WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA -

... , , ,

̳ . → Україна та конгрес ради Європи – сучасний етап співробітництва -

Україна та конгрес ради Європи – сучасний етап співробітництва -

Україна та конгрес ради Європи – сучасний етап співробітництва

Реалізуючи свою стратегічну політику, 14 липня 1992 року Україна офіційно заявила про намір стати повноправним членом Ради Європи, а 9 листопада 1995 року набула членства у цій провідній міжнародній організації.

Входження України до числа країн-членів РЄ стало не лише визначною оцінкою триваючих в ній демократичних перетворень, але й поклало на нас ряд важливих зобов'язань. Одне з них, - приведення законодавства України з питань місцевого самоврядування та регіонального розвитку у відповідність до європейських стандартів та вимог.

Сьогодні ми можемо констатувати існування двох взаємопов'язаних векторів руху у світовому розвитку держав. З однієї сторони, тенденції глобалізації та інтеграції, з іншої - у всіх країнах Європи наявні процеси децентралізації, регіоналізації, активного залучення населення до прийняття управлінських рішень. Як у Західній, так і у Східній Європі ми бачимо запровадження нових підходів з метою створення та зміцнення регіональних і децентралізованих структур. Аналогічні завдання стоять сьогодні і перед Україною.

Зазначені світові тенденції актуалізували наступні напрямки роботи Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи.

Конгрес на постійній основі відслідковує стан самоврядування на місцевому і регіональному рівні в країнах-членах Ради Європи, здійснює моніторинг стану імплементації Європейської хартії місцевого самоврядування. Допомагає у здійсненні адміністративної та територіальної реформ. Інституційний комітет Конгресу заслуховує відповідні звіти представників національних делегацій та визначає пріоритетні напрямки роботи з країнами-членами у цій сфері.

Пріоритетом роботи Конгресу є також сприяння розвитку регіональної демократії, єврорегіональному розвитку, прикордонному та транскордонному співробітництву, в тому числі в рамках єврорегіонів, до складу 6-и з яких входить Україна. Провідними документами Ради Європи у цій сфері є Гельсінські принципи щодо регіонального самоврядування та Європейська конвенція щодо транскордонного співробітництва між територіальними органами та властями. Сьогодні Конгресом розробляються Європейська хартія регіонального самоврядування, проект Європейської конвенції стосовно уніфікованого закону про транскордонні угруповання територіального співробітництва - єврорегіони, проводиться вивчення системи здійснення самоврядування на регіональному рівні. Більшістю з цих завдань, а також проблематикою охорони навколишнього середовища, планування просторового розвитку міст займається Комітет з питань сталого розвитку Конгресу.

Сьогодні у всіх країнах Європи гостро постає ряд питань стосовно забезпечення соціальної рівності населення. Це питання зайнятості, громадянства та охорони здоров'я, дотримання прав меншин, людей з обмеженими фізичними можливостями, студентів, пенсіонерів, надання окремим категоріям населення якісних соціальних послуг. Значні зміни у національному складі населення, міграції, відсутність в регіонах крупних промислових об'єктів та віддаленість від мегаполісів породжує особливий комплекс проблем, шляхи вирішення яких відшукують у Комітеті з питань соціальної рівності Конгресу.

Культура, освіта, питання збереження національної самоідентичності постійно знаходяться у полі зору Конгресу Ради Європи та кожної країни. Відповідальним за ці питання є Комітет з питань культури і освіти Конгресу. З гордістю можна відзначити, що за підтримки Ради Європи в Україні проводилися заходи по сприянню імплементації переглянутої Європейської хартії участі молоді у місцевому і регіональному житті, започатковано та з 2005 року щорічно проводяться Міжнародні молодіжні муніципальні слухання.

Сьогодні, із входженням до Ради Європи нових країн із різним рівнем політичного та економічного розвитку, діяльність Конгресу додатково сконцентрована на наданні допомоги у розвитку ефективних структур місцевих та регіональних влад, реалізації ініціатив, що сприяють реальній участі громадян в демократичних процесах на місцевому і регіональному рівнях.

У 2007 році був ухвалений новий Статут Конгресу, який відзначив провідну роль Конгресу, як міжнародної організації, яка здійснює нагляд за місцевими і регіональними виборами в країнах-членах Ради Європи. В уставному документі організації також було окремо виділене питання щодо співробітництва Конгресу з національними асоціаціями та інституціями органів місцевої і регіональної влади, європейськими організаціями, що сприяють місцевому та регіональному розвитку.

***

Членство у Раді Європи - це не тільки почесна роль, але й велика відповідальність.

Сьогодні одним з головних завдань України є вдосконалення та розвиток законодавчої бази місцевого самоврядування. Адаптація національного законодавства до законодавства європейських країн логічним чином випливає з політики європейської інтеграції України та численних міжнародних договорів, стороною яких є наша держава.

Проте потрібно констатувати, що зміни, які відбулися до цього часу в системі місцевого самоврядування, не є достатніми та не дозволяють говорити про швидкі темпи розвитку.

Система місцевого самоврядування не забезпечує виконання функцій, покладених на неї Конституцією. Положення Конституції України входять у правову колізію з положеннями Європейської хартії місцевого самоврядування1. Проте до цього часу нам бракує критичної маси факторів, які б дозволили реалізувати реформи на практиці.

Конгрес місцевих і регіональних влад Ради Європи у своїх рекомендаціях (48 (1998), 102(2001)) зосереджує увагу української сторони на необхідності детального опрацювання та проведення реформування з питань:

  • вдосконалення адміністративно-територіального устрою та системи місцевого самоврядування на регіональному рівні;

  • детального розмежування повноважень між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, органами місцевого самоврядування сіл, селищ, міст та регіональними органами місцевого самоврядування;

  • забезпечення фінансово-економічної самостійності територіальних громад;

  • системи судового захисту прав місцевого самоврядування, розробки організаційно-правових механізмів розв'язання спорів між місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;

  • запровадження власних виконавчих органів на рівні районних і обласних рад;

  • покращення інформаційного супроводження політики розвитку місцевого самоврядування;

  • врегулювання питань контролю та механізмів впливу представників громадськості на ради та їх виконавчі органи, залучення до цього процесу громадських організацій.

Отже, сьогодні об'єктивно існує нагальна необхідність відповідної модернізації системи місцевого самоврядування в Україні та законодавства з цих питань з метою імплементації принципів організаційної, правової, матеріальної і фінансової автономії, закладених в Європейській хартії місцевого самоврядування, забезпечення сталого розвитку нашої держави та політики євроінтеграції.

Ефективне виконання такого широкого кола завдань вимагає комплексного підходу для їх опрацювання.

Позначимо лише деякі аспекти цієї роботи.

Кожен правовий документ, що приймається в Україні має проходити міжнародну експертизу на відповідність Європейській хартії місцевого самоврядування, іншим міжнародно-правовим договорам та угодам, прийнятим Україною. Мають бути вдосконалені базові закони "Про місцеве самоврядування в Україні" і "Про місцеві державні адміністрації" та прийнято цілий ряд нових (зокрема, про адміністративно-територіальний устрій України, про концепцію державної регіональної політики та про органи виконавчої влади України).

У цьому контексті вважається за доцільне розбудовувати співпрацю між Верховною Радою України (Комітетом з питань державного будівництва та місцевого самоврядування та Комітетом з питань європейської інтеграції) та Конгресом Ради Європи, яка передбачала б постійне консультування Конгресу про хід законодавчого процесу у Верховній Раді, діяльність змішаних експертних груп з метою експертизи законопроектів, пов'язаних з питаннями розвитку місцевого самоврядування в Україні.

Окрема увага має бути приділена законодавчому врегулюванню питань надання більшої самостійності місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування у вирішенні спільних з прикордонними регіонами інших держав завдань регіонального та місцевого розвитку.

Адміністративна децентралізація неможлива без проведення адекватного процесу децентралізації фінансів. Ресурси місцевих бюджетів, як фінансова основа діяльності місцевого самоврядування, мають забезпечувати надання громадянам якісних адміністративних, громадських, побутових та інших життєво необхідних послуг.

В ході реформування територіальної організації влади необхідно на практиці забезпечити реалізацію принципів субсидіарності, повсюдності та територіальності в організації місцевого самоврядування.

Однією з ключових проблем залишається питання окреслення філософії, змісту та інструментів підтримки розвитку кадрової та освітньої політики у муніципальній сфері. Вирішення цього питання дозволить приступити до створення в Україні єдиного муніципального освітнього простору й визначення ресурсних механізмів забезпечення його діяльності.

Реформа територіальної організації влади в контексті курсу інтеграції України до європейського співтовариства та наближення до сучасних європейських стандартів розвитку, викладених у міжнародно-правових договорах Ради Європи з питань місцевої і регіональної демократії, має привести до формування дієздатних територіальних громад, які спроможні самостійно, в межах своєї компетенції, забезпечувати надання населенню якісних послуг відповідно до вимог сучасності.

  • <<
  • 1 2
  • >>
Loading...

 
 

ֳ


...