WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA -

... , , ,

̳ . → Ефективність локальних спільнот (громад) та криза -

Ефективність локальних спільнот (громад) та криза -

Тобто, для запобігання повторення подібних катаклізмів у майбутньому нинішня світова економіка вільного підприємництва має бути замінена на економіку узгодженого вільного підприємництва. Максимізація прибутку, як простий критерій ефективності, має бути замінено більш інтегральним критерієм людиноорієнтованим критерієм, наприклад, якість життя. Економічне регулювання на наднаціональному рівні має бути значно виразнішим. Наднаціональні структури економічного регулювання типу Світової торгівельної організації та Світового банку мають стати більш дієвими.

Виходячи з наведених міркувань, очевидно, що новий світовий лад, який має утворитись підчас виходу із поточної кризи і запобігти подібним кризам у майбутньому, матиме такі складові: Світові цінності - національно- і корпоративно-кооперативні; Світове політичне правління - постійно діюче наднаціональне зобов'язуюче колегіальне; Економічна система - узгоджене вільне підприємництво

Таким чином, якщо погодитись, що криза має системну причину, а саме: - неузгодженість складових сучасного світового ладу, то вихід з неї можна шукати у двох напрямках. Це, або повернення до старого світового ладу, або удосконалення світового ладу.

Схематично сценарії виходу з світової кризи виглядають наступним чином:

1) Часткова деглобалізація світу: Повернення до моделі світу, що складається з майже автономних країн. Відновлення майже повного суверенітету національних урядів. Обмеження основних свобод - вільне переміщення капіталу, товарів та робочої сили. Девіз сценарію "Кожний рятуйся як можеш!"

2) Удосконалення (модернізація) стихійно утвореного глобалізованого світу: Запровадження ефективного економічного регулювання на наднаціональному рівні. Часткове обмеження економічного суверенітету націй – держав. Створення нового світового фінансового порядку на зразок Бреттон-Вудсівської угоди (утворення нової міжнародної валютної і платіжної системи; обмеження комерційної таємниці, особливо у банківській сфері). Ліквідація офф-шорів. Активне запровадження цінностей глобалізованого світу із їх дієвим правовим закріпленням. Девіз сценарію "Рятуймося разом!".

Перший сценарій є простішим, але малоперспективним. Він, також, не є здійсненним у повному обсязі. У випадку рішучого запровадження він може дати більш-менш швидкий, але лише тимчасовий ефект. Саме за цим сценарієм на поточному етапі кризи намагаються просуватися країни (в тому числі і Україна!): переважно вживаються заходи для обмеження впливу інших держав (протекціонізм), робляться неузгоджені між країнами фінансові вливання у галузі і банки, що нейтралізується через перетікання капіталів.

Другий – складніший і довший, але перспективніший. Він призведе згодом до нової якості світового ладу, але потребує великих зусиль і складних переговорів оскільки чинитимуть спротив недалекоглядні національні лідери та інтернаціональні бізнес-структури, що будуть дещо обмежені у максимізації прибутку. Корпоративний та національний егоїзм дуже сильні і часто політично підтримуються працівниками чи громадянами.

Можливим паліативом другого варіанту є його втілення на рівні світових регіонів із створенням декількох регіональних валютних і платіжних систем (зона євро, зона юаня, зона долара тощо)

Національні лідери, які збирались осінню 2008 та на початку 2009 року, і великою сімкою, і двадцяткою, і на економічному форумі в Давосі (більше 1500 учасників) не запропонували кардинальних заходів подолання кризи. А кожна з країн намагається подолати кризу окремо від інших. Тобто діють за першим сценарієм. На наш погляд у сучасному глобалізованому світі локальне національне регулювання чи втручання може призвести лише до короткотермінового поліпшення (на декілька місяців). Оскільки корпоративний та національний егоїзм суттєво ускладнять реалізацію другого сценарію, то, на жаль, справжній вихід з кризи розпочнеться лише після подолання цих егоістичних тенденцій. Лише квітнева (2009) зустріч „Групи 20" у Лондоні наблизилась до вироблення певних рекомендацій, що близькі по змісту другого з наведених вище сценаріїв.

Ефективність територіальних громад. Оскільки територіальні громади та регіони, як менш масштабні соціальні системи (локальні суспільства), мають тіж складові, що і суспільства рівня "країна", можна зробити висновок, шо наведені вище підходи Богдана Гаврилишина можуть бути застосовані і для аналізу локальних спільнот як рівня "громада, так і для спільнот рівня "регіон". Очевидно, що вищенаведені умови ефективності суспільств також можна застосовувати при розгляді ефективності громад та регіонів.

Поглянемо на складові територіальних громад.

Усі територіальні громади в Україні у організаційно-правовому аспекті ідентичні. Структура самоуправління в них теж формально однакова: місцевий голова, місцева рада, виконавчий орган. Тим не менше громади дуже відмінні у своїй соціальній ефективності оскільки відрізняються характером своїх складових, припасованістю складових одна до одної, відповідністю суспільного ладу громади контексту існування громади.

Виявимо складові громади в руслі ідей Богдана Гаврилишина. Сукупність органів самоврядування громади, спосіб їх взаємодії представляють управлінську складову громади. Але очевидно, що крім управлінської складової функціонування громади на стан громади суттєво впливає матеріально-економічна основа її існування (економічна складова). Третьою складовою громади є сукупність цінностей, що панують у громаді. Беззаперечною є констатація наявності регіональних ціннісних відмінностей. Менш виразно це має місце і на рівні громад. Цінності гордян і селян відрізняються. Поле цінностей локальної спільноти знаходиться під впливом поля цінностей охоплюючої спільноти – регіону та держави. Але має свої особливості. Твердження про залежність ефективності суспільства від гармонії між її складовими є справедливим і для громади.

Аналіз складових конкретної громади, їх відповідності одна одній дозволять дослідникам зробити висновки щодо причини ефективності/неефективності громади як соціального організму і намітити шляхи її (громади) модернізації задля досягнення більшої ефективності. Прикладів несумісності складових між собою чи суспільства із оточенням в реальному житті існує безліч. Наприклад, жорсткий авторитарний стиль діяльності управлінської системи громади в умовах ринкової системи, очевидно, є непродуктивним. Теж саме стосується і несумісностей складових певної спільноти, наприклад, громади із відповідними складовими оточення, наприклад, регіону. Перш за все це стосується систем цінностей і систем управління. Дійсно, важко уявити демократичний регіон чи громаду у країні із авторитарною системою правління. Чи функціонування ліберальної системи цінностей із адміністративно-командним способом управління економікою.

Висновки: Виклад теорії ефективних суспільств Богдана Гаврилишина і приклади її застосування демонструють значний евристичний та прогностичний потенціал цього підходу, конкретизують ключове положення про те, що суспільна ефективність визначається гармонійністю між економічною і політичною складовою та панівними цінностями, актуалізують нагальність засвоєння демократичних цінностей. Засвоєння методології Богдана Гаврилишина дає аналітикам і дослідникам ключ до наукового розуміння подій сучасного динамічного світу і дозволяє спрогнозувати напрямки змін як світу в цілому та окремих націй-держав, так і локальних спільнот рівня „територіальна громада" та „регіон".

Література

1. Сербинська Т.О. Колективна стратегія в організаційному просторі державного управління / У кн. „Кроки до громадянського суспільства" / Науковий альманах за ред. В.П.Рубцова, А.В.Шестакової та ін.- К.: Українська акдемія універсології. 2004. – с.153-165.

2. Советский энциклопедический словарь // Гл.ред. А.М.Прохоров, 3-е изд. - М.: Советская энциклопедия, 1985. - 1600 с

3. Богдан Гаврилишин. До ефективних суспільств. Дороговкази у майбутнє. (доповідь Римському клубові). // К.: Університетське видавництво ПУЛЬСАРИ. 2009, - 246 с.

4. Рубцов В.П. Індикатори та моніторинг у муніципальному управлінні.// К.: Гнозис. 2002. –150 с.

5. Перинська Н.І. Досягнення швейцарської моделі демократії очима М.Драгоманова / У кн. „Кроки до громадянського суспільства"/Науковий альманах за ред. В.П.Рубцова, А.В.Шестакової та ін.- К.: Українська академія універсології. 2004. - с.233 -239

6. Гошко А.О. Оцінка діяльності місцевих органів самоврядування.// К.: - УАДУ. 1998. – 154 с.

7. Остап Крывдык „Кто вместо них?", Ежедневная інтернет-газета „Одесса-дейли", http://odessa-daily.com.ua/newspaper

8. Рубцов В. „Архітектура суспільних ладу" Богдана Гаврилишина. Газета „День", 387, 27.05.2009

Loading...

 
 

ֳ


...