WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA -

... , , ,

̳ . → Аспекти розвитку системи навчання та підвищення кваліфікації посадових органів місцевого самоврядування:українська практика та рекомендації ради Євро -

Аспекти розвитку системи навчання та підвищення кваліфікації посадових органів місцевого самоврядування:українська практика та рекомендації ради Євро -

  • покращення якості навчання посадових осіб органів місцевого самоврядування, в тому числі розробка нових програм, іншої навчально-методичної літератури;

  • посилення інституційної спроможності освітніх закладів, інших інституцій у наданні якісних послуг для органів місцевого самоврядування у сфері навчання їх посадових осіб;

  • більш ефективна координація дій навчальних закладів, державних та приватних установ, міжнародних інституцій, органів місцевого самоврядування та їх асоціацій, неурядових організацій у галузі навчання посадових осіб органів місцевого самоврядування;

  • визначення загальнонаціональних стандартів якості освітнього та кадрового забезпечення муніципальної діяльності, що мають встановити чіткий порядок ліцензування, атестації та акредитації усіх установ та закладів, які займаються навчанням посадових осіб органів місцевого самоврядування;

  • підготовка необхідної кількості тренерів та викладачів для реалізації нових навчальних програм;

  • надання необхідної допомоги (організаційної, методологічної та іншої) з боку держави органам місцевого самоврядування в організації навчання їх посадових осіб;

  • визначення цільових груп для навчання.

Слід наголосити на необхідності розробити та ухвалити чітку дорожню карту щодо впровадження національної тренінгової стратегії в Україні. Впровадженню стратегії має передувати підготовчий етап, під час якого потрібно визначити цілі, коло залучених установ та інституцій та координація їх діяльності, ресурсне забезпечення, продумані процедури прийняття рішень, які базуються на активному інституційному діалозі, поетапний план та моніторинг реалізації стратегії.

Як вже зазначалося, одним з основних завдань національної тренінгової стратегії є посилення інституційної спроможності різних інституцій (освітніх закладів, органів місцевого самоврядування, їх асоціацій, неурядових організацій та ін.) у наданні якісного навчання депутатам та працівникам органів місцевого самоврядування.

На сьогодні службовцям органів місцевого самоврядування доступні декілька можливостей у здобутті необхідної освіти та підвищенні професійних навичок:

  • Базова освіта: отримання кваліфікації в університетах або інших навчальних закладах;

  • Подальша освіта: підвищення кваліфікації, навчання без відриву від виробництва;

  • Короткотермінове навчання (навчальні семінари, літні школи та ін.);

  • Наукова робота над обраною темою;

  • Навчання через реалізацію конкретних проектів (електронне урядування, соціальне партнерство).

Ці різноманітні типи освіти і навчання забезпечуються:

  • вищими навчальними закладами,

  • власне самими органами місцевого самоврядування,

  • національними асоціаціями органів місцевого самоврядування,

  • громадськими організаціями,

  • комерційними (приватними) структурами (тренінговими центрами, консалтинговими агентствами та ін.).

Для створення нової системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів місцевого самоврядування необхідно вирішити низку пріоритетних завдань, одним з яких є створення конкурентного середовища на ринку послуг у сфері муніципальної освіти шляхом розширення кола суб'єктів освітянської діяльності та забезпечення їм права рівного доступу до ринку послуг у сфері муніципальної освіти.

Вищі навчальні заклади відіграють ключову роль у процесі навчання для державного управління. Однак, зазвичай, ці заклади концентруються на довготривалих бакалаврських і магістерських програмах, вони не мають спеціалізованих навчальних програм для посадових осіб органів місцевого самоврядування, що зменшує практичну користь їх діяльності для місцевих влад. У зв'язку з цим слід систематично удосконалювати концепцію підготовки магістрів державного управління, враховуючи постійні зміни форм та методів навчання в освітній галузі "Державне управління". Необхідно також розглянути можливість поновлення спеціалізації ВАК – "регіональне управління"

Провідну роль у державній системі підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців на сьогодні відіграють Національна Академія державного управління при Президентові України, її регіональні інститути та обласні навчальні центри. Як вважає В. Кравченко, позитивним моментом у цій системі є те, що вона може бути належним чином забезпеченою у науковому та методичному плані, враховуючи досить високий професійний рівень професорсько-викладацького складу Академії та її регіональних інститутів. До негативних моментів можна віднести наступні:

  1. Ця система націлена на підготовку спеціалістів для органів виконавчої влади, що впливає на формування їх професійної свідомості саме як державних службовців, а не службовців органів місцевого самоврядування. Це, в свою чергу, не сприяє формуванню нової корпоративної філософії муніципальної служби, менталітету посадових осіб місцевого самоврядування як представників територіальної громади, діяльність яких спрямована, в першу чергу, на захист та відстоювання інтересів громади;

  2. Академія та її регіональні інститути здійснюють підготовку фахівців лише за одним освітнім напрямком – "Державне управління", яка не передбачає таких офіційно затверджених спеціальностей та спеціалізацій, які б адекватно відповідали потребам розвитку місцевого самоврядування (наприклад, муніципальне право, муніципальний менеджмент, розвиток територіальної громади тощо), що не завжди забезпечує цільовий характер підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації посадових осіб органів місцевого самоврядування, працівників комунальних установ;

  3. Академія та її регіональні інститути не можуть здійснювати підготовку та перепідготовку спеціалістів для окремих галузей муніципального управління (наприклад, будівництво, громадський транспорт, тепловодопостачання тощо) в силу ліцензійних обмежень Міністерства освіти та науки України3.

На сьогодні біля 80 українських вищих навчальних закладів отримали від Міністерства освіти ліцензії на підготовку фахівців у галузі "державне управління", серед яких Київський національний економічний університет, Харківський державний економічний університет, Східноукраїнський національний університет ім. Володимира Даля, Тернопільська академія народного господарства, Донецький національний технічний університет, Дніпропетровський національний університет, Одеська національна юридична академія та ін.

У зв'язку з цим слід ще раз наголосити на тому, що вищі навчальні заклади України є важливими партнерами у підготовці посадових осіб органів місцевого самоуправління, однак, за певних умов:

  • заклад має бути широко визнаним для того, щоб органи місцевого самоврядування з одного боку могли легко віднайти та ідентифікувати потрібну їм спеціалізацію, з іншого – отримана у вузі кваліфікація та диплом мали достатній авторитет та підкріплювалися відповідними знаннями;

  • місцеві органи влади, що відряджають свій персонал до таких закладів, повинні мати певні можливості щодо участі у розробці та затвердженні навчальних програм;

  • існування прозорої системи сертифікації навчальних закладів, що здійснюють підготовку працівників органів місцевого самоврядування;

  • створення незалежної моніторингової групи, яка має здійснювати оцінювання діяльності освітянських закладів та установ.

Серед інших державних органів, які займаються питаннями навчання місцевих депутатів та муніципальних службовців, слід насамперед визначити Фонд сприяння місцевому самоврядуванню при Президентові України. При Фонді утворено Центр ділового співробітництва, який співпрацює на контрактній основі безпосередньо з органами місцевого самоврядування. Разом з тим суттєвим недоліком цієї роботи є її несистемність та фрагментарність, вона не впливає істотним чином на ситуацію у галузі підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування.

Було б також доцільним вивчити питання інтитуціоналізації державної політики у сфері місцевого та регіонального розвитку, що є необхідним елементом в ефективній реалізації національної стратегії навчання посадових осіб органів місцевого самоврядування. На сьогодні реалізація державної політики у галузі місцевого та регіонального розвитку є недостатньо ефективною: відсутність належної координації між органами державної влади, що займаються питаннями місцевого та регіонального розвитку, незавершеність адміністративної реформи, непослідовність у формуванні законодавчої бази щодо розвитку місцевого самоврядування, наявність чисельних конфліктів між органами державної виконавчої влади та органами, посадовими особами місцевого самоврядування. Українська практика минулих років (особливо спроби здійснення адміністративно-територіальної реформи у 2005 році) та досвід інших країн (Польща, Франція, Російська Федерація та ін.) засвідчують необхідність інституціоналізації (та посилення координації) державної політики у сфері місцевого та регіонального розвитку.

Loading...

 
 

ֳ


...