WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA -

... , , ,

̳ . → Адміністративно-територіальний устрій в Україні у пост революційні та передвоєнні роки -

Адміністративно-територіальний устрій в Україні у пост революційні та передвоєнні роки -

  • І. Харківська область: районів 77.Чугуївський (нац.рос.);

  • V. Одеська область: районів 9. Благоївський (нац. болгарськ.);

  • ІV. Дніпропетровська область: районів 41. Сталіндорфський (к. Ізлуч.), (нац. єврейськ.).

Це свідчить про те, що ці райони були так званими "національними", тобто такими, де національна меншина за умов компактного проживання, отримували ніби право на певну "національно-адміністративну" автономію.

Постановою №138 "Про утворення Донецької області" від 2 липня 1932р., сформовано нову область у складі 12 міськрад та 23 районів до складу області були залученні 13 районів Харківської та 5 районів Дніпропетровської області.

Постановою №170 "Про утворення Чернігівської області" від 15 жовтня 1932р., сформовано область у складі 36 районів (29 районів Київської та 7 районів Харківської області). Цією ж Постановою перечислено 7 районів Вінницької до складу Київської області, 2 райони Київської до складу Харківської області.

Впродовж наступних трьох років в утворених областях відбувалися зміни в кількості районів, зміни районних меж, розширення меж областей що спричинило .

22 січня 1935 року була прийнята Постанова №12 "Про розукрупнення районів УСРР" яка затверджувала нову кількість адміністративно-територіальних одиниць, при цьому в Постанові чітко вказувалась кількість і назви районів, міськрад безпосередньо підпорядкованих центрові.

Таблиця змін що відбулися потягом 1932-1935рр. в складі областей:

Постанова №28 "Про утворення обласних виконавчих комітетів на території УСРР",

від 11 лютого 1932 року

Міста, підпорядковані центрові

Міста, підпорядковані області

Кількість районів

загалом

1

Автономна Молдовська СРР

Без змін

2

Харківська

-

4

78

82

3

Київська

-

2

98

100

4

Вінницька

-

2

69

71

5

Дніпропетровська

-

4

50

54

6

Одеська

-

4

46

50

7

Адміністративно-територіальні одиниці Донбасу

4

-

13

17

Постанова №12 "Про розукрупнення районів УСРР"

від 22 січня 1935 року

Міськради, підпорядковані центрові

Міста (міськради), підпорядковані області

Кількість районів

загалом

1

Автономна Молдовська СРР

1

-

13

14

2

Харківська

-

4

83

87

3

Київська

-

2

93

95

4

Вінницька

-

4

76

80

5

Дніпропетровська

-

5

58

63

6

Одеська

4

70

74

7

Донецька

-

13

38

51

8

Чернігівська

-

1

56

Але уже через місяць, після прийняття Постанови №12, ВУЦВК приймає наступну постанову, з символічним №13 "Про склад нових адміністративних районів Автономної Молдавської Соціалістичної Радянської Республіки" від 11 лютого 1935 року, "на розвиток постанови своєї від 22 січня 1935р "Про розукрупнення районів УСРР""(мовою оригіналу) якою постановляє розукрупнити території 3 районів, утворивши на території АМСРР 3 нових райони.

Якщо підрахувати всі зміни пов'язані з реорганізацією районів задля удосконалення структури областей то, в середньому протягом року адмінтеродиниця змінювалась (в районах змінювались: назви, межі, склад; в області змінювались районі межі, збільшувалась або зменшувалась кількість районів) принаймні 2 рази на рік.

Новоутворені області видались для радянської влади надто великими, і фактично відразу після утворення новий областей в межах їх території створюються нові адміністративно-територіальні утворення – округи.

Знову ж причому не зважаючи на задекларовану ефективність двоступеневої системи управління, зміцнення району як основної ланки перебудови села, тощо Центральний Виконавчий Комітет УСРР в 1935 році прийняв дві Постанови:

  1. "Про утворення округ на території Київської і Вінницької областей" №58, від 4 травня 1935р.

Відповідно до Постанови №58, на території Київської були створенні дві округи:

  • Коростеньська – в складі 9 районів;

  • Новоград-Волинська-6 районів;

в Вінницькій області чотири округи:

  • Кам'янець-Подільський – в складі 9 районів;

  • Могилів-Подільський – в складі 6 районів;

  • Проскурівський – в складі 9 районів;

  • Шепетівський – в складі 10 районів.

Утворенням округ займалися облвиконкоми вказаних областей.

  1. "Про порядок організації органів радянської влади в новоутворених округах" № 74, від 1 червня 1935року.

Крім поіменного складу утвореного організаційного комітету з підготовки до скликання окружних з'їздів, дати проведення виборів до окружних з'їздів рад, в постанові йдеться про порядок проведення виборів делегатів на з'їзд: від міст на пленумах міськрад, від сільських місцевостей – на пленумах сільрад, згідно з Конституцією УСРР.

Притримуючись вже сформованих традицій в кінці постанови ліквідуються райвиконкоми, території й сільради ліквідованих районів, підпорядковуються міськрадам, міськради всіх окружних центрів підпорядковуються окрвиконкомам (п.4)

Висновок:

Хоча обсяг публікації не дає змоги повністю і в усіх деталях показати динаміку змін адміністративно- територіального устрою в Україні протягом передвоєнного періоду, але загальна тенденція цих змін така:

нова "радянська держава", зруйнувавши систему адміністративно-територіального устрою російської імперії, болісно та радикально шукала свою модель просторової організації влади, намагаючись при кожному новому глобальному завданні, яке виникало перед владою, швидко відкорегувати систему адміністративно-територіального устрою, яка б відповідала вирішенню таких завдань.

Після низки достатньо хаотичних перетворень, адміністративно-територіальний устрій в межах території України перед війною частково наблизився до дореволюційного: область, район, міськрада/сільрада, хоча про розподіл повноважень на державні та самоврядні довелося забути, адже всі органи влади, у тому числі ради стали органами державної влади.

1 Що говорить Великий тлумачний словник української мови про "волость": Во́лость — адміністративна одиниця нижчого рівня у Східній Європі.

  1. На Русі— адміністративно-територіальна одиниця, підпорядкована княжій владі або церковній. Утворювалась на місцях дрібних князівств, після усунення з них княжих столів і посадження волосних намісників великого князя. Була сільским напів-автономним володінням, яке підпорядковувалося волосній управі.

  2. У Великому князівстві Литовському і Речі Посполитій — нижча адміністративно-територіальна одиниця, підрозділ повіту, що складалася з декількох сіл, яке підпорядковувалося волосній управі.

  3. У Російській імперії та Радянській Росії — нижча адміністративно-територіальна одиниця, підрозділ повіту, а з 1861 року — одиниця станового селянського самоврядування. Ліквідована у ході адміністративно-територіальної реформи 1922 — 1923 років.

  4. У Російській Федерації — сільська адміністративно-територіальна одиниця, складова району (імперського повіту).

  5. У Естонії — сільська адміністративно-територіальна одиниця, складова повіту. У Латвії — складова району.

  • <<
  • 1 2 3
  • >>
Loading...

 
 

ֳ


...