WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA -

... , , ,

̳ . → Державний земельний кадастр як ефективний інструмент місцевого розвитку та проблеми з його впровадженням в Україні -

Державний земельний кадастр як ефективний інструмент місцевого розвитку та проблеми з його впровадженням в Україні -

Отже, слід констатувати, що на сьогоднішній день саме інституціональний аспект не дозволяє сформувати в Україні земельний кадастр, який би задовольняв усі три згадані вище основні критерії ефективного земельного кадастру. Наразі в дискусії щодо майбутньої долі такого кадастру обговорюються лише два варіанти інституціонального забезпечення його функціонування:

1) ведення державного земельного кадастру Державним агентством земельних ресурсів України;

2) ведення державного земельного кадастру Міністерством юстиції України.

Зрозуміло, що кожен з цих варіантів має свої переваги та обмеження, деякі з яких спробуємо розглянути.

Насамперед, є очевидним, що обидва центральні органи виконавчої влади – Держземагентство України та Мін'юст України – набули певного досвіду у формуванні та веденні "своїх" реєстраційно-кадастрових систем – відповідно Державного земельного кадастру та Реєстру прав на нерухоме майно (крім земельних ділянок). Але слід зазначити, що ведення Державного земельного кадастру насамперед пов'язане з виконанням технічних функцій (зокрема, геодезичними зйомками та картографуванням), а ведення Реєстру прав на нерухоме майно (крім земельних ділянок) – з виконанням правових функцій (форми власності, обтяження та обмеження). Разом з тим, як зазначалося вище, Державний земельний кадастр повинен поєднувати всі аспекти: як технічні, так і правові. Також є очевидним, що Держземагентство України не має досвіду у виконанні правових функцій, пов'язаних з реєстрацією речових прав на земельні ділянки та об'єкти містобудування на них, як і Мін'юст України не володіє досвідом виконання технічних функцій (а подекуди, як згадувалося вище, спостерігається і небажання здійснювати ці функції).

Інші переваги та обмеження обох варіантів не є такими очевидними, тому розглянемо їх детально.

Варіант 1: Ведення державного земельного кадастру Держземагентством України.

Переваги:

  • Найбільшою перевагою цього варіанту є те, що Державне підприємство "Державний земельний кадастр України" вже перебуває у сфері управління Держземагентства України. Тобто, фактично йдеться про збереження статус-кво, а отже, включення до Державного земельного кадастру такої складової як Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та їх обмежень не потребуватиме істотних організаційних змін;

  • Державне підприємство "Державний земельний кадастр України" має розгалужену мережу в регіонах, районах та містах обласного значення.

Обмеження:

  • Ступінь компетентності центрального рівня менеджменту Держземагентства України у визначенні засад формування та ведення Державного земельного кадастру (з технічними та правовими функціями) оцінюється експертами як недостатня (таке зниження кадрового потенціалу є наслідком чисельних реорганізацій цього державного органу);

  • Існує суттєвий ризик того, що існуючі державні реєстри, ведення яких сьогодні належить до компетенції Мін'юсту України, – Реєстр прав на нерухоме майно (крім земельних ділянок), Державний реєстр правочинів та Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна – через наявний міжвідомчий конфлікт не будуть включені до Державного земельного кадастру та, відповідно, їх буде продовжувати вести Мін'юст України.

Варіант 2: Ведення Державного земельного кадастру Мін'юстом України.

Переваги:

  • Центральний рівень менеджменту Мін'юсту України оцінюється експертами як достатньо професійний;

  • Мін'юст України має достатній досвід правового та інституціонального регулювання системи бюро технічної інвентаризації;

  • Такий варіант створює передумови для поєднання усіх існуючих державних реєстрів, які сьогодні ведуться Мін'юстом України, а саме – Реєстру прав на нерухоме майно (крім земельних ділянок), Державного реєстру правочинів та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна – у єдиному Державному земельному кадастрі.

Обмеження:

  • У розпорядженні Мін'юсту України відсутня мережа власних територіальних підрозділів в регіонах, які б здійснювали функції ведення реєстрів чи кадастрів. В якості реєстраторів кількох існуючих державних реєстрів, які наразі ведуться Мін'юстом України, виступають бюро технічної інвентаризації, що здебільшого перебувають у комунальній формі власності, та, відповідно, не підпорядковані міністерству, а також нотаріуси;

  • Відтак, ще одним обмеженням варіанту передання функції ведення Державного земельного кадастру до компетенції Мін'юсту України є потреба у значних організаційних змінах.

Слід зазначити, що оскільки лише два державні органи – Держземагентство України та Мін'юст України – виявляють активність в процесі одержання нових реєстраційно-кадастрових функцій, то й дискусія стосовно того, який саме державний орган має формувати та вести Державний земельний кадастр, точиться лише у межах цих двох варіантів. Внаслідок такої заданості формату дискусії досі не приділялося належної уваги розглядові інших варіантів державних органів, які можуть ефективно вести Державний земельний кадастр.

Так, реальною альтернативою є надання функції ведення Державного земельного кадастру Міністерству регіонального розвитку та будівництва України (Мінрегіонбуду України). Поєднання потенційних можливостей Державного земельного кадастру та більшості функцій, які покладені на Мінрегіонбуд України у сфері планування і забудови територій та регулювання дозвільних процедур при будівництві об'єктів містобудування, завдяки синергетичному ефектові дозволяють міністерству перейти на якісно новий рівень управління процесами та вдосконалити надання адміністративних послуг забудовникам.

Отже, можна виокремити

Варіант 3: Ведення Державного земельного кадастру Міністерством регіонального розвитку та будівництва України.

Переваги:

Хоча ці переваги є поки що потенційними, деякі з них можна вказати вже зараз:

  • Можливість поєднання функцій Державного земельного кадастру та планування розвитку територій, розроблення містобудівної та іншої планувальної документації (з реєстрацією цільового призначення та інших характеристик нерухомого майна);

  • Можливість об'єднання земельних та містобудівних аспектів кадастру та реєстрації прав на земельні ділянки з розміщеними на них будівлями та спорудами;

  • Можливість створення такої єдиної системи, за якої дані містобудівної та іншої планувальної документації та покращення системи стратегічного планування розвитку міст та громад будуть ґрунтуватись на даних Державного земельного кадастру;

  • Можливість спрощення дозвільних процедур при відведенні землі та будівництві об'єктів містобудування;

  • Можливість усунення потенційних конфліктів між різними державними органами щодо регулювання зонування земель (у тому числі цільового призначення земельних ділянок) та видачі дозвільних документів на будівництво.

Обмеження:

  • Відсутність у працівників міністерства необхідного досвіду у веденні земельного кадастру та реєстрації прав на нерухоме майно. Насамперед, така відсутність досвіду може негативно позначитися на виконанні правових функцій (форми власності, обтяження та обмеження тощо) та окремих технічних функцій (земельні питання) Державного земельного кадастру;

  • Цей варіант також є ризиковим з огляду на те, що Мін'юст України продовжуватиме здійснювати функцію ведення деяких існуючих державних реєстрів, яку він виконує й сьогодні;

  • Нарешті, оскільки Мінрегіонбуд України наразі не веде ані Державного земельного кадастру, ані державних реєстрів, які повинні бути включені до складу кадастру, реалізація цього варіанту потребуватиме значних організаційних змін.

В принципі, обраним може бути будь-який з трьох вищенаведених варіантів. Можуть бути запропоновані та розглянуті й інші варіанти щодо того, який орган міг би відповідати в Україні за ведення державного земельного кадастру. Головне, щоб були дотримані перелічені вище три критерії ефективного кадастру, особливо щодо єдності системи та неможливості розділення функцій обліку земельних ділянок та реєстрації прав на них. Втім, виглядає привабливим та вартим уваги третій з проаналізованих вище варіантів, а саме – передача державного земельного кадастру у відання Міністерства регіонального розвитку та будівництва України. Крім наведених вище переваг, цей варіант додатково відзначається такими плюсами:

  • <<
  • 1 2 3
  • >>
Loading...

 
 

ֳ


...