезпечення ефективного управління комунальною власністю, земельними та іншими ресурсами. Залучення додаткових ресурсів місцевого та регіонального розвитку потребує принципової зміни управлінських підходів як на місцевому, так і на державному рівнях, високого рівня кваліфікації та організації роботи щодо розширення ресурсної бази для забезпечення стійкого розвитку українських міст.

Одним з головних чинників посилення соціально-економічної взаємодії регіонів є усунення нерівності у забезпеченості соціальними благами (послугами) на місцях. Для започаткування ефективної дії цього механізму необхідно удосконалити нормативи соціальних видатків з місцевих бюджетів, які повинні враховувати регіональну і місцеву специфіку; формувати місцеві бюджети на основі гарантованих державою соціальних стандартів надання послуг населенню незалежно від місця його проживання; здійснювати розподіл видаткових зобов'язань між бюджетами різних рівнів таким чином, щоб було встановлено відповідальність органів влади за виконання зобов'язань та ефективність бюджетних витрат; надати місцевим органам влади більших прав щодо регулювання ставок податків, закріплених за місцевими бюджетами. Радикальні заходи до зменшення числа комун були застосовані в останні десятиріччя в Швеції, Бельгії, Данії, ФРН та інших європейських країнах. Наприклад, в Швеції число комун було скорочено з 848 (1969р.) до 288 (1995р), в Бельгії – з 2359 (1975р.) до 589 (1988р.). В той же час чисельність низових самоврядних одиниць (комун) в країнах-членах Ради Європи ще залишається досить значною: у Франції -–36757 ( в 1851 році – 36835 комун); ФРН – 8500; в Італії – 8090; Іспанії – 8056; Греції – 5750; Нідерландах – 714; Бельгії – 589; Фінляндії – 464; Португалії – 305; Данії – 275. В більшості країн Ради Європи середня площа низових самоврядних одиниць (комун) становить від 10 до 40 кв. м., зокрема, у Франції – 15; Люксембурзі – 22; Греції – 23; ФРН – 29; Італії – 37; Бельгії – 52; Нідерландах – 57; Іспанії – 62; Данії – 141; Португалії – 310; Великій Британії – 505; Ірландії – 837.

Середня чисельність населення комун в цих країнах складає 5-7 тис. чол. В окремих країнах – членах Ради Європи значна питома вага малочисельних комун. Так, наприклад, в Італії 8,1 % комун мають чисельність меншу 500 чоловік, а 60% - менше 3 тис. чоловік. В окремих країнах (постюгославські держави) відбуваються зворотні процеси – комуна розукрюпнюється. Це пов'язано з тим, що існуючі комуни мають надмірно великі розміри. Наприклад, в Словенії середня комуна має територію в 321 кв. м. і населення 31 тис. 740 жителів, в Македонії середній розмір муніципалітету складає 850 кв. м., а число жителів перевищує 60 тис. чоловік.

Таблиця 2. Спільне планування – загальний вигляд.

Таким чином, має відбутися розширення повноважень місцевих органів у сфері затвердження та виконання бюджету. Водночас доходна база місцевих бюджетів повинна значно зрости внаслідок запровадження механізмів мотивації місцевих органів до зміцнення місцевих фінансів шляхом довгострокового закріплення за місцевими бюджетами частки загальнодержавних надходжень; визначення нормативів відрахувань від загальнодержавних податків до місцевих бюджетів на основі диференційованих коефіцієнтів, що враховують місцеві особливості, рівень розвитку регіону; прийняття Податкового Кодексу з чітким визначенням переліку місцевих податків і зборів та їх граничних ставок; унормування порядку надання місцевих позик (визначення гарантій прав кредиторів, об'єктів застави тощо).

Іншим чинником трансформації міжбюджетнихвідносин є досягнення раціонального балансу між власними коштами місцевих бюджетів і трансфертами, що надаються з державного бюджету. Такий баланс повинен забезпечити уникнення утриманських настроїв в органах місцевої влади – одержувачах трансфертів і послаблення економічної незацікавленості у донорів, які перераховують кошти.

Нинішній рівень частки трансфертів у доходах регіональних бюджетів (понад 40%) є неприйнятним для досягнення такого балансу, оскільки суперечить місцевій економічній та бюджетній ініціативі. Тому він потребує коригування.

Нагальною є потреба у трансформації міжбюджетних відносин відповідно до потреб держави, регіону та кожного громадянина, яка передбачатиме поступовий перехід до взаємовідносин державного бюджету безпосередньо з бюджетами місцевого самоврядування та започаткування дії конкурсних процедур фінансування місцевих і регіональних програм. [ 4, с.8]

Очевидною є необхідність заміну дотацій вирівнювання на субвенції для виконання конкретних середньо- та довгострокових бюджетних програм. Та припинення ганебної практики вилучення коштів із бюджетів міст районного значення до районних бюджетів. Цим самим буде досягнуто справедливості у відносинах як на місцевому рівні, так і на рівні держава - місто.

Впровадження таких заходів посилить фінансову самостійність місцевих бюджетів, зміцнить економічне становище малих міст, сприятиме їх подальшому економічному зростанню. Що і відповідає статтям 61, 62, 63, 64, 66 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Справжнім надбанням місцевого самоврядування для розвитку громадянського суспільства та держави повинне стати явище рівності у міжбюджетних відносинах. І це повинно забезпечуватися надійним інструментом – контролем за витрачанням бюджетних коштів. Контроль слід розглядати як важливий елемент управління, вагомий фактор ефективності, що відповідає європейським вимогам. Тому необхідно активізувати дії органів влади як на центральному, так і на місцевому рівнях. [ 9, с. 131.]

Loading...

 
 

ֳ


...