WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA -

... , , ,

̳ . → Розвиток сільських громад потребує команди добровольців з числа висококласних спеціалістів -

Розвиток сільських громад потребує команди добровольців з числа висококласних спеціалістів -

Розвиток сільських громад потребує команди добровольців з числа висококласних спеціалістів

Всі — і політики, і державні службовці, і представники громадськості визнають, що сьогодні склалася дуже загрозлива ситуація в більшості українських сіл. Села, практично, вимирають і ні для кого не таємниця, що "ліки" від цієї хвороби, які на сьогодні застосовуються: державні програми соціально-економічного розвитку, разові дотації, бюджетні субвенції, пільгові кредити для сільгосптоваровиробників, міжнародна технічна допомога та інше, не дають бажаного результату. Села проїдають дотації "виживання" і робляться ще більш апатичними і "наркозалежними" від зовнішніх ресурсів, а збільшення потреби викликає збільшення зовнішніх зусиль, і т.д. і т.д., а виходу не видно. Сьогодні на одного повноцінного працівника в селі – ціла армія службовців від сільської ради-району-області-столиці.

Чим стане для українців, які ще залишилися жити і працювати в сільській місцевості, мережа муніципального консалтингу? Як зробити її дієвою і корисною не тільки для управлінців великих міст, але й для малих райцентрів та сіл? Що зробити, аби висококласні спеціалісти працювали в галузі регіонального розвитку? Чому інструмент стратегічного планування ще не працює в селах?

Як завжди, ініціатива передбачає покарання виконанням... Сама задала питання, сама мушу і запропонувати варіанти відповідей.

Досвід проживання та роботи в сільській місцевості підказує, що ситуацію можуть кардинально змінити тільки люди, які тут живуть і працюють постійно. Тільки від їх ініціативності і бажання залежить стан громади.

Для того, щоб села ставали конкурентноздатними потрібні нові ідеї. Як відомо, все нове – це добре забуте старе. Наприклад, ідея відродження прадавньої культури життя в гармонії з природою і споживання натуральних продуктів, перетворення сіл в оази здоров'я і процвітання – чим не прекрасна ідея світлого майбутнього і збереження нації? На жаль, поки що вона не перетворилася з прекрасного марева в національну ідею і стратегічну мету українців, але деякі кроки в цьому напрямку вже робляться. Взяти хоча б розвиток сільського туризму, органічного землеробства та біоенергетики.

Всяка діяльність, щоб бути ефективною і досягати поставленої мети, потребує чіткої виконавської дисципліни і координації. В сьогоднішніх політичних обставинах хто візьме на себе відповідальність за таку важливу справу? Яка організація, чи установа, спроможна сьогодні об'єднати зусилля усіх зацікавлених сторін? Це повинна бути організація, яка має в розпорядженні незалежних експертів і працює з достатньою кількістю практиків. Досвід підказує, що зміни в одному окремому селі не дають кардинальних змін в загальному стані.

Всякі зусилля, якщо не підтримуються матеріальними здобутками, з часом затухають і просто забуваються. Інвестиції, вкладені в "підготовлений грунт", дають в десятки разів кращий урожай. На прикладі грицівської громади (смт Гриців Шепетівського району Хмельницької області) можна побачити, як від безперспективного, забутого Богом і людьми селища, ми поступово перетворилися в громаду, де не бояться працювати міжнародні фонди, де вкладаються інвестиції в приватний бізнес, де розвиваються інноваційні інформаційно-освітні проекти.

Отже, успіх усякої справи залежить від сталого розвитку, процесу, який забезпечується присутністю чотирьох компонентів:

Люди – Інновації – Координація – Інвестиції.

Відсутність одного з них призводить до дисбалансу і відставання, або й повної зупинки розвитку організації, громади, регіону.

З майже 10-ти річного досвіду реалізації проектів в сільській місцевості, можу стверджувати, що кардинально змінити стан в сільських громадах може програма залучення до роботи в селах добровольців, створення потужного руху добровольців для роботи в сільських громадах України.Ми знаємо про історичний досвід радянських 25-ти-тисячників. Але, на жаль, це була разова, хоча і дуже масштабна акція. В розвинутих країнах аналогічні програми працюють на постійній основі. Наприклад, в США – програма VISTA та Корпус Миру, в Європейському Союзі – програма LEADER+ та інші.

Для підвищення ефективності і дієвості державних та міжнародних програм, спрямованих на допомогу селу, пропонується створити Корпус Добровольців для сільських громад України.

Мета Корпусу: використовуючи досвід впровадження Програми Розвитку Сільської Громади в селищі Гриців, що на Хмельниччині, та використавши міжнародний досвід, допомогти депресивним територіям, організувати рух добровольців для роботи в сільських громадах України.

Етапи діяльності Корпусу:

  • Пошук, відбір та підготовка групи добровольців і громад, де вони будуть працювати – 1 рік;

  • Постійне проживання і робота добровольців в громадах – 2 роки;

  • Дистанційний супровід (розсилки, консультації, тренінги) громади з боку Інформаційно-консультативного центру (ІКЦ) після закінчення терміну роботи добровольця, надання безкоштовних послуг – 1 рік;

  • Спостереження за самостійною діяльністю громади, надання платних послуг – 1 рік.

Основне завдання, яке покладається на Добровольця - створити передумови для розвитку сільської громади:

  • активізувати громадськість,

  • створити місцевий пункт доступу до центрального Інформаційно-консультативного Центру (ІКЦ) з можливістю користуватися Інтернетом та іншими засобами зв'язку,

  • запустити в громаді процес стратегічного планування,

  • підготувати лідерів громади до розробки та реалізації програм та проектів.

Результатом від впровадження проекту і постійної роботи Корпусу Добровольців має стати сформований позитивний імідж сільської місцевості як території, де створені всі умови для життя і розвитку особистості. В Україні більшість сіл стають громадами, де присутні усі чотири компоненти сталого розвитку: тут живуть освічені, позитивні люди; в творчому процесі народжуються інновації; функціонує організація, спроможна ефективно координувати процес досягнення цілей; громада вміє залучати інвестиції, відкриті постійні канали взаємовигідного обміну ресурсами між партнерами.

Звичайно, це ідеальна картина, до якої ми прагнемо, але вона не настільки неймовірна, як може здатися на перший погляд. Достатньо тільки почати працювати в цьому напрямку і результати не забаряться. Це підтверджує практичний досвід Грицева.

Найбільше села потерпають від відсутності конструктивної інформації та навиків і вміння лідерів громад цю інформацію використовувати. Тому найбільшою можливістю, яку відкриває перед громадою робота добровольця, – це вихід в інформаційний простір через мережу Інтернет та налагодження стосунків з іншими громадами.

Наступна не менш важлива можливість – ефективне використання внутрішніх ресурсів громади і адекватна оцінка переваг сільського життя. Отримавши в допомогу добровольця, озброєного необхідними знаннями методик стратегічного планування і зв'язками, громада отримує постійнодіючий консультативно-навчальний пункт. Тут можна отримати необхідну інформацію, навчитися формувати проектні пропозиції, розробляти бізнес-плани і т.ін.

Присутність добровольця в одній громаді дає можливість сусіднім селам також підключатися до проектної діяльності і, таким чином, спрацьовує регіональний компонент.

Використання методик міжнародних програм розвитку сільських громад зробить для нас, які звикли до командно-тоталітарної системи, більш зрозумілими демократичні підходи, що використовуються в світі. А для світу відкриють привабливі сторони українського села і України в цілому.

Успішна робота Корпусу Добровольців для сільських громад сприятиме взаєморозумінню між людьми як всередині громади, так і налагодженню взаємних стосунків між громадами і між регіонами.

Для сільських громад роль муніципальних консультантів сьогодні виконують районні ради та райдержадміністрації. Особливої потреби в незалежних експертах більшість сільських голів не відчувають. Крім того, повна фінансова залежність від районних бюджетів робить сільські ради "спеленутим дитям", чи просто неспроможним інвалідом в громадському житті. В сільських бюджетах практично відсутні статті розвитку, які можна було б спрямувати на муніципальний консалтинг. Тому навіть при великому бажанні, в них просто немає вибору.

Чи можемо ми, люди, які вважають себе причетними до розвитку місцевого самоврядування в Україні, оцінити ефективність роботи райдержадміністрацій, як муніципальних консультантів? Думаю, що можемо. Чи задовольняють сьогодні результати? І чи можна цю ситуацію змінити? Чи достатньо політичної волі у тих самих працівників державних апаратів усіх рівнів, щоб змінюватися? Це вже питання не до незалежних експертів, а до керівництва держави. Може варто їм запропонувати замість посад у кабінетах райдержадміністрацій роботу Добровольців в сільських громадах?

В кожному жарті завжди є доля жарту, і з кожної важкої ситуації є, як мінімум, два виходи... Так і українські села. Вони завжди були і завжди будуть поки буде Україна, українці і українська земля. Від нас з вами залежить якими вони будуть: злиденними бідними родичами, чи гордістю нації.

Наталя Гнатюк,

Віце-президент Фонду "Стара Волинь"

(смт. Гриців Шепетівського району Хмельницької області)

ПРОЕКТ

створення корпусу добровольців для роботи в сільських громадах

1. Вступ.

Незважаючи на ріст показників соціально-економічного зростання в цілому по Україні, ситуація з розвитком сіл та малих міст залишається вкрай невтішною. Кількість сільського населення різко зменшується. Бідність, відсутність навіть елементарних соціальних послуг, робить села абсолютно непривабливими і вимираючими. Молодь залишає батьківські оселі, занепадають заклади культури і совіти. З одного боку – це загально світові тенденції, спричинені глобалізацією і можна було б на цьому поставити крапку, а на українських селах – великий хрест. Але чи зможемо ми бути повноцінною нацією, повноцінною державою, якщо втратимо своє коріння, національні і культурні цінності, якщо втратимо зв'язок із рідною землею?

  • <<
  • 1 2 3
  • >>
Loading...

 
 

ֳ


...