WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA -

... , , ,

̳ . → Інституалізація професійної підготовки вищих керівних кадрів відповідно до сучасних потреб -

Інституалізація професійної підготовки вищих керівних кадрів відповідно до сучасних потреб -

Рис. 1. Схема системи професійної підготовки вищих керівних кадрів

Стратегія задоволення потреб зацікавлених сторін ґрунтується на формуванні партнерства інституцій, які займатимуться професійною підготовкою вищих керівних кадрів з основними зацікавленими сторонами на всіх етапах запровадження програми підготовки вищих керівних кадрів.

Найважливішими процесами в системі підготовки вищих керівних кадрів є такі:

Визначення потреб зацікавлених сторін і їх постійний моніторинг.

Визначення переліку посад, на зайняття яких здійснюватиметься підготовка вищих керівних кадрів на основі аналізу потреб зацікавлених сторін.

Створення і ефективна підтримка бази вакансій посад (БВП) для вищих керівних органів влади (зацікавлених сторін).

Формування замовлення на основі бази вакансій посад.

Створення комісій для відбору учасників програми.

Розробка "каналів вступу" учасників.

Розробка вступних випробувань.

Розробка навчальної програми (зміст навчання, стажування, оцінювання).

Розробка адекватних методик атестації та рейтингування учасників програми.

Працевлаштування.

Зацікавлені сторони, зі свого боку, долучаються до процесу підготовки вищих керівних кадрів через такі форми діяльності:

безпосередня участь у навчальному процесі шляхом надання власних фахівців, тренерів тощо для проведення теоретичних і практичних занять, семінарів чи тренінгів;

організація стажування учасників програми у своїх організаціях і допомога у влаштуванні їх на стажування у інших вищих органах виконавчої влади України та органах місцевого самоврядування;

інформування керівництва програми про зміни вакансій посад, виникнення нових запитів тощо у процесі підготовки вищих керівних кадрів;

інформування про існуючі проблеми для проведення фахових досліджень учасників програми, результатом яких стануть ситуаційні вправи (case studies) для працівників вищих органів виконавчої влади України та органів місцевого самоврядування.

Процес відбору учасників передбачає цільові набори, співвіднесені з наявними вакансіями посад, які уточнюються протягом періоду програми. Кваліфікаційні комісії, які створюються для відбору учасників, повинні бути достатньо незалежними, для чого виглядає логічним забезпечити присутність представників зацікавлених сторін ("замовників") та незалежних експертів (в т. ч. – психологів), з рівним правом голосу. Члени кваліфікаційних комісій здійснюють оцінку потенційних учасників за спеціально розробленою шкалою. Письмова частина процесу відбору повинна бути закодована, для забезпечення достатнього рівня анонімності і об'єктивності.

Виділяються три основні категорії вступників на програму професійної підготовки вищих керівних кадрів:

Особи, які перебували на обраних посадах у органах місцевого самоврядування не менше 4 років1;

Державні службовці II2, III3, та IV (на регіональному рівні)4 категорій;

Громадяни України, що мають вищу освіту та стаж практичної роботи не менше восьми років.

Навчальна програма підготовки вищих керівних кадрів у системі професійної підготовки вищих керівних кадрів повинна передбачати підготовку учасників з огляду на наступні змістовні напрями:

Інструменти демократичного врядування. Учасники мають оволодіти інструментами демократичного врядування для застосування в умовах ринкової економіки та політичної конкуренції.

Управління територіальним розвитком. Учасники мають оволодіти принципами побудови ефективної системи взаємодії влади та основних суспільних груп на місцевому рівні.

Європейські справи. Учасники мають закріпити практичні вміння взаємовідносин з органами врядування Європейського союзу.

Після опанування вступної частини курсу учасники повинні пройти практичне стажування в органах державної влади та місцевого самоврядування країн Європейського Союзу та органах державної влади та місцевого самоврядування України. І лише після стажування проводиться поглиблене вивчення предметів.

Механізм рейтингування є одним з найголовніших засобів підвищення мотивації, позаяк найвищі за рейтингом випускники програми мають суттєво більшу свободу вибору посад з БВП. За умови об'єктивності рейтингу замовники будуть зацікавлені у створенні суттєво кращих умов для найвищих за рейтингом випускників програми професійної підготовки вищих керівних кадрів. Мотивуючим чинником виступає також і те, що у програмі задіяні практики, які можуть безпосередньо передати досвід, а також і те, що після закінчення програми і отримання результатів усіх оцінювань складається індивідуальний кар'єрний профіль випускника програми.

Головним принципом, який забезпечує ефективну роботу механізму працевлаштування випускників програми, є постійне узгодження і моніторинг потреб у вищих керівних кадрах.

Зарубіжний досвід демонструє, що для підвищення відповідальності у процесі діяльності вищих керівних кадрів у процес підготовки слід вводити елементи формування особистих принципів і норм випускників. Особливо корисним для цього елементу підготовки є використання методики ситуаційних вправ, які дозволяють краще унаочнити найкращу лінію поведінки у конкретних проблемних ситуаціях, щоб бути готовим до розв'язання серйозних моральних та майнових конфліктів.

З огляду на вищенаведені міркування можна бачити, що аналіз ситуації з професійною підготовкою вищих керівних кадрів у розвинених країнах та Україні, а з іншого боку – наявність незадоволеної нагальної потреби державної служби України у високо компетентних вищих керівних кадрах, потребують прийняття фундаментальних політичних рішень і запровадження принципово нової та ефективної системи професійної підготовки вищих керівних кадрів.

Посилання

  1. The 2004 Public Service Senior Management Conference Papers - http://pssm.ssc.govt.nz/2004/paper/

  2. A Cross-Jurisdictional Scan of Practices in Senior Public Services: Implications for New Zealand - http://www.ssc.govt.nz/display/document.asp?docid=4477&pageno=10

  3. Dobel J. P. The Value of Memoirs. The Odyssey of Senior Public Service: What Memoirs Can Teach Us // Public Administration Review. - № 1 (63) – January 2003. – P. 16-29.

  4. Horton S., Hondeghem A., Farnham D. Competency Management in the Public Sector: European variations on a theme. - Amsterdam: IOS Press; Brussel: IIAS, 2002. - 208 p. - http://soc.kuleuven.be/sbov/eng/pub/se030301.htm

  5. Managing the Senior Public Service // Public Management Gazette. - № 6. – September 1997. – P. 1-8. - http://www.oecd.org/dataoecd/62/6/1900113.pdf

  6. Przejrzysty samorząd. Podręcznik dobrych praktyk. Pod red. C. Trutkowskiego. – WN "Scholar", Warszawa. – 2006. – 239 s.

  7. Senior Public Service: High Performing Managers of Government - http://www1.worldbank.org/publicsector/civilservice/epublishdocs/SPS%20note%201216.pdf

1 Закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування"

2 Державні службовці другої категорії, які мають стаж державної служби не менше двох років – посади заступників керівника Адміністрації Президента України, заступників керівника Секретаріату Верховної Ради України, заступників керівника апарату Кабінету Міністрів України, керівників структурних підрозділів Секретаріату Верховної Ради України, секретаріатів постійних комісій Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, апарату Кабінету Міністрів України, радників та помічників Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України, заступників міністрів, заступників голів державних комітетів, які входять до складу Уряду, перших заступників, заступників голів комітетів та інших центральних органів державної виконавчої влади при Кабінеті Міністрів України, першого заступника Постійного Представника Президента України в Республіці Крим, перших заступників глав обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та інші прирівняні до них посади (ст. 25 Закону України "Про державну службу").

3 Державні службовці третьої категорії, які мають стаж державної служби не менше двох років – посади заступників керівників структурних підрозділів, завідуючих секторами, головних спеціалістів, експертів, консультантів Адміністрації Президента України, Секретаріату Верховної Ради України і апарату Кабінету Міністрів України, заступників Постійного Представника Президента України в Республіці Крим, заступників глав обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, представників Президента України в районах, районах міст Києва та Севастополя, начальників управлінь, самостійних відділів у складі міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади та інші прирівняні до них посади (ст. 25 Закону України "Про державну службу").

4 Державні службовці регіональних органів виконавчої влади четвертої категорії, які мають стаж державної служби не менше двох років (ст. 25 Закону України "Про державну службу").

  • <<
  • 1 2
  • >>
Loading...

 
 

ֳ


...