WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA -

... , , ,

̳ . → Погляди на перспективи місцевого та регіонального розвитку України -

Погляди на перспективи місцевого та регіонального розвитку України -

Хочу поставити риторичне запитання. Для чого проводяться вибори? Відразу скажу, що однозначної відповіді ви не отримаєте. Хтось іде на вибори, щоб примножити свій капітал. Інший робить кар'єру. Треті бажають отримати важелі управління, задовольнити власні амбіції. На жаль, як засвідчує досвід, дуже й дуже мало у нас тих, хто йде на вибори, щоб опікуватися інтересами народу, щоб всіляко сприяти процвітанню власної держави, перетворенню її у сучасну цивілізовану країну.

Я нікого не звинувачую, і не вважаю всіх, хто йде на вибори, якимось зловмисниками чи людьми з вузькими поглядами на життя. Але всі ми маємо усвідомити одне, надзвичайно негативне явище, з яким сьогодні асоціюються вибори. Нинішні вибори, на мій погляд, асоціюються з певною формою бізнесу, який паразитує на політиці. Найвигідним бізнесом сьогодні став бізнес на політиці. Звідси різке подорожчання виборчих компаній, звідси ті глибокі деформації виборчого процесу, внаслідок чого виборні органи відриваються від інтересів виборців, а останні, як відомо, перестають вірити обіцянкам кандидатів у депутати. Виборецьсьогодні не може вплинути на діяльність обраних ним депутатів, зворотній зв'язок між ними дуже слабкий, накази виборців депутатам є найчастіше абстракцією.

Це надзвичайно небезпечне явище, яке, з одного боку, перетворює виборні органи в структури із заробляння грошей, а з іншого боку, призводить до повного відчуження влади від людей, суспільної пасивності, зневіри людей у свої сили і в те, що в цій країні можна щось змінити на краще.

У зв'язку з цим важливим поворотним моментом в другому десятиріччі розвитку нашої держави повинна стати кардинальна зміна моделей та мотивів діяльності виборних органів, цілей та завдань, які ставлять перед собою люди, що йдуть у ці органи. Це передусім стосується Верховної Ради України, де мають бути створені нормальні політичні фракції, а не фракції "грошових мішків", має з'явитися нормальна політична більшість, хоча б методом коаліцій, а не більшість, яку формують адміністративними методами. Про методи підкупу вже не буду говорити.

Збереження старої моделі Верховної Ради - це подальше стримування демократичного розвитку країни, консервація вкрай неефективної політичної системи, неспроможної виробити єдину загальнонаціональну ідею, сформувати єдину політичну націю в Україні, зрештою, неспроможна забезпечити нормальне життя людей.

Все це стосується не тільки вищого законодавчого органу. Це зачіпає органи місцевого самоврядування, місцеві ради.

Щодо останніх, то я не маю на увазі політизацію органів місцевого самоврядування. На мій погляд, вони повинні повною мірою відображати інтереси громадян та їх об'єднань, інтереси територіальних громад і громадських організацій, про які я вже згадував вище.

У практичному плані ми маємо розв'язати два завдання. З одного боку – забезпечити створення такого механізму, який би сприяв проходженню у виборні органи людей, які опікуються інтересами країни, області, міста, села, селища. У цьому зв'язку я бачу принципово нову роль засобів масової інформації, які мають стати чесними і об'єктивними. Крім того велика роль належить органам місцевого самоврядування, які повинні сприяти проходженню до Верховної Ради найбільш кваліфікованих і ділових людей.

З іншого боку – ми маємо створити політичний і правовий механізм лобіювання громадянами, громадськими організаціями, органами місцевого самоврядування прийняття тих чи інших політичних рішень і, зокрема, законів України. Термін "лобізм" має набути цивілізованого і правового значення. Зазначу, що в цивілізованих країнах практично жодне політичне рішення, жоден закон не ухвалюється без досить серйозного і жорсткого лобіювання. Такий механізм політичного лобіювання ми маємо створити і в Україні. Але він має будуватися не на монополії однієї лобістської групи, а на збалансуванні інтересів різних груп. Це – найпринциповіша проблема, над якою ми маємо працювати вже сьогодні, готуючись до виборів.

І останнє. Кілька слів про завершальний етап роботи нинішньої Верховної Ради і про те, що вона може ще зробити для країни, місцевого самоврядування, громадян.

По-перше, найбільш принциповим, на мій погляд, є питання подолання відставання України від Російської Федерації у розв'язанні найбільш складних і важливих для життя народу законодавчих проблем. Ми маємо не допустити, щоб бюджет 2002 року був сформований на старій податковій основі, яка придушує економіку, є причиною її тінізації, провокує тіньову політику, породжує бідність. Думаю, що у цьому плані ми могли би піти і на порушення строків бюджетного процесу. В іншому випадку, до цих питань новий парламент повернеться не раніше осені майбутнього року. Таким чином ми відстанемо від Росії на 2-3 роки з усіма негативними наслідками щодо конкурентоспроможності української державності.

По-друге, має бути ухвалений ряд кодексів, без яких Україна не може розглядатися, як цивілізована держава. Це – новий Земельний Кодекс, новий Житловий Кодекс, Цивільний Кодекс, нове пенсійне законодавство, нове законодавство про оплату праці, іпотечне законодавство тощо. Це найбільш важливі для життя країни законодавчі акти, які впливають на всю архітектуру української економіки та українського суспільства.

Третє. Принципово важливим є корегування ситуації в законодавстві, що регламентує функціонування паливно-енергетичного комплексу. Якщо в цій сфері не будуть найближчим часом ухвалені відповідні законодавчі рішення, то ми матимемо вкрай негативні наслідки, які потім доведеться долати протягом десятиріч. Лише один штрих до цього. Приватизація енергопостачальних компаній без створення відповідної правової бази, налагодження роботи відповідних державних регулятивних органів та надання їм відповідного статусу, вироблення чітких правил гри, вже фактично призвела до війни між цими компаніями та найбільш платоспроможними бюджетоутворюючими виробниками. Не буду вже казати про ті потенційні соціальні конфлікти, які можуть виникнути на цьому грунті.

І останнє. Парламент ще цього скликання має все зробити для того, щоб дати життя новому законодавству про місцеве самоврядування. Ви знаєте, що Президент України схвалив Концепцію державної регіональної політики України. Указом глави держави визначено основні напрями розвитку місцевого самоврядування та державна програма такої підтримки. Але модель місцевого самоврядування, яка існувала у 90-х роках і яка базувалася на законодавстві 90-х років, вичерпала себе. Під нову модель місцевого самоврядування необхідно зробити нову законодавчу базу. Думаю, що ми маємо йти до поетапного прийняття Кодексу законів про місцеве самоврядування України, який би мав форму акту прямої дії і регламентував усі сфери функціонування інституту місцевого самоврядування.

  • <<
  • 1 2
  • >>
Loading...

 
 

ֳ


...