WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA -

... , , ,

̳ . → Людина має бути центром адміністративно – територіальної реформи -

Людина має бути центром адміністративно – територіальної реформи -

Хто матиме вигоду від проведення реформ?

  • Міста районного значення, села та селища, оскільки на них можна буде розповсюдити бюджетну реформу;

  • мешканці сіл та селищ, оскільки вони отримують гарантії функціонування бюджетних установ, які їх обслуговують; виняток, отримують гарантований стандартний рівень забезпечення бюджетних установ; великі міста, які отримують реальні можливості проводити на свій страх і ризик місцеву політику без посередників в особі державних органів обласного рівня;

  • політичні сили, що зацікавлені в упорядкуванні і формалізації відносин між різними рівнями влади;

  • уряд, зокрема, Міністерство фінансів України, яке зможе здійснювати ефективний менеджмент коштами та конкретно зафіксувати адресну відповідальність кожної адміністративно-територіальної одиниці.

Хто об'єктивно може бути не зацікавлений у проведенні реформ?

Обласне керівництво, що має у своєму підпорядкуванні міста державного значення, які будуть виводитись з-під їхнього контролю; керівництво тих районів, які змушені будуть ліквідувати; політичні сили, які зацікавленні в забезпеченні прямого "ручного" керування територіями, що не піддається формалізації шляхом встановлення певних норм та правил.

Нині, слід поступово, керуючись потребами щоденної практики, наповнювати новим змістом діяльність чинних адміністративних структур, поступово перерозподіляти владні функції між центром і регіонами. Система управління аж ніяк не є результатом довільного вибору. Це продукт адміністративної історії, яка має свою логіку розвитку, за якою ми маємо чітко слідувати.

Так, до прикладу, скільки проблем принесе перехід однієї адміністративно-територіальної одиниці до юрисдикції іншої. Без чіткого і зрозумілого кожному громадянину механізму цієї вкрай складної процедури годі розраховувати на успіх реформи. Тільки свідоме і законне створення адміністративно-територіальної одиниці забезпечить підтримку "знизу".

Для цього маємо здійснити пілотні дослідницькі проекти і проаналізувати їхні результати. Це дасть можливість врахувати можливі помилки і не повторювати їх.

Визначальним завданням адміністративної реформи має стати утвердження механізмів, здатних гарантувати реалізацію принципу верховенства права, забезпечувати неухильне дотримання визначених Конституцією України прав та свобод людини, істотне посилення контролю за діяльністю органів влади, удосконалення управлінської вертикалі та структури органів виконавчої влади на місцях, розмежування і збалансування повноважень та відповідальності органів влади і місцевого самоврядування у сфері надання державних і громадських послуг.

Адміністративна реформа - це системна річ, яка націлена на створення ефективного державного управління, усунення дублювання функцій різними органами влади, забезпечення дієвого надання державою послуг громадянам. На вищому рівні ситуація пов'язана з реформуванням системи державного управління.

Метою адміністративної реформи Президентом України В. Ющенком визначено становлення України як високорозвинутої, правової, цивілізованої європейської держави з високим рівнем життя, соціальної стабільності, культури та демократії. Орієнтиром демократизації державного управління є близькість до потреб і запитів людей, а головним пріоритетом її діяльності - служіння народові, національним інтересам.8

Адміністративна реформа вимагає докорінних змін в інституціональній і функціональній побудові органів державної влади та органів місцевого самоврядування на таких основних напрямах, як оптимізація структури та діяльності системи органів управління, розмежування владних повноважень, поступова заміна адміністративно-розпорядчих функцій координаційно-регулятивними функціями у відносинах з суб'єктами господарської діяльності, переважне використання економічних важелів або соціальних орієнтирів, забезпечення раціонального адміністративно-територіального устрою.

Адміністративно-територіальна реформа передбачає утворення трирівневої системи територіального устрою - громада - район -регіон.

Громада - населений пункт або декілька населених пунктів і територія поміж ними, в центрі яких передбачається розмістити всі соціальні та адміністративні служби, щоб усі необхідні послуги людина отримувача на місці. Усі громади об'єднуються в район. Сучасні області отримують нове поняття - регіон, в т. ч. міста-регіони та міста-райони.

За новим проектом, на місцях буде існувати місцева рада і її виконавчий комітет. Виконавча влада має бути представлена держадміністраціями або префектурами з виключно контрольно-наглядовими функціями. Третю гілку місцевої влади мають представляти адміністративні суди.

Кожна територіальна одиниця повинна мати можливість сама себе лікувати, навчати, заробляти. Тобто, бути самодостатньою. Але, зазвичай, при цьому у нас залишаться депресивні регіони, які будуть потребувати дотацій. Держава повинна регулювати бюджетні потоки, "підтягувати" такі райони, переводити їх з депресивних у самодостатні.

Проведення адміністративної реформи покликане сприяти якісно новому рівню забезпечення конституційних положень і національного піднесення, ефективного державного впливу на суспільні соціально-економічні процеси.

Існуюча нині державоуправлінська діяльність продовжує в значній мірі базуватися переважно на владно розпорядчих функціях стосовно громадян, що загострює соціально-економічну кризу в Україні. А рівень організаційно-управлінського впливу функціонування представницької і виконавчої влади на суспільні процеси вже не задовольняє потреби суспільного прогресу, демократичного суспільства, формування цивілізованого соціально-економічного укладу та демократичної держави. Тому нові суспільні умови після помаранчевої революції поставили необхідність поступової реформації існуючої владно-розпорядчої діяльності державної влади у діяльність із забезпечення реалізації і захисту прав та свобод громадян, надання їм необхідного рівня управлінських державних і громадських послуг.

На жаль, більшість державних службовців працюють нині здебільшого за інтуїцією, пристосовуючи досвід і методи колишньої командно-адміністративної системи до сучасних демократизованих умов суспільства. А невідповідність діяльності державних органів управління новим демократичним процесам ринкової економіки стримує здійснення реформ.

Практика свідчить про необхідність реформування системи державного управління, децентралізації владних повноважень їх між центральними відомствами і місцевими органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, регулювання кадрових процесів по вертикалі на користь регіонів, дотримуючись при цьому чітких субординаційних зв'язків і неординаційних взаємозв'язків. Це вимагає перегляду практики і реорганізації системи органів влади подвійного підпорядкування, які мають бути підпорядковані голові відповідної державної адміністрації (префекту) і, водночас, виконувати доручення, завдання, повноваження надані для реалізації відповідними міністерствами, державними комітетами та іншими центральними органами виконавчої влади. Тут має бути оптимальне співвідношення між централізованими засадами та децентралізованими, зменшенням адміністративно-командних методів управління, розвитком автономізації і регіоналізму у процесах формування нового адміністративно-територіального устрою. Адже в ході адміністративної реформи мають відбуватися могутні процеси демократизації і трансформації всього державного устрою на користь регіонів.

Непослідовність, неефективність багатьох рішень органів влади характеризується застарілою системою структури, складом, методами управління і системою державних виконавчих органів, успадкованими від минулого. При цьому слід зауважити, що на державній службі в переважній більшості працюють випускники вузів, підготовка яких була зорієнтована на освоєння технічних, народногосподарських чи гуманітарних професій, але аж ніяк не на державно-управлінські професії.

Адміністративна реформа вимагає створення якісно нових механізмів взаємодії виконавчої і законодавчої влади - солідарної відповідальності за політичне і соціально-економічне становище в державі. Вона покликана докорінно змінити зміст і функції державного управління, підвищити його ефективність.

Реформування місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування передбачає регіоналізацію управлінської діяльності, зокрема, забезпечення оптимального співвідношення централізації та децентралізації управління, делегування і передачу максимально можливого обсягу функцій на нижчий рівень управління.

Саме тому слід вживати заходів для докорінного оновлення управлінського персоналу в центрі і на місцях. Головними критеріями підбору кадрів на державну службу є професіоналізм, патріотизм, порядність. Тому дуже важливо, щоб цей принцип враховувався на місцях, не принижувався політичною кон'юнктурою, родинними, корпоративними та іншими інтересами.

У ході проведення адміністративної реформи, дуже важливо приділити серйозну увагу роз'ясненню конкретних проблем, пов'язаних з проблемами співвідношення процесів централізації і децентралізації.

Loading...

 
 

ֳ


...